Лк. 24,1-6 і Мт. 28,2-6

Що відбувалося недільного ранку? Камінь від гробу відвалений. Воїни – а це були римляни, які не мали права покидати сторожу, – втекли, хоча їм за це загрожувала велика кара. Це не були якісь хлопці, яким довірили стерегти гріб. Це були воїни, які мусіли безумовно дотримуватися дисципліни. Сторожа втекла. Яким жахом, мабуть, вони були охоплені! Жінки, які прийшли до гробу, також були сповнені страхом. Але ангел сказав їм: «Чому шукаєте живого між померлими? Нема Його тут, Він воскрес!» (Лк. 24, 5-6).

Другою, кому після Пресвятої Богородиці з’явився воскреслий Ісус, була Марія Магдалина, яка також стояла під хрестом разом з Ісусовою Матір’ю. Біля неї стояв і учень Іван, а неподалік – інші жінки. Христос їм потім також з’явився, але спочатку з’явився Магдалині. Вона була свідком і того моменту, коли ангел вранці відвалив камінь і повідомив, що Ісуса в гробі нема, бо Він воскрес. Вона також звістила це апостолам, а потім сама повернулася до гробу, де вдруге зустрілася з ангелами, які її запитали: «Чому плачеш?» Вона відповіла їм: «Взяли мого Господа, і не знаю, де Його поклали». Коли це сказала, повернулася і побачила Ісуса, що стояв там, але не знала, що це Він. Ісус сказав їй: «Чому плачеш, кого шукаєш?» Вона думала, що це садівник, і сказала: «Пане, якщо ти Його взяв, то скажи, де ти Його поклав, і я заберу Його». Ні вона, ні учні, які йшли в Емаус, не впізнали Його, доки Ісус сам не відкрив їм очі. Марії Магдалині Ісус відкрив очі, коли звернувся до неї по імені: «Маріє!» Тоді вона вигукнула по-єврейськи: «Раввуні!», що означає «Учителю!»

«Вівці Мої голосу Мого слухаються і Я їх знаю: вони за Мною слідують,

і Я даю їм життя вічне, і не загинуть вони повіки,

і ніхто не вирве їх з рук Моїх».

У десятій главі Євангелія від Івана Ісус говорить: «Я – Добрий Пастир. Добрий Пастир життя своє кладе за овець».

Хто є духовним пастирем, єпископом чи священиком за прикладом Ісуса? Якому єпископу чи священику, насамперед, йдеться про те, щоб довірені йому вівці отримали пашу здорового вчення? Хто з цих пастирів готовий віддати своє життя за овець? Багато з них не є справжніми пастирями, але тільки наймитами. Ісус підкреслює, що Його вівці чують Його голос. За чужим не підуть, але втечуть від нього, бо голос чужого не знають. Ісус декілька разів повторює, що Він є Добрий Пастир, що знає Своїх овець, і вони знають Його. Він дає вівцям вічне життя, вони не загинуть повіки і ніхто їх не вирве з Його рук. Отець дав їх Йому і ніхто не може вирвати їх з рук Отця. У цій розмові з юдеями Ісус підкреслює своє Божество словами: «Я і Отець одно» (вірш 30). Яка була реакція? Юдеї схопили каміння, щоб Його каменувати. Ісус вказує на свої діла, які свідчать про Його Божество, і каже їм: «Вірте цим ділам, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у Мені, і Я в Отці» (вірш 38).

Марія є наша Мати. В годину Христової смерті Вона стояла під хрестом в досконалій духовній єдності, розп’ята разом з Ним. Там духовно разом з Ним померла. Яким великим був її біль, коли бачила, як Її Син помирає! І все ж Вона єдина вірила, що Ісус воскресне з мертвих. Навіть тоді, коли апостоли були паралізовані страхом і болем, Вона, як найвірніший учень, стояла під хрестом і вірила.

Св. Письмо свідчить, що серед жінок, які недільного ранку поспішали до гробу, Пресвятої Богородиці не було. Була там Марія Магдалина та інші жінки, але Пресвята Богородиця до гробу зовсім не йшла. У неділю вранці, на світанку, ангел відвалив камінь від гробу, але Христос з гробу не вийшов. Ангел цим лише показав, що Ісуса там вже нема. Гріб був порожній. Ісус відійшов. Де цієї ночі перебував Його Дух і Його прославлене тіло?

Є ніч. Ісус перебуває в гробі. Воїни сторожать Його гріб. Де є Пресвята Богородиця цієї ночі? Як її переживає? Де апостоли? В якому вони настрої ? Що переживають? Тривогу і страх. А де жінки, які супроводжували Ісуса? Де воїни, вороги? Якою є духовна атмосфера в Єрусалимі? Христос перебуває в гробі. Вороги з цього радіють.

