Пояснення, як молитися 45-хвилинні роздуми над сімома Христовими словами з хреста
З досвіду багатьох поколінь Божих чоловіків і жінок знаємо, що особистому з’єднанню з Христом найбільше допомагають регулярні роздуми про Його страждання. Крім цих 45-хвилинних роздумів, маємо й довші роздуми над сімома словами: над кожним словом роздумуємо 20 хвилин, так що загалом молитва триває 2 години 20 хвилин. Віруючі моляться цим довшим способом у п’ятницю.
Окремо роздумуємо про страждання, які Ісус переживав у ніч з четверга на п’ятницю (що є днем Його смерті). З цими роздумами також пов’язана молитва Хресної дороги. Ці роздуми про страждання тривають близько пів години, і Хресна дорога також триває пів години.
Нижчеподані роздуми над сімома словами тривають близько 40 хвилин, а спосіб, яким їх укладено, помагає подолати розсіяння під час переживання конкретної правди.
Зупинімося глибше над останніми словами Ісуса під час розп’яття та умирання.
(Ці правди може переживати окрема особа або невелика група).
Перше слово з хреста: «Авва (Отче), прости їм, бо не знають, що роблять».
Спочатку усвідомлюємо рану в правій руці.
Запобігти розсіянню допомагає, наприклад, стукання олівцем по столі, що має нагадувати удари молотка під час розп’яття. Після удару тихо, лише подихом, промовимо «ааа» і в думках усвідомлюємо: «Отче». При другому стуку промовимо «ваа» і усвідомлюємо Ісусове слово «прости їм (бо не знають, що роблять)». Так це повторюється ще двічі.
Те саме переживаємо, усвідомлюючи рану в лівій руці та в лівій і правій нозі.
Після цього першого слова намагаємося хоча б трохи усвідомити правду співрозп’яття.
Стара людина — це наша порушена гріхом природа. Силами душі є розум, воля і пам’ять. І в цій наступній приблизно 5-хвилинній молитві використовуємо стукіт. Наприклад, тричі повторюю речення: «Тепер мій гордий розум з Христом в мені розп’ятий», і перед словом «розп’ятий» стукну. Подібно повторюється і під час співрозп’яття волі, пам’яті та ідолопоклонницького серця.
Потім слідує друге слово: «Ісусе! Згадай мене, як прийдеш у Своє Царство». «Істинно… сьогодні будеш зі Мною в раю!».
Тут і я намагаюся з’єднатися з розкаяним розбійником і особисто пережити його прилюдне признання провини, виражене словами: «Я згрішив» і «терплю справедливо». Також разом з розкаяним розбійником на хресті особисто звертаюся до Ісуса словами: «Ісусе, згадай і мене…». Усвідом, що після цього визнання та признання провини і після звернення до розп’ятого та зневаженого Ісуса ти також отримуєш запевнення про прощення і рай.
Третє слово: «Ось Мати твоя».
Глибоко усвідомлюючи цю правду, знову і знову приймаю Матір Ісуса у своє нутро. Приймаю Її до свого найглибшого єства (по-грец. eis ta idia, в себе). Це можна порівняти з духовною трансплантацією нового серця — нової природи.
Четверте слово: «Прагну!».
Усвідомлюю, що Ісус терпить на хресті великі болі, але прагне зазнати навіть найбільших страждань і смерті задля звершення нашого спасіння. Він прагне позбавити і мене отруйного насіння диявола, яким є первородний гріх. Усвідомлюю Ісусове взивання на хресті і тихо та повільно повторюю це взивання: «Прагну! Прагну! Прагну!». Також усвідомлюю, що те саме Ісус взиває в мені: «Прагну! Прагну! Прагну!». У цій правді перебуваю 5 хвилин.
П’яте слово з хреста: «Елої, Елої, лема савахтані».
Ісус переживає вершину духовних страждань, покинутість Отцем. Його страждання перевищують муки всіх засуджених у пеклі. Причиною їхніх неймовірно великих мук є те, що вони покинули, відкинули Бога, який їх створив і дав їм безсмертного духа та існування. Ісус переживає це страждання покинутості в глибинах Своєї Божественної та людської сутності. Ми намагаємося хоча б трохи пережити цю реальність з чотирьох поглядів: 1) покинутість, 2) смертельна агонія, 3) вихоплення з вічної смерті, 4) вершина мук умирання. Цю правду, виражену словами «Елої, Елої», можна переживати довше, ніж 5 хвилин.
