ВВП: Заклик до революції в Католицькій Церкві – від голови (2 частина)
9.10.2026
Найактуальніше питання в Католицькій Церкві сьогодні полягає в тому, чи був папа Франциск явним єретиком, чи ні. Отці Церкви чітко висловлюються щодо питання папи, явного єретика: він сам виключив себе з Церкви, і оскільки вже не є її членом, то і не може бути її главою. Так навчають св. Кипріян, св. Августин, св. Єронім, св. Атанасій, а також Учителі Церкви: св. Роберт Беллармін, св. Франциск Сальський, св. Альфонс Лігуорі, св. Антоній Флорентський та папи Інокентій III (1198) і Павло IV (1559). Однак проблема полягає в тому, що папа, який є явним єретиком, добровільно не відмовиться від своєї влади.
Дивіться це відео також на: https://youtu.be/JCHBa7ep17s
https://rumble.com/v7h6qzg-revoliutsii2.html
https://www.bitchute.com/video/P844IHwDpCvy/
https://crowdbunker.com/v/91yrZqLoHi
Нещодавно журналіст поставив архиєпископу Карло Марії Вігано таке запитання: «Як Церква може знову здобути цілісність віри, визначеність доктрини і, передусім, Главу, який буде справді вірним місії Петра?».
Архиєпископ відповідає: «На деякі питання нам відповідає Історія Церкви. Перше полягає в тому, що криза закінчиться, коли Глава Церкви повернеться до того, для чого Христос його установив: (правовірний) папа урочистим актом засудить єресі Собору та післясоборного періоду… і відкине синодальність як щось чуже Божественному устрою Церкви. З людської точки зору сьогодні незрозуміло, як це могло б відбутися, оскільки вся ієрархія корумпована, і серед тих, які могли б виконати це, немає нікого, хто б проявив найменше бажання це зробити».
Тож поставимо питання: Що нам робити? Як, окрім надзвичайного Божого втручання, може відбутися відродження Церкви, яке пов’язане з правовірним папою? Відповідь: існує 4 варіанти.
Перший варіант: Не слухати того, хто окупує папство. В даній ситуації неможливо слухняно підкоритися, бо це зробило б нас співучасниками.
Проблема виникне, коли чинитиме опір священник або єпископ. Тоді єретичний папа усуне єпископа з посади. Якщо чинитиме опір священник, то єпископ, підпорядкований архиєретику Леву, екскомунікує священника за його вірність Христу та Євангелію. Однак, якщо єпископи та священники не чекатимуть, поки єретик зловживе проти них свою владу, і почнуть чинити опір, то залишаться вірними Христу та врятують довірені їм душі.
А як щодо єпископа, якого Лев Превост усуне з посади або навіть екскомунікує? Він може відповісти тим, що не послухає єретика, як це постановляє догматична булла Павла IV, і разом з усією дієцезією відділиться від нього. Чим більше буде таких, тим більшою є надія на віднову Церкви. Згодом ті, які відділилися від єретика, зможуть першими прийняти законного і правовірного папу.
Сьогодні вже не можна лише безпорадно чекати. Слід чинити опір. Святе Письмо каже: «Ви ще не чинили опір гріху (єресі) аж до крові» (Євр. 12,4). Цей опір врятує церковну структуру та правовірне вчення. Теорію непослуху також поділяє рух Пія X, що вони продемонстрували, висвятивши чотирьох єпископів без дозволу папи, навіть ціною того, що він проголосив т.зв. екскомуніку на єпископів та вірних. Чи рух Пія X зробить другий крок і обере правовірного папу? Хтось мусить зробити початковий прорив, без якого це неможливо. Якщо це зробить група підпільних єпископів, вони опиняться у скрутному становищі, оскільки не матимуть підтримки вірних.
Другий варіант: Конференція єпископів конкретної країни чітко засудить єресі нинішнього папи, який окупує папський уряд. Вони оприлюднять реальність, що він є явним єретиком і тому вже не є навіть членом Католицької Церкви, а тим більше її Главою. Єпископи, як наступники апостолів, не лише мають право це зробити, але й це є їхнім обов’язком. Хто інший має в авторитеті проголосити апостола Юду узурпатором Петрового престолу?
