Одна жінка повернулася з лікарні з результатами обстеження, де їй сказали, що вона має третю стадію раку з метастазами. Я сказав їй, що Бог або зробить чудо, або за 2-3 місяці вона буде на цвинтарі, що з тим мусить рахуватися. Я не знав, яка воля Божа, чи Бог хоче її оздоровити, чи ні. На кожній Літургії я завжди просив: «Боже, дай мені пізнати твою волю!» Коли подавав їй Святе Причастя, усвідомив, що Ісус є переді мною: «Ісусе, Ти її торкнися, Ти є та сила, яка оздоровлює».

В особистій молитві я переживав Ісусові слова «Прагну!» і «Елої, Елої, лема савахтані?». Спершу я усвідомлював загально, як Ісус на хресті прагне, тужить за здійсненням усієї Божої волі – щоб перемогти корінь рабства темряви, яким є гріх. Ісус цього хоче, Він цього прагне, це воля Небесного Отця. Ісус прагне її здійснення. Але одночасно усвідомлюю, що Ісус тепер прагне в мені здійснення і конкретної волі Небесного Отця в певних проблемах, які на мене тиснуть і за які молюся. Усвідомлюю, що і за це Він на Голгофі терпів. Там Він прагнув загального здійснення Отцевої волі, а водночас і здійснення Божої волі у цій конкретній проблемі, в якій я безсильний, співрозп’ятий з Ісусом. Особливо мене заторкнуло, коли у певному ритмі я переживав декілька конкретних намірів, і так час молитви дуже швидко минав. Я щоразу інтенсивно з’єднувався з Ісусом в цьому конкретному намірі, потім був короткий відпочинок і після відпочинку і малого самозречення я знову давав Богу на молитві наступний конкретний намір або проблему, на які вказав Святий Дух. У цьому ритмі мале самозречення дуже потрібне. Наприклад скажу собі: «Зречись себе! – Зрікаюся!». І зразу реалізую це в молитві так, що подолаю мить лінивства, знову піднявши руки, і продовжую в дусі молитися так довго, як в Божому Дусі відчуваю потребу молитися за цей намір.

З любові до Тебе, Ісусе!

Одного дня, після обіду в мене почала сильно боліти голова. Якраз був місяць листопад, коли молимося за визволення душ з чистилища. Я вирішила пожертвувати біль голови: «Ісусе, з любові до Тебе жертвую свій біль голови, прошу за визволення душ з чистилища». За дуже короткий час, пройшло приблизно пів хвилини, біль пропав. Дякую Богу, що через цей біль могла любити Ісуса і через цю маленьку жертву з Божою допомогою душі з чистилища були визволені. Богу дяка!

Бог живий!

За рік часу в мене суттєво погіршився стан здоров’я. Мені терміново порадили лягати в лікарню: на серйозне обстеження та лікування під наглядом лікарів. Для мене це не було легко, бо до лікарів я дуже рідко зверталася. Але для мене це була знову нагода довірити все Господу Богу. Коли я йшла до лікарні, то твердо постановила всі ці терпіння, які мене очікували в лікарні, пожертвувати в особистому (сімейному) намірі. Перший день у лікарні був дуже важкий: багато аналізів та дорогих обстежень

Мене оздоровив Євхаристійний Ісус

Вже довший час я відчувала такий тупий біль в шлунку (ямці), що і вночі від того пробуджувалася, а протягом дня приходила слабкість. Зранку через той біль не могла уважно (зосереджено) молитися. Одного дня під час молитви, коли біль надокучав прийшло мені на думку вже з такої нетерпеливості, що біль не проходить: «Ти ж зараз молишся, таж попроси Ісуса, щоб оздоровив тебе.» І тут мені пригадалося одне свідчення місіонерки, яка почитала Євхаристійного Ісуса і Бог зробив багато чуд через Пресвяту Євхаристію.