У п’яти словах страждаючого Спасителя на хресті виражено співрозп’яття. Є лише одна «стара людина», тобто лише одна порушена гріхом людська природа, яку має кожен з нас. Первородний гріх, ця духовна отрута, що отруїла нашу людську природу, був причиною Христових страждань на хресті, а також Його смерті. І ти народився з первородним гріхом. Тож можна сказати: «ти розп’яв Христа», але одночасно, що «і ти був розп’ятий разом з Ним». Те, що первородний гріх далі залишається в нашій порушеній природі, — це інша річ. З моменту Христової смерті через Хрещення і віру ми беремо участь в абсолютній перемозі над цим диявольським насінням в нас. Але перемога над «старою людиною» є лише в Христі. Тому мусимо вести боротьбу віри, щоб входити в цю перемогу. Якби «старий чоловік» був переможений так, що вже ніяк не міг би проявлятися, то нова природа була б нам буквально нав’язана навіть проти нашої волі. Але цим ми були б позбавлені свободи вибору між добром та злом і водночас будь-яких заслуг.
Дві правди з хреста, що стосуються Христової смерті
Шосте слово з хреста: «Звершилося».
Своєю смертю Ісус проламав духовну темряву відділення. Спасіння звершено. Стовп світла з хреста прямує аж до Отця. Своєю смертю Ісус відкрив і мені з’єднання з Отцем. Переживаю реальність сили Христової смерті у своїй душі, а потім здійснюю місію віри на основі того, що є одне Хрещення, яке нас поєднує. При цьому роблю і певні жести, які допомагають залишатися у вірі в це таїнство. Але при цій правді одночасно усвідомлюю, що через світловий стовп відкрито в’язницю, в якій «стара людина» тримала мого духа. Цим актом віри готується шлях, щоб вийти з цієї в’язниці разом з Христовим Духом в обійми Отця. Це відбувається у світловому стовпі і виражається аж у 7 слові з хреста.
7 слово з хреста — Христова смерть: «Отче (Авва), в руки Твої віддаю духа Мого!».
Добре було б, як підготовку до цього, п’ять разів помолитися «Отче наш», але не повільно. При цьому тримаю хрестовидно розведені руки. Якщо руки болять, то можу почергово то розвести їх, то підняти вгору.
Тепер слідують роздуми або споглядання Христових страждань, виражених в Його семи словах з хреста.
Дехто молиться ці роздуми щодня, крім неділі, коли ще з суботнього вечора переживає правди Христового воскресіння. Святкування неділі починається в суботу після 21 години, тобто після благословення, яке щодня дають єпископи та священники тим, які завершують щоденну Святу годину, що триває з 20 до 21 години.
СТРУКТУРА МОЛИТВИ
Перше слово з хреста: «Отче, Авва, прости їм, бо не знають, що роблять!»
(Ведучий зробить вступ до молитви словами) При «Ааа» — усвідомлюю удар молотка і болісне Ісусове взивання: «Ааа — Отче!»
При «вааа» — усвідомлюю наступний удар молотка і наполегливе Ісусове прохання: «Прости їм, бо не знають, що роблять!».
(Клячимо, руки тримаємо у вигляді хреста)
(Ведучий скаже) Праву руку Ісуса прибивають до хреста.
(Всі разом моляться) Ааа – вааа… — Ааа – вааа… — Ааа – вааа…
(Ведучий скаже) Ліву руку Ісуса прибивають до хреста.
(Всі разом моляться) Ааа – вааа… — Ааа – вааа… — Ааа – вааа…
(Ведучий скаже) Тепер прибивають Ісусову ліву ногу.
(Всі разом моляться) Ааа – вааа… — Ааа – вааа… — Ааа – вааа…
(Ведучий скаже) Тепер прибивають Ісусову праву ногу.
(Всі разом моляться) Ааа – вааа… — Ааа – вааа… — Ааа – вааа…
(Примітка: Ведучий молитви перед кожним «Ааа» і «вааа» для унаочнення удару молотка у цвях в руці чи нозі вдарить якимось предметом, наприклад олівцем по столі).
Співрозп’яття з Христом
(Ведучий зробить вступ до молитви словами) Боже слово каже: «Старий чоловік (був) з Христом розп’ятий».
Старий чоловік — це упала людська природа, порушена смертельною інфекцією першого гріха. Силами душі є розум, воля і пам’ять. Духом дивлюся на хрест і з вірою актуалізую реальність співрозп’яття з Христом.
(Клячимо, руки тримаємо у вигляді хреста)
(Ведучий скаже) Співрозп’яття розуму
Старий чоловік був з Христом на хресті розп’ятий.
Тепер мій гордий розум з Христом в мені розп’ятий.