Однак Лев-узурпатор сміється з цього, бо знає, що багато єпископів настільки корумповані, піддатливі шантажу і боягузливі, що нічого не робитимуть для порятунку Церкви. Якщо якийсь окремий єпископ відмовиться слухатись, то папа покарає його недійсною екскомунікою, яка функціонує через фальшивий послух. Якби правовірний єпископ мав за собою правовірних священників та віруючих, то міг би з усією дієцезією відійти – відокремитися від антицеркви Бергольйо. Це створило б прецедент для всієї Церкви. А якби з ним заодно була вся єпископська конференція, то вони могли б за надзвичайних обставин обрати законного папу, бо нинішній папа не є дійсним папою, а лише узурпатором уряду.
Що стосується кардиналів, то в історії за надзвичайних обставин група з п’яти кардиналів обрала за межами Риму нового папу Миколу II (1159), а згодом синод додатково проголосив чинного папу Бенедикта X недійсним. Однак сьогодні проблема полягає в тому, що більшість кардиналів були обрані Бергольйо.
Єпископи Африки, на відміну від Європи та Америки, одноголосно відкинули папську декларацію «Fiducia supplicans». Але вони вже не здатні зробити другий радикальний крок, щоб хоча б одна єпископська конференція в Африці відділилась від апостатичного Ватикану та проголосила законного папу. Це стало б прецедентом для всієї Африки і для всього світу. Але цього кроку не можна очікувати через африканський менталітет. Бергольйо призначив тирана та обманця Безунгу кардиналом, тобто своєю правою рукою і наглядачем над Африкою. А він обирає на єпископів таких священників, які вже будуть готові підкоритися єресі та під фальшивим послухом зрадити Христа та Його Євангеліє.
Якби ще все ж знайшлась якась католицька країна, де єпископська конференція відділилася б від апостатичного Ватикану, то її обов’язком було б обрати нового папу. Новий папа оголосив би посмертну екскомуніку на папу Франциска. Подібно, 6 і 8 Вселенські Собори та папи Лев II і Адріан II оголосили посмертну екскомуніку на папу Гонорія за єресь монотелітства.
Щоб настало очищення Церкви і можливість провести справжню реформу, новий папа мусів би назвати ІІ Ватиканський Собор тим, чим він був насправді, та очистити Церкву від духовної шкоди, якої він завдав. Інакше загальне відродження Церкви не настане.
Третій варіант: Третім варіантом є катакомбна Церква. Якщо ні кардинали, ні дієцезні єпископи, ні рух Пія X не зроблять радикального кроку і не відділяться від єретичного папи, то залишиться католицька інституція, але вже з отруйним вченням, яке веде маси обманених людей до вічної загибелі. Горстка віруючих врятується з цього потопаючого Титаніка на рятувальні човни підпільної Церкви. Тут є єпископи, у яких майже немає віруючих, але які мають правосильне свячення в переємстві від архиєпископа Тхука. Вони, мабуть, вже готові, що якщо кардинали чи дієцезні єпископи нічого не робитимуть, то самі проголосять правовірного папу. Те, що апостатичний Ватикан з цього сміятиметься, не змінює того факту, що з часом до цієї підпільної церкви будуть приєднуватися щиро шукаючі люди. Тоді буде вихід, бо зараз його фактично нема.
Четвертий варіант: Дособорний теолог Гаррігу́-Лагранж відстоював теорію про те, як діяти у випадку папи-єретика. Він говорить про неповний собор, що складається з кількох єпископів або кардиналів, які проголосять папу-єретика недійсним і водночас оберуть законного папу.
У випадку теперішнього папи-єретика всі церковні закони мають бути підпорядковані пріоритету, яким є усунення саморуйнівної єресі та узурпатора, папи-єретика, який пропагує єресі через т.зв. синодальний шлях.
Католицька Церква сьогодні стикається з дилемою – або кардинали, або особливо дієцезні єпископи ще врятують маси Католицької Церкви від духовного самогубства, або мала група єпископів у підпіллі проголосить нового папу, що буде пов’язано з великими проблемами та великим поділом.
Знову перед Богом закликаю кожного щирого католика, чоловіка і жінку: усвідомте, що від вас залежить порятунок і відродження Церкви! Бог через твої молитви, дорогий брате і сестро у Христі, дасть силу і світло тим, які можуть зробити рятівний крок. Тому підбадьор листом свого священника і запевни його, що ти залишишся вірним спадщині віри своїх батьків, дідів і прадідів. А він хай відмовиться слухати архиєретика, який окупує папський престол, і слухати єпископа, який не захоче відділитися від архиєретика!
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
Завантажити: ВВП: Заклик до революції в Католицькій Церкві – від голови (2 частина) (9.10.2026)
