Роздуми над Словом Життя Ів. 5,24
Слово Життя Ів. 5,24
«Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає Моє слово і у Того вірує, хто послав Мене, живе життям вічним і на суд не приходить, бо від смерті перейшов до життя».
Коли Ісус хотів підкреслити дуже важливу правду, то перед тим, як сказати цю правду, промовив: «Амінь, амінь, кажу вам» або «Істинно, істинно говорю вам». Це подібно, як суддя спирається на авторитет, коли виносить рішення в ім’я народу. Яку важливу правду, що стосується кожного з нас особисто, Ісус хоче нам відкрити? Говорить тут про вічне життя, про смерть і суд. Це дуже важливі речі, які сутнісно стосуються нас і яких ніхто з людей не може уникнути. Перша правда стосується сучасності і вічного життя. Він каже: «живе життям вічним». І ця друга правда стосується майбутнього, що людина на суд Божий не приходить. А третя правда стосується минулого, що людина вже зі смерті перейшла до життя. Які умови для того, щоб ця радісна новина стосувалася мене особисто? Ісус дає дві умови: слухати – це не тільки пасивне слухання, але й послух Слову, тобто його реалізація. Друга умова стосується віри в Бога, який послав Ісуса, тому сказано: «Хто слухає Моє слово і у Того вірує, хто послав Мене». Того, хто виконає ці дві умови, стосуються три обіцянки: 1) вже сьогодні живе життям вічним; 2) що стосується майбутнього, то вже не прийде на суд Божий, 3) що стосується минулого, він вже перейшов від смерті до життя.
У п’ятому розділі Євангелія від Івана, крім цієї обіцянки зображена і жорстка суперечка між Ісусом і його супротивниками – церковниками. Вони дотримуються зовнішніх норм Святого Письма, але суть Писання відкидають. Так було за часів Христа, так є і сьогодні. Є певні церковні кола, які вміють говорити релігійні фрази, але самі ніколи щиро не навернулися, а релігійну структуру використовують тільки для власної кар’єри, і крім того проповідують єресі, які нищать суть Євангелія.
Ісус оздоровив чоловіка, паралізованого 38 років. Його вороги згіршувалися, що він порушив суботу. Ці вороги Христа по суті не хотіли чути Його слово і не хотіли через правдиве покаяння прийняти особисте відношення до Небесного Отця, яке пропонував їм Ісус. Свою невіру вони начебто виправдали фальшивим цитуванням Божого Слова. Так робили і роблять церковні фарисеї і єретики всіх часів. Вони виступають від імена Бога, але насправді є проти Бога. Прикриваються Христом, але є проти Христа.
Прикладом боротьби проти єресей і єретиків був св. Атанасій, св.Василій, а також св. Максим Ісповідник, свято якого припадає на третє лютого. Він боровся в 7 столітті проти єресі монотелітизму. Він також перестеріг папу св. Мартина перед цією єрессю, і папа сміливо виступив проти неї. За це він був ув’язнений і відправлений в Херсонес, де помер у в’язниці. Також у Херсонесі мученицькою смертю помер третій наступник апостола Петра святий Клемент. Йому на шию прив’язали якір і кинули в Чорне море. Нехай святі папи Климент і Мартин разом зі св. Максимом в ці дні заступаються за Україну. Нехай будуть переможені сучасні єресі, які ставлять під сумнів Божество Христа, вічність пекла, Дівицтво Пресвятої Богородиці. Цей дух блуду також просовує т.зв. євроцінності, тобто гомосексуалізм, пов’язаний з викраданням дітей.
В Україні ці єресі підтримують сучасні церковні керівники, а тим самим скликають на Україну прокляття. Подібно і церковні керівники в час св. Максима Ісповідника і в час св. Василія Великого зрадили Христа і правовірне вчення. На них лягла Божа анатема згідно Гал. 1,8-9. Вона впала і на сучасних церковних керівників, які мають єдність з єресями.
Синод єпископів УП ГКЦ і Візантійський Вселенський Патріархат чітко виступають проти сучасних єресей, що охопили Західну Церкву і Україну. У першій половині 7 століття, в якому жив св. Максим і папа св. Мартин, жив і папа Гонорій І. Він схвалив єресь монотелітизму. Після смерті, на ІІІ Константинопольському соборі (680-681) він був проголошений єретиком.
Наш час багато в чому схожий на той період. Дух єресі сьогодні заперечує надприродне натхнення Св. Письма, а через Асиж відкрився поганству. Цих єресей кожен християнин повинен відректися, навіть якщо його єпископ чи священик ці єресі вже прийняв. Сюди відноситься: «Бога треба слухатись більше, ніж людей» (які займають церковні уряди і зрадили Христа та Його Євангеліє).
Завантажити: Роздуми над Словом Життя Ів. 5,24