Тепер мій гордий розум з Христом в мені розп’ятий.
Тепер мій гордий розум з Христом в мені розп’ятий.
Співрозп’яття волі
Наша грішна природа, тобто стара людина, була з Христом на хресті розп’ята.
Тепер егоїзм моєї бунтівливої волі з Христом в мені розп’ятий.
Тепер егоїзм моєї бунтівливої волі з Христом в мені розп’ятий.
Тепер егоїзм моєї бунтівливої волі з Христом в мені розп’ятий.
Співрозп’яття пам’яті
Наша грішна природа, тобто стара людина, була з Христом на хресті розп’ята.
Тепер егоцентризм моєї пам’яті з Христом в мені розп’ятий.
Тепер егоцентризм моєї пам’яті з Христом в мені розп’ятий.
Тепер егоцентризм моєї пам’яті з Христом в мені розп’ятий.
Співрозп’яття егоїстичного серця
Наша грішна природа, тобто стара людина, була з Христом на хресті розп’ята.
Тепер егоїзм мого ідолопоклонницького серця з Христом в мені розп’ятий.
Тепер егоїзм мого ідолопоклонницького серця з Христом в мені розп’ятий.
Тепер егоїзм мого ідолопоклонницького серця з Христом в мені розп’ятий.
(Ведучий може унаочнити удар молотка стуком, наприклад олівцем, перед промовлянням слова «розп’ятий», «розп’ята»).
Друге слово з хреста: «Ісусе! Згадай мене, як прийдеш у своє Царство». «Істинно… сьогодні будеш зі Мною в раю!».
(Стоїмо)
(Ведучий зробить вступ до молитви словами) Чи ти не боїшся Бога? Своїми гріхами ти засудив себе на вічну смерть у пеклі.
І я признаю: «Я згрішив» — «Я згрішив»
«Терплю справедливо» — «Терплю справедливо»
«Відплата за гріх — смерть, … вічна смерть»
(Всі разом моляться) «Є-го-шу-а-а-а-а-а»
(Ведучий скаже) «Я згрішив» — «Я згрішив»
«Терплю справедливо» — «Терплю справедливо»
«Відплата за гріх — смерть, … вічна смерть»
(Всі разом моляться) «Є-го-шу-а-а-а-а-а»
(Ведучий скаже) «Ісусе, згадай і мене у своїм Царстві» — «Ісусе, згадай і мене у своїм Царстві».
(Всі разом моляться) «Є-го-шу-а-а-а-а-а»
(Ведучий скаже) «Ісусе, згадай і мене у своїм Царстві» — «Ісусе, згадай і мене у своїм Царстві».
(Всі разом моляться) «Є-го-шу-а-а-а-а-а»
(Ведучий скаже) «Істинно кажу тобі: якби ти тепер помер, будеш зі Мною в раю… будеш зі Мною в раю… Істинно кажу тобі: якби ти тепер помер, будеш зі Мною в раю».
Третє слово з хреста: «Ось Мати твоя!»
(Ведучий зробить вступ до молитви словами) «При хресті Ісусовім стояла Його Мати… Бачивши Матір і біля Неї учня, що стояв, Ісус мовить до Матері: “Жінко, ось син Твій!”. А тоді і до учня мовить: “Ось Мати твоя!”. І від тієї хвилі учень прийняв Її до себе» (по-грец. eis ta idia).
(Стоїмо, руки зігнуті в ліктях перед собою)
Молитовна частина (2 рази)
(Ведучий скаже) Духом стою під хрестом.
«Ісусе, Ти мене бачиш».
«Ісусе, Ти тепер до мене говориш».
«Ось Мати твоя!» — «Ось Мати твоя!».
«Приймаю Її до свого єства» — «Приймаю Її до свого єства».
(Всі разом моляться) «Є-го-шу-а-а-а-а-а» — «Є-го-шу-а-а-а-а-а»
(При третьому, четвертому і п’ятому «а» розведені в сторони руки схрещую на грудях з думкою: «Приймаю Її до свого єства»).
Четверте слово з хреста: «Прагну!»
(Ведучий зробить вступ до молитви словами) «Ісусе, Ти терпиш на хресті великі болі, але прагнеш зазнати навіть найбільших страждань і смерті задля звершення нашого спасіння. Ти прагнеш позбавити і мене насіння диявола, первородного гріха».
(Клячимо, руки підняті вгору)
(Ведучий скаже) Ісусе, Ти взиваєш на хресті:
«Прагну… Прагну… Прагну!».
І в мені:
«Прагну… Прагну… Прагну!».
