На свято Воздвиження Чесного Хреста ми повинні знову звернути свій погляд на Христовий хрест, в якому є наше спасіння. Слово Боже говорить: «Так, як Мойсей підняв змія у пустині, так треба Синові Чоловічому бути піднесеним, щоб кожен, хто вірує в Нього, жив життям вічним. Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а жив життям вічним» (Ів.3,14-16).

Бог звільнив ізраїльтян з єгипетського рабства, зробивши багато чудес. Найбільшим чудом було те, що перейшли по сухому дну Червоного моря. Таке чудо! Можна було б думати, що аж до смерті будуть свідомі того, що Бог  всемогутній і робить чуда. Але так не було. Прийшли перші випробування, а ізраїльтяни почали бунтуватися проти Бога та Мойсея. Це ознака первородного гріха в нас, тієї отрути, бунту проти Бога. Коли прийде проблема, людина не збунтується проти диявола, який дає нам сугестивні думки і є причиною гріха й нашого нещастя. Але людина почне бунтуватися проти Бога, ображати Його і нарікати. Ізраїльтяни також нарікали і ображали Бога. Тому Бог послав на них отруйних змій, укус яких був смертельний. Тоді вони почали каятися і просити Бога про змилування, щоб врятуватися від смерті.

23.08.2026

Дорогий єпископе!

Ти є наступником апостолів у теперішні складні часи. Запровадження радіо і телебачення кілька десятиліть тому призвело до значних змін у сім’ях. Раніше сім’я ввечері разом молилася, а сьогодні дивиться телевізор або кожен переглядає свій смартфон. Деякі молоді люди присвячують йому понад 9 годин на день. Люди сьогодні стають залежними не лише від алкоголю та наркотиків, але й від смартфонів. Глобально проголошена війна проти дітей. Ще до народження дитини лікарі чинять на матерів сильний тиск, щоб ті вчинили вбивство своєї ненародженої дитини. Якщо жінка не піддається і дитина народиться, одразу після народження її чекає серія небезпечних вакцин. Часто наслідками цього є аутизм або хронічні захворювання, тому сьогодні влітку у дітей часто буває температура до 40 градусів.

Дитина, яка йде до дитсадка, повинна пройти такими програмами, які злочинно маніпулюють нею і спонукають прийняти таке мислення, що хлопчик не є хлопчиком, а дівчинка дівчинкою. Програми ООН навіть запроваджують систематичну деморалізацію малюків вже з 4 років. Одна з багатьох програм для малих дітей називається: «Радість (дітей) з сексу». Це злочини проти невинних дітей!

Ми переживаємо радість від того, що святкуємо народження Ісусової та нашої Матері.

Марія ‒ це нова Єва, новий початок. Через першу Єву у людство прийшов гріх. Через Марію прийшло спасіння. Вона ‒ Непорочне Зачаття. Вона єдина з людей від моменту свого зачаття була збережена від первородного гріха. Єва хотіла бути емансипованою від Бога, а Марія повністю залежна від Бога: «Я раба (dúlé) Господня» (Лк. 1,38).

Dúlos ‒ це не слуга, а раб. Марія є зразком покори. Вона не слугиня, а раба Господа. У тому різниця. Слуга піде зі служби, коли йому щось не подобається, але раб залишається, він не має права навіть на своє життя, він є власністю господаря. Марія сказала ангелу: «Hé dúlé Kyriú…»  ‒ «Я раба Господня, нехай буде мені по слову твоєму», тобто: «Я не маю права на свою волю». А тому Вона могла виконати Божу волю. «Слово стало Тілом і оселилося між нами» (Ів. 1,14). Як це сталося? Святий Дух це вчинив.

28.08.2026

Католицькі єпископи та віруючі США!

18 грудня 2023 року, в день видання апостатичної декларації «Fiducia supplicans», Конференція єпископів США скоїла тяжкий злочин проти правовірних єпископів та проти всіх католиків США.

15.08.2026

Дорогі матері! Ми живемо в час, коли ведеться прихована боротьба проти дітей. Хто ще заступиться за них, якщо не ви? Що треба робити найперше? Взивати до Бога. А далі? Діяти мужньо у вірі! Як конкретно? Про це ще буде сказано.