Боже визволення від страху

Коли я була малою, то дивилася фантастичні фільми та фільми жахів. Це було мені звичайно на шкоду, але я цього ще не розуміла. І через це прийшов страх – я боялася сама залишатися ввечері вдома. Коли були батьки – то все було добре і спокійно на серці, але якщо вони десь поїхали і мене залишили одну, то я не знаходила собі місця… Трапилося навіть таке, що одного разу, коли мене знову батьки залишили вдома одну, я пішла до кухні, взяла два кухонні ножі і заховала їх під ліжко. Мене весь час мучив страх, що хтось нападе на нашу квартиру, що прийдуть злодії і щось нам заподіють…

Нічна сторожа

Якийсь час мені було дуже важко ставати на нічну молитовну сторожу. При вставанні тяжко було боротися проти оспалості і лінивства. Одного разу, після дня виснажливої подорожі мене очікувала нічна сторожа в дуже важливому намірі. Тіло було змучене і знову пригадалися якісь негативні почуття: «А, буде тобі тяжко вставати, знову ця сторожа буде намарно і т.д.»

Бог пильнує мою душу

Одного разу я не послухалася того, що мені казав чоловік і зробила по-своєму. Це стосувалося праці на городі. Під час роботи я зіпріла і трохи роздягнулася, а дув холодний вітер. Після обіду в мене страшенно розболіла голова і почало крутити в суглобах. Я думала, що порятуюся таблеткою, але вона чомусь не помагала. Я не знаходила собі місця. Ввечері, коли сестра прийшла на спільну молитву, то я вже хотіла її відправити, що я хвора і не буду молитися.

Божа математика

На свій день народження я постановила пожертвувати більшу суму грошей Господу Богу. Живемо ми скромно і ці гроші я заощаджувала як могла. В неділю, коли я збиралася до Церкви на Службу Божу, взяла ті гроші з собою з таким наміром, що їх дам до скарбнички. По дорозі мені промайнула думка: «Ну ти ті гроші віддаси, але за що будеш жити, треба дбати за сім’ю… не вистарчить тобі грошей…»

Найкращий лікар

Коли нам утеплювали хату, то одному з майстрів залетів кусочок пінопласту в око. Він не міг далі працювати і попросив краплі до очей. За деякий час знову прийшов і сказав, що краплі не допомогли, а око більше і більше болить, щось треба робити. Мама почала думати, чи не звернутися в місцеву поліклініку, згадувала знайомих, хто би міг допомогти. Мама почала переживати, чи вдасться тому зарадити. Ми почали переживати разом з мамою.

Ісусе, та ж я Тебе маю!

Моя дочка влаштувала своє життя у сусідній державі, де вже мала сім’ю, роботу, друзів. Коли вона в черговий раз їхала на Україну мене відвідати, то на українському кордоні чомусь почались неочікувані проблеми. Дочка вночі задзвонила до мене і схвильовано каже, що прикордонники в неї з невідомих причин забрали паспорт і вимагають, щоб вона зійшла з поїзда. Для мене це був свого роду удар, бо в дочки ніколи не було з перетином кордону ніяких проблем.

Я переконався: якщо дійсно хочу молитися в Дусі і правді, то мушу вчитися такої молитви у тих, які мають багаторічний досвід правдивої внутрішньої молитви. До цього мені дуже допомагають молитовні моделі, які цілком просто втілюють Божу присутність і опосередковують «dynamis» (силу) Святого Письма. Через святе Боже Ім’я Єгошуа я почав усвідомлювати присутність Отця, Сина і Святого Духа в своїй душі. Коли я почну його взивати, при складі «Є» свідомо відкриваюся на реальність присутності Божого маєстату, без якого я б зовсім не існував, знаючи, що Бог є мій Отець, Який з любові дав мені Свого Сина. Коли промовляю «го», усвідомлюю, що тепер Син – Спаситель, який має владу повернути мене Отцю. А також Ісус перебуває в мені і проникає мене своїм Духом, що усвідомлюю при складі «шу». Святий Дух мене освячує і через заслуги Сина привласнює Богові, так що я більше не є власністю системи гріха, але належу Богові і в мені вже немає жодної темряви. (пор. 1 Ів. 1,5).

РЕМОНТ КЛЮЧА

Вдома я мала добротний радянський ключ на закрутки. Він довго мені служив. Одного літа, коли знову був сезон на закрутки, він раптово поламався, щось йому сталося і не хотів працювати. Я на тому не розумілася і попросила сусіда подивитися до того ключа і, по можливості, відремонтувати його. Сусід через декілька днів сказав, що ключ ремонту не підлягає і що його по старості вже треба давно викинути.