1) Роздуми над Божим словом

Учні за наказом Ісуса повернулися до Галилеї. Петро з апостолами пішли ловити рибу. Можливо, це перша ніч після суботи. Цілу ніч вони трудяться і нічого не можуть зловити. Вранці Ісус стоїть над берегом. На Його слово вони закинули сіті і витягнули силу риби.

1) Роздуми над Божим словом

Тома в неділю Христового воскресіння більше, ніж інші учні, переживав боротьбу з сумнівами. Увечері, в неділю воскресіння, Тома не був свідком першої появи Ісуса учням. Коли він повертається до них, учні йому сповіщають: «Ми бачили Господа!». Тома не поділяє їхньої радості. Та новина, що Ісус з’явився за його відсутності, боляче торкається його і не дає позбутися смутку і невіри, які його опанували.

1) Роздуми над Божим словом

В неділю ввечері в домі при замкнених дверях було 10 апостолів. Вони сповнені суперечливими думками. Найспокійнішим є Іван, який побачивши порожній гріб, зразу повірив у Христове воскресіння, яке Господь декілька разів провістив. Також Петро виглядає інакше, ніж зранку. Він вже сказав братам, що Господь йому з’явився. Сам не хоче про це багато говорити, але цей факт блискавично поширився між учнями і вже про це говориться на різних місцях в Єрусалимі.

1) Роздуми над Божим словом

Що переживали учні, коли вийшли з Єрусалиму і коли до Них приєднався Ісус, якого вони не впізнали? Найперше Ісус їх запитує: «Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою? І чого ви сумні?» Один з них, Клеопа, сказав Йому: «Ти ж бо один, що мешкаєш в Єрусалимі і не знаєш, що цими днями в ньому сталося?»

1) Роздуми над Божим словом

Що переживав апостол Петро, коли в п’ятницю, перше ніж заспівав півень, тричі прилюдно відрікся Ісуса – що Його не знає, що не має з Ним нічого спільного!? Страх, а до того ще й докори сумління, що зрадив свого Господа, його внутрішньо мучили.

В неділю рано у двері стукає Марія Магдалина, а незабаром жінки, та сповіщають: «Гріб порожній!».

1) Роздуми над Божим словом

Жінки мироносиці були свідками того, що гріб був порожній. Потім побачили юнаків в білих одежах (див. Мт.27,52-53). Вони їм сказали, що Ісус воскрес, і щоб це сповістили апостолам. Вони так зробили. Та їхні слова апостолам здалися вигадкою (Лк.24,9-12). Жінки знову повернулися до відкритого гробу, а коли звідти відходили, сам Ісус став перед ними і сказав: «Радуйтеся!».

1) Роздуми над Божим словом

Христос найперше з’явився Марії Магдалині. Вона була свідком того моменту, коли ангел вранці відвалив камінь і повідомив, що Ісуса в гробі нема, бо Він воскрес. Вона звістила це апостолам, але потім знову повернулася до гробу, і тут вдруге зустрілася з появою ангела.

1) Роздуми над Божим словом

В неділю, дуже раненько, ще за темна, приходить Марія Магдалина і друга Марія до саду, де був Ісус похований. Недалеко від гробу їх злякав сильний землетрус. З’явився їм ангел Господній. Вони бачать, як він сходить з неба, відвалює від входу до гробу великий камінь і сідає на нього.

1) Роздуми над Божим словом

Наша участь в Христовому воскресінні тепер через віру є духовною. При Його другому приході і наше тіло воскресне для слави. Про воскресіння тіла сказано: «Бо тому що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих. Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть» (1 Кор. 15,20-23).

1) Роздуми над Божим словом

Про зустріч Воскреслого Христа зі своєю Матір’ю Святе Письмо мовчить. Вона в годину Його смерті стояла під хрестом і духовно разом з Ним увійшла до Його смерті, як Його і наша мати.

Коли мертве тіло Ісуса зняли з хреста, Вона торкалася Його ран не тільки рукою, але й серцем. Потім скатоване тіло поховали в кам’яному гробі. Закінчується п’ятниця і настає ніч.

1) Роздуми над Божим словом

Поглянь на зоряне небо: мільйони зірок, все рухається відповідно до Богом даних законів. Яка велич! Сонце в мільйон триста тисяч разів більше,  ніж наша Земля. Сиріус у вісім разів більший ніж Сонце, а є ще й більші небесні тіла! До Чумацького Шляху відстань 20000 світлових років. До інших дальших сузір’їв – навіть мільйони світлових років.

«А коли діти, то й спадкоємці Божі – співспадкоємці Христа,

якщо ми страждаємо разом із Ним,

щоб разом з Ним і прославитися»

«А коли діти, то й спадкоємці Божі – співспадкоємці Христа,якщо ми страждаємо разом із Ним, щоб разом з Ним і прославитися»

У попередньому 16-му вірші написано: «Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми – діти Божі». А далі йде 17-ий вірш, який будемо переживати на початку Великого посту: «А коли діти, то й спадкоємці Божі…». Чи ми усвідомлюємо, що означає бути Божим спадкоємцем? Якби в минулому хтось признався, що він є дитиною імператора, тобто його спадкоємцем, інші заздрили б йому: «Стільки дістане, а для того не доклав жодних зусиль, просто отримує спадщину! А чому не ми? Чому не я?».

Уяви собі якогось мільярдера, який не має дітей, і раптом вирішить, що спадкоємцем усього свого багатства зробить тебе. О! Ти був би щасливий: яке велике багатство! Однак усвідом: чи таке багатство дійсно зробить тебе щасливим? Адже маєш тільки один шлунок, і в один час можеш бути тільки на одному місці. Якщо б прийшла якась серйозна хвороба, і ти лежав би в ліжку з гарячкою, то мусів би лише безсильно дивитись на все це багатство та гроші. Як би це тобі допомогло, навіть якщо б ти успадкував цілий світ? Зрештою, сам Господь Ісус каже: «Яка користь людині, як світ цілий здобуде (або успадкує), а занапастить власну душу?».

«Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом,

що ми ‒ діти Божі»