«Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, –

покликаним за Його постановою, усе співдіє на добро»

Пророцьке слово, сказане Єзекиїлу у Вавилонській неволі, сьогодні є актуальним для України: «Я освячу Моє велике Ім’я, зневажене між народами…» (36,23). «Я вас очищу від усіх ваших гидот і від усіх ваших кумирів. Я дам вам нове серце і новий Дух вкладу у ваше нутро… І вчиню так, що ви будете ходити в Моїх заповідях та берегти і виконувати Мої установи… і будете Моїм народом, а Я буду вашим Богом… Тоді згадаєте про ваші лихі вчинки та про ваші недобрі діяння і гидуватимете самі собою за ваші гріхи та за гидоти ваші… Тоді народи, що навкруги вас зостануться, зрозуміють, що то Я, Господь, відбудував розвалене і знову засадив спустошене. Я, Господь, сказав, і Я зроблю те» (вірш 25-36).

Рим. 8,27 «Той, хто досліджує серця, знає, яке бажання Духа і що Він заступається за святих згідно з Божою волею».

Божа сила, яка діє через молитву, зумовлена дією Святого Духа. Тому кожен християнин повинен не тільки в повноті прийняти Святого Духа так, як апостоли у день П’ятидесятниці, але також має давати Святому Духу простір, щоб в нас могла діяти Його сила, щоб ми насправді були Христовими свідками, як бажає Сам Ісус (пор. Ді. 1,8). Справжній свідок Христа повинен бути одночасно пророком, тобто тим, хто бачить. Але також були і є фальшиві пророки – ліберальні теологи, в яких діяв і діє дух брехні. У Старозавітніх і Новозавітніх пророках діяв Дух Божий, Дух Правди, а це, передусім, в їх особистій молитві. Наприклад, пророк Єзекиїл, коли пророкує над Ізраїльським народом у вавилонській неволі, взиває до Бога за свій народ. Тоді Дух Божий заступається за святих згідно з Божою волею.

«А Той, Хто досліджує серця, знає,

яке бажання Духа і що Він заступається за святих

згідно з Божою волею»

«Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій;

про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо,

але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними».

У віршах 22-27 апостол Павло говорить про потрійні стогони. Про стогони створіння (вірш 22), віруючих (вірш 23) і Святого Духа (вірш 26). Створіння, тобто жива і нежива природа, через людський гріх було піддано стражданням і катастрофам (вірш 20). Тому Бог запланував, що і сама природа буде відкуплена та перемінена, буде нове небо і нова земля, все буде відновлено, згідно з Божою волею (пор. 2 Кор. 5,17; Гал 6,15; Одкр.21,1-5). Тоді вірні Божі діти отримають свою повну спадщину.

«І ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самі в собі стогнемо,

очікуючи усиновлення, визволення нашого тіла»

“Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих“

«Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави,

яка має нам з’явитися». (Рим.8,18)

Страждання теперішнього часу (хвороба, біль, нещастя, розчарування, бідність, погані взаємовідносини, смуток, переслідування і будь-які інші проблеми) ми повинні вважати незначними в порівнянні з благословенням, привілеями та славою, які дадуться вірним віруючим в прийдешньому віці (пор. 2Кор.4,17). Ця правда давала силу тисячам і мільйонам мучеників, так що вони зуміли зносити і найтяжчі муки й катування, тому що мали спрямований свій духовний погляд віри на майбутню славу, яка чекає кожного, хто витримає у вірі аж до кінця.

«Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні

майбутньої слави, яка має нам з’явитися».

«А коли діти, то й спадкоємці ж Божі – співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із Ним, щоб разом з Ним і прославитися».

У 14-му вірші написано: «Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони сини Божі». Ключовим тут є слово «ті, що їх водить Дух Божий». Не достатньо тільки прийняти Духа Божого, не достатньо тільки молитися до Святого Духа, але потрібно дозволити, щоб Він нас вів, тобто ходити в Божому Дусі. Святий Дух веде наш розум до правди і нашу волю до того, щоб подолала страх, лінивство і гріх. У 13-му вірші сказано: «Якщо ви Духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити». Дух Божий дає силу нашому духу і нашій волі в боротьбі з процесом самознищення, спричиненим інфекцією первородного гріха в нас. Цю реальність виражають синоніми – стара людина, кам’яне серце, первородний або вроджений гріх, зіпсута природа, негативне ядро, корінь зла в нас… Звідти походять конкретні гріхи, як отруйні плоди. Сила гріха є в брехні. Ми легко віримо обману і духу брехні та слухаємо його, як Єва в раю. Наша зіпсута природа відмовляється вірити Богу і Його слову, а також не хоче слухати Бога і Його закони. Різні філософії, психології і теології перекручують правду, за ними є дух брехні і дух смерті. Дозволити себе вести  Духом Божим по суті означає слухати голос совісті, слухати Божі закони, тобто слухати Бога.

“Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми – діти Божі.”

Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні,

але прийняли дух усиновлення, яким кличемо: «Авва! – Отче!»