Роздуми над Словом життя Рим. 8,32
«Він власного Сина Свого не пощадив, а видав Його за всіх нас, ‒ як же разом із Ним не подарує нам усього?»
У ці дні триває всесвітній карантин, люди стежать за ЗМІ, вони у страху і паніці, але це Боже слово вносить нам до душі певність і мир, вказує на безмежну Божу любов до кожного з нас, яку Бог проявив уже тим, що дарував нам життя, коли вклав у нас духа, яким ми подібні до Нього. У Своїй любові Він пішов ще далі, і коли ми згрішили, віддав за нас Свого Єдинородного Сина, щоб Він відкупив нас від наших гріхів. Що більше міг дати нам Бог?! А до того ж, з Ісусом Він дає нам ціле небо і участь у вічному щасті.
Так, Він дарував нам все у Христі, але нам слід пам’ятати, що тут, на землі, ми повинні наслідувати Ісуса. А якраз признання своїх гріхів, а також різні терпіння й упокорення, очищують нас від нашої гордості і служать для нашого добра. Бог дав нам все добре, але прабатьки вчинили гріх, який вийшов від диявола. Ісус прийшов, щоб визволити нас від нього ціною великих страждань і пролиття Своєї дорогоцінної крові. Він прощає нам наші гріхи. Однак, з нашого боку потрібно не тільки прийняти прощення, але й робити подальші кроки. Нам потрібно свідомо співпрацювати з Божою ласкою і проходити процесом очищення та внутрішнього оздоровлення, яке є в Ісусових ранах. Отже, ми повинні вкладати свої рани до Його ран, своє страждання до Його страждань, щоб пройти цим життєвим випробуванням і досягти вічного життя.
Божий ворог і в цих теперішніх випробуваннях під час карантину тримає людей у паніці, депресії, невірі. Але ми маємо Ісуса! Бог разом з Ним дарував нам усе, і перемогу у випробуваннях. Але умова ‒ не бути самому, бути разом з Ним! А якщо б, на жаль, ми перервали цей зв’язок, то відразу мусимо повернутися до Нього через правдиве покаяння.
Завантажити: Роздуми над Словом життя Рим. 8,32
