ВВП: Рятівне рішення для Африки – патріархат /Вершина Святої Літургії – консекрація. Коли вона недійсна? – 11 частина/
13.04.2026
Що спричинила літургійна реформа, коли повернула престол і священника у протилежному напрямку, тобто обличчям до людей? Вона спричинила десакралізацію Літургії та священного простору.
Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v795n86–11.html
https://cos.tv/videos/play/68926257456252928
https://crowdbunker.com/v/QYDPMpY8rH
https://youtu.be/ojOR7loGrJc
Через священничу консекрацію Святий Дух Божою всемогутністю об’єднує три часові періоди в один, а саме:
1) установлення Христової жертви через хліб і вино;
2) довершення Його жертви кривавим способом на хресті;
3) уприсутнення Христової смерті на жертовному вівтарі.
Глибшому пережиттю консекрації допомагають два середники: 1) момент стишення перед консекрацією; 2) близько 5-хвилинна адорація після консекрації.
Тому перед консекрацією священник клякне і усвідомить Тайну Вечерю:
Ісус умив апостолам ноги. Він говорив про глибокі правди внутрішньої єдності з Ним та з Отцем. Згадав про Святого Духа і Свій відхід зі світу. На завершення взяв хліб і вино та промовив над ними слова, якими установив це таїнство. Потім вони заспівали псалом і пішли до Гетсиманського саду. Там Ісуса арештували, засудили на смерть і на хресті Він довершив Свою відкупительну жертву на відпущення наших гріхів. На третій день Він воскрес, вознісся на небо, а потім на учнів та апостолів зіслав Святого Духа. При цьому апостоли були помазані Святим Духом, щоб через них Він уприсутнював відкупительну Христову жертву на відпущення гріхів. Як священник я прошу про обновлення цього помазання Святим Духом. Також прошу за присутніх тут віруючих, щоб через хрещення, яким вони були занурені у смерть Христа, ця Христова смерть через Святого Духа могла актуалізуватися і в них. Veni Sancte Spiritus… Veni Sancte Spiritus….
Тоді священник встане і біля престолу промовить слова установлення, які в Літургії одночасно є словами консекрації.
Адорація після консекрації:
Священник зробить глибокий поклін і клячить приблизно 5 хвилин. Думки для адорації:
Духом я перебуваю на Голготі. Голгота є тут. Ісусе, Ти мене бачиш. Ти даєш мені Свій заповіт словами: «Ось Мати твоя!». Тепер я духовно приймаю Марію, як Іван під хрестом, до свого єства (eis ta idia; Ів. 19,27).
Тоді Ісус сказав: «Прагну!». Він прагне звершення і мого спасіння, прагне і мого визволення з рабства первородного гріха.
У смертельній боротьбі, коли Ісус взиває: «Елої, Елої, лема савахтані?!», Він і за мене переживає найглибший біль через відділення від Бога, спричинене первородним гріхом і нашими особистими гріхами.
При вигуку «Звершилося!» Ісус свідчить, що через Його смерть звершується спасіння. Через хрещення і я був занурений у смерть Христа. «Отче, з Ісусом в руки Твої віддаю духа мого. У такій єдності з Ісусом хочу колись помирати».
Ці правди під час стишення може так чи інакше пережити і кожен віруючий. Тому необхідно в проповіді пояснити суть Літургії, тобто консекрацію, і пов’язану з цим необхідність стишення перед та після консекрації.
Після адорації священник встане, підійде до престолу і промовить: «Це велика тайна віри». Люди відповідають: «Твою смерть проголошуємо…».
Заувага: Через запровадження до Святої Літургії поганських традицій і практик, якими вшановують і прикликають демонів та сатану, виганяється Святий Дух. Консекрація в такій Літургії є недійсна та безрезультатна.
Недійсною консекрація була б і тоді, коли б Літургію служила жінка.
Лжепапа Франциск Бергольйо через догматичну декларацію «Fiducia supplicans» проголосив содомське антиєвангеліє, за яке, згідно з посланням до Галатів 1,8-9, падає Божа анатема – виключення з Церкви. Єпископ чи священник, який перебуває в єдності з лжепапою Бергольйо і теперішнім Превостом, звершує консекрацію недійсно і безрезультатно та обманює вірних. Тому кожен єпископ і священник повинен публічно зректися содомського антиєвангелія та єдності з недійсним папою.
Ці серйозні факти визначають дійсність консекрації. Вони випливають із самої суті та Духа Христового Євангелія і зобов’язують у сумлінні кожного католика.
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського (Католицького) Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
Примітка: Біблійне облаштування літургійного простору
Щодо облаштування літургійного простору, необхідно пам’ятати про модель Єрусалимського храму, де було місце для людей та окреме місце для священників, які щодня приносили Богу жертву. Третьою частиною храму був вівтар зі Святая Святих, відокремлений від Божого люду двома завісами. Це підкреслювало, що за другою завісою завжди присутній Бог. Тепер, коли вівтар разом зі священником повернений до людей, священник стоїть спиною до духовного центру храму, яким є Святая Святих. Потрібно, щоб священник обернувся у тому ж напрямку, що й люди, до Кивоту, і щоб частиною жертовного вівтаря був великий хрест. Вівтар і священник можуть знаходитися за першою завісою, яка дещо відслонюється.
