Слово життя Рим.7,4
«Так само й ви, мої брати, умерли для закону тілом Христовим,
щоб належати іншому, воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові».
(27.05. до 10.06.2012)
Цей вірш пов’язаний з трьома попередніми віршами. Наголошує, що, будучи в Христі, ми померли вимогам Закону тілом Христовим. Тобто через хрещення ми стали Його Містичним Тілом. Але через хрещення ми також були прищеплені до нового життя Христа воскреслого.
Слово життя Рим.7,3
«Тим-то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею,
якщо стане жінкою іншому чоловікові;
коли ж чоловік помре, вона вільна від закону і не буде перелюбницею,
якщо стане жінкою іншому чоловікові»
(від 13.05. до 27.05.2012)
Слово життя Рим. 7,1-2
„Хіба не знаєте, брати, – я тим говорю,
які знають закон, – що закон панує над людиною, поки вона живе?
Отак і заміжня жінка, поки живе чоловік, зв’язана з ним законом;
а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка”
(від 29.04. до 13.05.2012р.)
Слово життя Рим. 6,8
„Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з Ним”.
(від 15.04. до 29.04.2012р.)
Сила хрищення полягає в двох таїнствах: в єдності з Христовою смертю і участю у Його воскресінні. Якщо вірою з’єднуємося з силою Христової смерті, яка перемогла гріх, диявола і смерть, то живе в нас Христос.
Слово життя Рим.6,4
„Ми поховані з Ним через хрищення на смерть,
щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця,
і ми теж жили новим життям.”
(від 1.4. до 15.4.2012)
Тут мова йде не тільки про Христову смерть, але і про воскресіння.
Слово життя Рим.6,3
„Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охристилися,
у смерть Його христилися?”
(від 18.03 до 01.04.2012)
На питання, чи ми не знаємо, можемо відповісти, що справді не знаємо суті гріха, Христової смерті, ані хрищення. Питання „чи ви не знаєте” нас закликає усвідомити певне таїнство, яке нам Боже слово відкриває у взаємозв’язку між визволенням від гріха, тобто вмиранням гріху (пор. стих 2), і Христовою смертю та хрищенням.
Слово життя Рим.6,1-2
«Що ж скажемо? Чи зостанемось у грісі, щоб помножилася ласка?
Зовсім ні! Ми, що вмерли для гріха, – як нам у ньому далі жити?»
(від 04.03. до 18.03.2012)
Ці два запитання – це реакція на вірш 5,20, де сказано: „Де збільшився гріх, там перевершила ласка”. Не можна грішити і стверджувати: тим більше перевершить ласка! Так не можна!
Слово життя Рим. 5,21
«Щоб, як панував гріх зі смертю,
так панувала і ласка через оправдання на вічне життя,
через Ісуса Христа, Господа нашого».
Слово життя Рим 5,20
«Закон же прийшов, щоб збільшився переступ, а де збільшився гріх, там перевершила ласка».
від 05.02.2012 до 19.02.2012
Закон не має сили перемогти гріх, а точніше він лише викриває гріх і гріх збільшується. В теперішньому часі гріх особливо збільшився, але Бог дає ще більше ласки тим, хто виступить проти системи зла і гріху.
Слово життя Рим. 5,19
«Бо як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так через послух Одного багато людей стане праведними».
Слово життя Рим 5,18
«І, таким чином, як через переступ одного на всіх людей прийшов засуд, так через чин справедливости одного на всіх людей приходить життєдайне оправдання».
(від 8.1.2012 до 22.1.2012)
Гріх Адама спричинив, що кожний його нащадок народжується як засуджений на кару смерті. Жодна людина своїми силами не може вибратися з цієї влади смерті. Ісус своєю смертю приніс за нас задоситьучинення Божій справедливості і переміг над смертю.
Слово життя Рим 5,17
«Бо коли через переступ одного смерть царювала завдяки одного, то тим більш ті, що одержують щедро ласку і дар оправдання, царюватимуть у житті через одного Ісуса Христа»....
Слово життя Рим. 5,16
«І не так воно є з даром, як із провиною одного грішника: бо суд по одній провині приносить засуд, а дар ласки по багатьох провинах – оправдання».
(від 11.12. до 25.12.2011)
Cуд по одній провині приносить засуд – коли б ти допустився лише одного гріху, то ти підпадеш під Божий засуд. Гріх є проявом бунту проти Бога і мусить бути покараний, бо Бог є справедливий. Але Бог водночас є і милосердний, але тільки для тих, які через віру в Христа приймають Божий дар оправдання. Однак з нашого грішного кореня виходять нові і нові гріхи. Смерть Господа Ісуса нас не оправдовує лише від одного гріха, але через віру нас оправдовує від усіх наших гріхів.
