НАПИШУ, ЩО СТАРАВСЯ
Мій син розповів мені, що вони, після перегляду свідчення п. Тетяни Білоус, на катехизації отримали завдання: подумати, що я би відповів Богові, якби Він мене запитав: «А що ти зробив для Мене?» Максимко довго думав, а потім запитав: «Мамо, я ж не можу писати, що я те і те, і он те робив. Це ж буде гордість! Я напишу, що я старався».
БОЖЕ ВИХОВАННЯ
Після свого навернення я постановила, що завжди буду молитися перед і після їжі. Я раніше знала, що так треба робити, але якось встидалася рідних, друзів. Одним словом, не мала сили свідчити.
ПЕРЕВІРКА
В нашу школу мала приїхати перевірка з району і дати контрольні роботи. З української мови це означає переказ з творчим доповненням. На екзамені пишеться три години, а тут дають тільки дві. Один урок вчитель диктує переказ, а на наступному потрібно переказ написати і придумати закінчення. Ми знали, що до нас точно приїдуть, бо ми близько від району і у випускному класі 4 медалісти.
ДОЛЯ СЕКУНДИ
На зупинці я зустріла знайому, з якою не бачилася декілька років. Ще до навернення ми з нею дружили. Я слухала по навушниках книгу Одкровення. Дала подрузі трохи послухати і пояснила їй, що це Одкровення, але засвідчити про Бога постидалася. Ми зайшли в маршрутку і я почала робити покаяння: якби я зараз померла, то як подивлюся Ісусові в очі, що встидалася свідчити про Нього. І дуже просила Ісуса, якщо ще є можливість, щоб я могла засвідчити.
ПРОСИТИ З ВІРОЮ
Від маленької я була спортивною дівчинкою: всюди бігала, вміла робити колесо, сідати на шпагат. Але з часом я почала відчувати сильні болі в суглобі. Біль загострювався. Ми звернулися до лікарів: в обласному центрі не було відповідних спеціалістів, тому ми поїхали до Києва.
В БОГА НЕМА НІЧОГО НЕМОЖЛИВОГО
«І все, чого попросите в молитві з вірою, одержите»(Мт.21,22). Мій внук перед закінченням 9-го класу надумався продовжити навчання в коледжі, бо туди поступала більша половина класу. А тому що він вибрав популярну спеціальність, був великий конкурс (4-5 чол. на місце), ніхто без грошей не радив нам подавати документи. Ми були дуже з цього засмучені. Єдина надія – Бог, і в цьому намірі ми молилися.
ВЕСЬ ЧАС КЛИКАЛА ІСУСА
Впродовж декількох тижнів мене турбували болі хребта. А одного вечора, встаючи з ліжка, мене почало сильно боліти все тіло, раптово не могла рухатися та дихати, мною трусило. Сильні болі викликали гіпертонічний криз.
В МЕНЕ Є ВІРА І МОЛИТВА
В мене на нозі з’явилася гулька. Я подумала, що це щось таке просте і була до того байдужа. Але та гулька чим день, тим ставала більшою, червоніла і боліла. Потім я не могла ходити на ту ногу, піднялася температура до 40°С. Я не могла навіть встати з ліжка. Ніби чиряк, ніби ні. Ми порадилися з лікарями і хірург сказав, що в мене починається рожа.
ВТРАТИВ МОЖЛИВІСТЬ
Мені довелося довго бути у відрядженні, а коли повернувся додому, вирішив відвідати батьків. Разом з ними жила і моя бабуся, якій скоро мало виповнитися 87 років. Приблизно рік тому ми закликали їй священика. Разом пригадали найважливіші гріхи з цілого життя і бабця посповідалася, прийняла Євхаристійного Ісуса. Я був за неї спокійний.
РЕВНІСТЬ
Я є членом молитовної групки і включена до ланцюжка безперервної молитви. Моя сторожа – з 06:00 ранку. Цього тижня я почувала себе особливо виснаженою, зовсім не мала сили: ні фізичної, ні духовної. Докладаючи всіх зусиль, я стала на молитву, бо намір – найважливіший – спасіння України.
МИР З СУСІДАМИ
Якось я зауважила, що сусід, з яким ми маємо город в межу, ту межу перекопує, тобто прикопує собі, заходячи аж на наш город. В мені всередині закипіло, але я усвідомлювала, що криком це питання не вирішу. Я повернулася в хату, клякнула, простила йому і ще помолилася, щоб того перекопування не побачила мама, бо буде великий скандал. Це давня проблема.
«СВЯТО»
Внук двічі телефонував мені, щоб я не забула прийти до нього в школу на свято книги. В залі було багато людей, дітей. Мало бути свято. Однак коли почалася сценка, я ніяк не могла зрозуміти, куди я попала. Вибігли дівчатка в чорному, потім старша дівчина також в чорному, роблячи перед собою магічний жест рукою з «чарівною паличкою», заявила, що вона ― велика фея.
ВІДРАЗУ ПРОПАЛА
Нещодавно я заходила в свою квартиру і мене зупинила сусідка та почала розповідати про мою колишню вчительку. У неї рак, вона дуже терпить від цього, має сильні болі. Сусідка говорила і про інших людей, які мають різні проблеми. Я весь час мовчала, не хотіла просто-пусто відповідати, але бачила, що варто було б якось на це реагувати.
ЗАПРОПОНУВАЛА
Ми цілою сім’єю намагаємося щодня молитися ввечері з 20:00 до 21:00 год. Починаємо з того, що кожен по черзі перепрошує Ісуса за гріхи, які зробив впродовж дня. Потім, звичайно, разом дякуємо за всі ласки, які отримали того дня від Бога, а також просимо за благословення на наступний день.