В цій правді перебуваємо 5 хвилин.
(Це слово повторюю подумки, ритм індивідуальний)
П’яте слово з хреста: «Елої, Елої, лема савахтані?!»
(Стоїмо, руки зігнуті в ліктях перед собою)
(Ведучий повільно читає пояснення; «Елої» промовляють всі разом і довго. В другому пункті на початку і вкінці ще додають: «лема савахтані?»)
Покинутість
Ісусе, Ти в темній безодні, покинутий на хресті, і за мене взиваєш: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?!»
Еее-еее-лооо-лооо-їїї-їїї!
Ісусе, Ти тепер розп’ятий і покинутий в мені взиваєш:
Еее-еее-лооо-лооо-їїї-їїї, лема савахтані?!
Смертельна агонія
Ісусе, Ти на хресті переживаєш смертельну агонію і за мене:
Еее-еее-лооо-лооо-їїї-їїї!
Ісусе, Ти переживаєш смертельну агонію і в мені:
Еее-еее-лооо-лооо-їїї-їїї!
Вихоплення з вічної смерті
Ісусе, на хресті Ти вириваєш і мою душу з вічної смерті:
Еее-еее-лооо-лооо-їїї-їїї!
Ісусе, Ти, розп’ятий в мені, вириваєш мою душу з вічної смерті пекла:
Еее-еее-лооо-лооо-їїї-їїї!
Вершина мук умирання
Ісусе, Ти на хресті, покинутий та вмираючий, і за мене взиваєш:
Еее-еее-лооо-лооо-їїї-їїї!
Ісусе, Ти в мені, покинутий та вмираючий, взиваєш:
Еее-еее-лооо-лооо-їїї-їїї, лема савахтані?!
«Звершилося!» — пролом!
(Ведучий зробить вступ до молитви словами) Ісус своєю смертю переможно проламав духовну темряву відділення. Спасіння звершено! Стовп світла з хреста прямує аж до Отця. Своєю смертю Ісус і для мене відкрив з’єднання з Отцем.
(Стоїмо)
Молитовна частина (повторюється 3 рази: вперше, наприклад, за Україну, вдруге — за Європу, втретє — за Америку).
(Ведучий скаже) «Христова смерть — пролом в темряві»
(Всі разом моляться) «Є-го-шу-а-а» (під час «Є-го-шу» руки тримаємо підняті вгору. При першому «а» опускаємо руки вниз перед собою, усвідомлюючи: «Ти мене створив». При другому «а» робимо на собі знак хреста, усвідомлюючи: «Хрестом Ти мене відкупив»).
(Знову піднімаємо руки і з’єднаємо долоні)
(Ведучий скаже) «Через Хрещення і в мені» (це вірою переживаємо під час повільного опускання рук аж донизу).
(При цьому всі подихом взиваємо) «а»
(Ведучий скаже) «Через Хрещення і в вас, (наприклад) українці». (Руки розводимо в сторони і усвідомлюємо, що сила Христової смерті струменить праворуч і ліворуч до охрещених. В цьому хресті Христової сили на хвилю залишаємося при взиванні подихом «а-а-а». Коли просимо за народ (наприклад, за Україну), то духом станемо в центрі даної території (наприклад, в Черкасах). Усвідомлюю, як зверху, від Бога, до мене струменить сила Христової смерті і через мене виходить праворуч і ліворуч до охрещених людей на даній території).
(Всі подихом взиваємо) «а-а-а».
(Усвідоммо, що Хрещення є одне і що, з одного боку, воно з’єднує мене з Богом, а з іншого боку — через Хрещення ми поєднані в одне Містичне Тіло Христове, тобто тут діє принцип з’єднаних посудин).
Христова смерть: «Отче, Авва, в руки Твої віддаю духа Мого!»
(Клячимо, руки хрестовидно розведені в сторони)
(Ведучий зробить вступ до молитви словами) Молимося в швидшому темпі 5 разів «Отче наш» до п’яти Христових ран.
(Всі разом моляться) Отче наш… (5 разів)
(Ведучий скаже) Розп’ятий Ісус через Хрещення зійшов до глибин мого єства. Тепер звідти, силою своєї смерті, Він виводить з в’язниці первородного гріха мого духа і віддає його в обійми Отця. Я тихим, але благальним взиванням «ааа» висловлюю свою згоду, перебуваючи у словах:
Отче, … з Ісусом… віддаю духа.
(В цій правді перебуваємо приблизно 2 хв.)
Завантажити: Пояснення, як молитися 45-хвилинні роздуми над сімома Христовими словами з хреста