Дивіться це відео також на:  https://youtu.be/XnUcBhtvjBQ
https://rumble.com/v7eoj7e-riatuite.html
https://www.bitchute.com/video/RPzMzSC4JaE8/
https://crowdbunker.com/v/qQ7UJWrhgU

Пресвята Богородиця була охоронена від смерті і була взята з душею і переміненим тілом до неба. Слово Боже каже: «Відплата за гріх – смерть» (Рим. 6,23). Ми всі засуджені на смерть. Всі, бо ми народилися в грісі і носимо в собі темне спадкоємство від наших прабатьків Адама і Єви – первородний гріх, який тягне нас до того, щоб ми грішили. Тому кожна людина мусить боротися з цим коренем гріха, мусить зрікатися себе. Пресвята Богородиця була охоронена від первородного гріха через заслуги Ісуса Христа. Вона була охоронена і від кари смерті за гріх. Отож її не стосувався цей закон смерті: відплата за гріх – смерть. Східна Традиція говорить, що Пресвята Богородиця не померла, але уснула і була взята на небо. Боже слово каже, що святий пророк Ілля був узятий у вогненній колісниці на небо. Також апостол Павло у Посланнях до Коринтян і Солунян пише, що ті, які діждуться другого приходу Ісуса Христа і залишаться Йому вірними, будуть взяті до неба, не зазнають смерті, але будуть перемінені:

«Ісус узяв Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору і преобразився перед ними: обличчя Його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з Ним розмовляли. Озвавсь Петро й каже до Ісуса: “Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея і один для Іллі.” Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це  Син мій улюблений, що я Його вподобав: Його слухайте!”» (Мт. 17,1-5)

Три учні, Петро, Яків та Іван були свідками преображення Ісуса на горі Тавор у Галілеї. Їх осліпило сіяння Ісусового Божества. Для них це був великий досвід. В кінці 16 глави Ісус говорить: «Істинно кажу вам: є деякі між тут присутніми, що не зазнають смерті, аж поки не побачать Сина Чоловічого, що йде у своєму Царстві» (Мт. 16,28). На горі Тавор учні побачили сіяння Ісусової слави.

Сьогодні свято св. пророка Іллі. Цей пророк виступив під час правління сьомого ізраїльського царя Ахава. Святе Письмо характеризує його такими словами: «Чинив зло в очах Господніх, гірш від усіх, що були перед ним. Не досить було йому того, що ходив в гріхах Єровоама, сина Навата, − ні! він узяв за себе Єзавель, дочку Етбаала, царя сидонського, і заходився служити Ваалові й поклонятись йому… І додав багато інших учинків, так що довів Господа, Бога Ізраїля, до гніву більш від усіх ізраїльських царів, що були перед ним» (1Цар. 16,30-33).

Мойсей заборонив одружуватися з чужинками. А саме Єзавель займалася окультизмом та ідолопоклонством, вбивала Божих пророків і підбурювала свого чоловіка до зла. У цей час великого духовного занепаду Бог говорив до вибраного народу через пророка Іллю. На його слово три з половиною роки не падав дощ і йому доводилося постійно ховатися від Ахава та Єзавелі. Після цього періоду посухи Господь послав його до царя. Побачивши Іллю, Ахав сказав: «То це ти той, що тривожиш Ізраїля?» Він відповів: «Не я тривожу Ізраїля, а ти й твоя родина, бо ви покинули заповіді Господні і ходите за Ваалом». Покірна людина, така як пророк Ілля, спокійно скаже правду, навіть ціною того, що буде переслідувана. Покора − це відвага. Це героїзм, що базується на глибокій молитві.

3.07.2026

Візантійський Вселенський Патріархат – голос волаючого в пустелі – наголошує: що стосується екскомуніки шести єпископів, яку було проголошено апостатичним Ватиканом, то вона є недійсна і нечинна. Екскомуніковуючи єпископів за їхню вірність Христу, він екскомунікував самого Христа. Насправді Фернандес і Лев Превост тим самим знову екскомунікували себе з Христової Церкви. Через свою нерозкаяність і затверділість вони вчинили ще один гріх проти Святого Духа.

Дивіться це відео також на: https://youtu.be/DJowYxEjzQs
https://crowdbunker.com/v/GXvJxyPw3Z
https://www.bitchute.com/video/FJ0G9mUfi2q9/
https://rumble.com/v7c8r0w-proholoshennia.html

Події, пов’язані з народженням Івана Хрестителя, нам описує перша глава Євангелія від Луки. Про батьків Івана Хрестителя, Захарію і Єлиcавету Святе Письмо говорить, що вони обоє були праведними в Божих очах і бездоганно виконували всі заповіді і накази Господні. Але у них не було дітей, бо Єлиcавета була неплідна і обоє були вже похилого віку. Захарія був старозавітнім священиком. Коли на нього випала черга виконувати свою священичу службу, він увійшов до храму кадити. Тоді йому з’явився ангел Господній. Коли Захарія побачив його, стривожився і на нього напав страх. Однак ангел сказав йому: «Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Йоан» (Лк. 1,13). Але Захарія реагував на це словами: «По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку» (Лк. 1,18). Ангел йому відповів: «Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість. І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу» (Лк. 1,19-20).

