Роздуми над словом життя Ів. 4,23
Ів. 4,23 «Та надійде час – ба вже й тепер він – що справжні поклонники Отцеві кланятимуться у Дусі й правді. А таких поклонників і шукає собі Отець».
Ісус вказує на тих, які по-справжньому поклоняються Богу в Дусі і правді. Що це означає прославляти і поклонятися Богу в Дусі? Це означає, що християнин повинен спершу прийняти Святого Духа. «Хто не має Духа Христового, той Йому не належить» (Рим. 8,9). Тільки у Святому Дусі можемо визнати, що Ісус є Господь (1 Кор. 12,3). Тому, якщо ми прийняли Ісуса Христа і стали Божими дітьми, ми повинні з вірою прийняти і Святого Духа так, як Його прийняли апостоли. Ісус каже: «Як на вас зійде Святий Дух, будете Моїми свідками» (Ді. 1,8). Коли ми свідчимо про Ісуса, люди через силу Духа можуть прийняти спасительну віру і бути врятованими. Ми повинні свідчити про Христа, тобто проводити справжню місію:
а) через молитву: тут Святий Дух заступається за нас стогонами невимовними (Рим. 8,26).
б) через свідчення слова: Дух Божий свідчить у нас разом з нашим духом, що ми є дітьми Божими і Божими спадкоємцями (Рим. 8,16). Йдеться про місію конкретній людині, про спасіння безсмертних душ. Це завдання не тільки священиків, але кожного християнина. Вівці народжують овець, а не пастир. Пастир пасе овець.
в) через свідчення стражданням: задля Христа і Його Євангелія приходить страждання душевне, а часто і фізичне. У мучеників це було свідоцтво кров’ю.
Це є молитва в Дусі, пов’язана з місією. Правдива молитва означає, що має бути з’єднання з Христом. Ми з’єднані через хрещення, але цю єдність ми повинні актуалізувати через постійне покаяння, тобто виходити з обману до правди. Ісус є Правда, Дорога і Життя. Нашим завданням є прийняти Христа і через Святого Духа актуалізувати Його життя у своєму житті, щоб могти сказати з апостолом: «Це живу вже не я, але живе в мені Христос» (Гал. 2,20).
Завантажити: Роздуми над словом життя Ів. 4,23