Але це не кінець! ІСУС ВОСКРЕС З МЕРТВИХ! Точно не знаємо коли: не написано, чи опівночі, чи о першій, чи о другій годині ночі, не важливо, коли саме це сталося. Вся ніч є свята. Дух Ісуса зійшов після Його смерті з обіймів Отця у місце зване шеол або ад, і там зламав його брами. Потім Його дух повертається назад в тіло. Однак відбувається не лише воскресіння тіла, але й його перемінення. Це означає, що Його тіло є прославлене. Ісус виходить з гробу. Проходить через кам’яний гріб. Воїни далі сторожать гріб, але він вже порожній. Вранці ангел відвалив камінь, але Христос з гробу не вийшов. Ангел цим лише показав, що Ісуса там нема. Гріб порожній, Ісус вийшов звідти. Де перебуває Його Дух і прославлене тіло цієї ночі в Єрусалимі? Традиція свідчить, що найперше Ісус з’явився Пресвятій Богородиці.

«Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, і, зустрівши його,

промовив до нього: „Віруєш у Сина Чоловічого?”

А той: „А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?”

Ісус же йому: „Ти бачив його; він – той, хто говорить з тобою.”

Тоді той сказав: „Вірую, Господи!” – і поклонився Йому».

«Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, і, зустрівши його, промовив до нього:

„Віруєш у Сина Чоловічого?” А той: „А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?”

Ісус же йому: „Ти бачив його; він – той, хто говорить з тобою.”

Тоді той сказав: „Вірую, Господи!” – і поклонився Йому»

У дев’ятій главі Євангелія від Івана детально описується подія оздоровлення сліпородженого, а також  ненависна реакція тодішніх церковних лідерів, якими були фарисеї і законовчителі. Подія починається тим, що в Єрусалимі Ісус з апостолами зустрів чоловіка, який був сліпий від народження. Мабуть, апостоли співчували молодому чоловіку, який був сліпим. Вони задали Ісусу цікаве питання: «Учителю, хто згрішив, що цей чоловік народився сліпим? Він сам чи його батьки?». Ісус відповів їм: «Не згрішив ні він, ні його батьки. Він сліпий тому, щоб на ньому виявились діла Божі». До цього Ісус додав: «Поки Я у світі – Я світло світу».

«Ісус сказав: „Істинно, істинно кажу вам: Кожен, хто гріх

чинить – той раб гріха! Раб не перебуває в домі повсякчас – повсякчас

перебуває син. Тож коли Син вас визволить, то справді станете вільними”»

«Ісус сказав: „Істинно, істинно кажу вам: Кожен, хто гріх чинить – той раб гріха! Раб не перебуває в домі повсякчас – повсякчас перебуває син. Тож коли Син вас визволить, то справді станете вільними”».

У 8-й главі фарисеї і законники привели жінку, спійману на перелюбі, і лицемірно поставили Ісусу компрометуюче питання. Ісус відповів: «Хто з вас без гріха, хай першим кине у неї камінь». Тоді сказав до жінки: «Йди, і вже не гріши!» (вірш 11). Ісус говорить про себе: «Я світло світу» (вірш 12). Він вказує на своє Божественне походження і на свого Небесного Отця (вірш 18-19).

Потім Ісус говорив до тих юдеїв, які повірили йому: «Коли ви перебуватимете в Моєму слові, то дійсно будете учнями Моїми. І пізнаєте правду і правда визволить вас» (вірші 31-32).

«„Хто вірує в Мене, як каже Писання,

то ріки води живої з нутра його потечуть!”

Так Він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в Нього.

Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений».

«„Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки води живої з нутра його потечуть!” Так Він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в Нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений».

Ісус на свято Кучок прийшов до Єрусалиму, хоча юдеї намагалися вбити Його. Вони навіть послали храмову сторожу, щоб схопила його. Але коли сторожа почула як Він говорить, не виконала наказу. На питання первосвящеників та фарисеїв: «Чому не привели Його?», сторожа відповіла: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить» (Ів. 7,46). Ісус тут виступає як Месія (вірш 28 – 32), але цього церковна ієрархія не хотіла прийняти. На кінець, за це потім Ісуса розіп’яли. В цих умовах Ісус промовляє слова про живу воду і Духа, які ми будемо повторювати на молитовних зупинках протягом двох тижнів.

«Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і Я воскрешу його

останнього дня. Бо тіло моє – їжа правдива, і кров моя – правдивий напій.

Хто споживає тіло моє і кров мою п’є, той у Мені перебуває, а Я – в ньому»

«Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і Я воскрешу його останнього дня. Бо тіло моє – їжа правдива, і кров моя – правдивий напій. Хто споживає тіло моє і кров мою п’є, той у Мені перебуває, а Я – в ньому»

У шостому розділі Євангелії від апостола Івана описано чудо, коли Ісус помножив хліб і наситилось 5 000 чоловік та залишилося ще 12 кошів куснів хліба. Потім Ісус пішов помолитися на самоті. Апостоли переплили в човні на другий бік моря, а Ісус пішов по воді. Наступного дня натовп, який наситився, прийшов до Христа, а Ісус почав говорити про духовний хліб. Поміж іншим сказав: «Я – хліб живий, що з неба зійшов». Далі сказав: «Я – хліб життя. Батьки ваші манну в пустині споживали і померли. Це ж хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. Я – хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки». А також сказав: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі» (вірш 53).

«Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає Моє слово

і у Того вірує, хто послав Мене, живе життям вічним і на суд не приходить,

бо від смерті перейшов до життя»