На свято Пресвятої Євхаристії ми пригадуємо реальність, що Ісус є серед нас. Усвідоммо собі таїнство воплочення Божого Слова. Всемогутній Бог, який створив мільйони зірок і галактик, який створив всю землю і вклав закони в кожну клітину, Бог, який є над часом, який був, є і буде, споконвічний Бог принизився і став людиною. У нас є початок, Він створив нас на Свій образ. Нам дано вічне життя, але це вічне життя є або в небі у славі, або в пекельному вогні, якщо з’єднаємося з духами гордості – демонами, які виступили проти Бога. Наше життя – це проба, боротьба зла проти добра, а до цієї боротьби Ісус дає нам Сам Себе на поживу.

Він бере на Себе наше тіло і уподібнюється до нас у всьому, крім гріха, бо Він полюбив нас і хоче нас відкупити, щоб ми навіки були з Ним. «Бо так полюбив Бог світ, що дав Сина Свого Єдинородного…» (Ів. 3,16)

Ісус сказав: «Я – хліб життя. Батьки ваші їли манну в пустині і померли. Це ж хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. Я – хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його Я дам, – це тіло моє за життя світу» (Ів. 6, 48-51).

Мікеланджело повинен був зробити статую Мойсея. Йому привезли великий камінь, чи радше величезну брилу. Він зі своїм помічником пішов подивитися на неї. Спочатку він захоплено обходив камінь, а тоді замислився, поглянув на нього і сказав: «Я бачу там Мойсея». Його помічник здивовано запитав: «Мойсея? Це ж камінь, а не Мойсей». А Мікеланджело відказав: «Але я його там бачу». ‒ «А що потрібно зробити, щоб він там дійсно був?» Мікеланджело відповів: «Усе, що не є Мойсеєм, мусить іти геть». ‒ «А як це станеться?» ‒ «Долото, молоток і удари. Удари надають форму».

Так є і з нами: все, що в нас не є Ісус, мусить іти геть. А як це станеться? Удари надають форму. Бог змушений допускати на нас певні випробування, терпіння, іноді й через наших ближніх, які насварять нас чи несправедливо поведуться з нами; або ж нас спіткають різні втрати, смерть найближчих… Удари надають форму. Але іноді удари можуть і знищити діло ‒ тоді, коли ми їх відкидаємо. Ми повинні за все дякувати Богові, все приймати. А щоб ми були здатні це робити, треба усвідомлювати власний гріх.

Перед своїм вознесінням на небо Ісус пообіцяв: «І ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі» (Ді. 1,8), «Іван христив водою, ви ж будете хрещені по кількох цих днях Святим Духом» (Ді. 1,5). Апостоли мали залишатись в Єрусалимі, доки на них не зійде Святий Дух. Вони разом з Пресвятою Богородицею молилися і спільно просили, щоб їх наповнив Святий Дух. Що відбулося в день П’ятидесятниці? «Всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти» (Ді. 2,1-4). Коли настав цей шум, туди зійшлося багато людей з побожних євреїв, які тоді прийшли до Єрусалиму з різних країн (приблизно з 20 народів). Кожен з них чув свою власну мову, коли апостоли говорили про великі Божі діла. Апостол Петро пояснив тим, які насміхалися з проявів Святого Духа, що Дух діє саме так, як вони це бачать, і що про це пише пророк Йоіл. Він цитував пророка Йоіла, псалми, а потім у своїй проповіді вказав на Ісуса: «Оцього Ісуса Бог воскресив, а ми всі цьому свідки. Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив Його: ось воно те, що ви бачите й чуєте.

Ісус зарезервував нам місце в небі. Це наше місце. Там є наш дім, наша Батьківщина. Найкраще було б, якби ми пішли на це місце одразу ж в годину нашої смерті, щоб не мучилися десь в чистилищі через нашу байдужість, літеплість і слабку віру. В нас має горіти вогонь ревності, щоб в годину смерті ми були охоронені від іншого вогню. Щодня о 15:00 збудімо досконалий жаль через повторювання Ісусового Імені: «Ісусе, Ісусе, помилуй мене!». Ми повинні любити Ісуса і усвідомлювати, що Він зробив для нас. Жити так, щоб могти сказати, як святий Павло: «Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг. Наостанку мені призначається вінок праведності, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив» (2 Тим. 4,7-8). На сороковий день після свого воскресіння Ісус возноситься на небо, де резервує нам місце. Треба усвідомити, що небо є нашим домом, нашою Батьківщиною. Ми можемо пережити цю реальність: бачити Христа на Оливній горі, як Він з’являється апостолам. Там є і Пресвята Богородиця.