Святе Письмо запевняє, що нас, які були вибрані, тобто прийняли Ісуса Христа, ніхто не може винуватити перед Богом, бо Бог оправдує нас. Далі сказано, що ніхто не може навіть засуджувати нас, бо Ісус Христос, який за нас помер і воскрес, перебуває по Божій правиці і заступається за нас. Це суть радісної вістки.

«І ось це свідоцтво: Бог дав нам життя вічне, і це життя ‒ у Його Сині. Хто має Сина, той життя має; хто ж Сина Божого не має, той життя не має. Я вам писав це, щоб ви знали, що маєте життя вічне, ‒ ви, що віруєте в ім’я Сина Божого» (1 Ів. 5,11-13).

Ми повинні знати, що маємо вічне життя. А також ми повинні знати, що це вічне життя є в Ісусі Христі, що умова спасіння ‒ мати Господа Ісуса. З іншого боку, той, хто не має Його, тобто той, хто через невіру відкинув Його, не має вічного життя.

«Він власного Сина Свого не пощадив, а видав Його за всіх нас, –

як же разом із Ним не подарує нам усього?»

«Він власного Сина Свого не пощадив, а видав Його за всіх нас, ‒ як же разом із Ним не подарує нам усього?»

 У ці дні триває всесвітній карантин, люди стежать за ЗМІ, вони у страху і паніці, але це Боже слово вносить нам до душі певність і мир, вказує на безмежну Божу любов до кожного з нас, яку Бог проявив уже тим, що дарував нам життя, коли вклав у нас духа, яким ми подібні до Нього. У Своїй любові Він пішов ще далі, і коли ми згрішили, віддав за нас Свого Єдинородного Сина, щоб Він відкупив нас від наших гріхів. Що більше міг дати нам Бог?! А до того ж, з Ісусом Він дає нам ціле небо і участь у вічному щасті.

«Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?»

«Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?»

Коли Бог є за нас? Тоді, коли ми є з Ним, звертаємось до Нього і віддаємо Йому свої гріхи та свої слабкості. Він віддав за нас Свого Сина, щоб відкупити нас. Тому ми не повинні чекати, аж поки підемо до сповіді, чи думати, що перед смертю висповідаємося. Ми повинні відразу віддавати Богу навіть малі гріхи. Якщо трохи збрешемо чи вчинимо невелике зло, то як тільки це усвідомимо, треба подумки, протягом кількох секунд, розбудити жаль. Можемо сказати: «Господи, помилуй!» ‒ і з вірою в дусі поглянути на Христовий хрест. У дорогоцінній крові Ісуса ми маємо відпущення гріхів і обновлення єдності з Богом, а тоді нас стосуються слова, які ми вже два тижні собі пригадували: «Тим, які люблять Бога, усе співдіє на добро». У цих довірливих взаєминах з Богом через Господа Ісуса Христа можемо не боятися ні хвороб, ні переслідувань, ні насмішок, ні смерті, ні демонічних нападів або нападів через злих людей, ні апокаліптичних часів. Якщо ми любимо Бога, то все це співдіє нам на добро, бо Він є з нами, а коли Він з нами, то нам нема чого боятися. Коли Бог є з нами, то хто проти нас? Але наше завдання ‒ змагатися за те, щоб і ми були з Ним. Він є з нами по всі дні нашого життя, але ми здебільшого забуваємо про Божу присутність. Забуваємо про те, що ми повинні входити у єдність з Ним, визнаючи навіть малі гріхи і віддаючи їх під Христовий хрест.

1) Роздуми над Божим словом

Після свого воскресіння Ісус з’являвся 40 днів. «Він з’явився Петрові, потім Дванадцятьом. А потім з’явився нараз більше як п’ятистам братам…» (див. 1Кор.15,5-6). На 40 день Він вознісся з Оливної гори на небо, а хмара забрала Його з-перед їхніх очей. А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них, та й сказали: «Галилейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!» (Ді.1,8-11).

«Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним за Його постановою, усе співдіє на добро»

Тут сказано «усе»! Справді, усе співдіє на добро тим, які виконали одну умову, а саме: любити Бога. Тоді ті, які люблять Бога, не тільки є покликані Богом, але й реалізують Його покликання. Чи і ти реалізуєш своє покликання, дане Богом?

«Бог хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди» (1 Тим. 2,4). Так, Бог хоче цього, але існує свобода людини, а до того ж в людині є схильність робити зло і вірити брехні. Це є таїнство первородного гріха в нас, цього отруйного насіння, яке тягнеться за нами від перших людей. І саме на цьому Бог виявив Свою любов до нас, коли дав за нас Свого Єдинородного Сина, щоб у Ньому ми перемогли світ і гріх в нас, а врешті і духа зла, який діє на нас через світ і гріх.

Найбільша проблема полягає в тому, що ми маємо свободу і можемо відкинути Божу любов та Божу волю. Але тоді нами заволодіє фальшива любов, так зване самолюбство або егоїзм, і замість волі Божої ми пропагуватимемо не лише свою волю, але фактично і волю диявола. А вона в кінцевому результаті така, щоб ми були там, де він, тобто в пеклі.

«Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним за Його постановою,

усе співдіє на добро.»

«А Той, хто досліджує серця, знає, яка думка Духа

і що Він заступається за святих згідно з Божою волею.»

Яка думка Духа і що чинить Божий Дух? Думка Духа відповідає волі Божій. Дух просить за святих, тобто за щирих, правдивих християн.

Дух Божий дає світло. Тоді людина може усвідомити правду, яку раніше зовсім не бачила або бачила в неправдивому світлі. Наприклад, Він вкаже, що те, що у твоєму дотеперішньому житті здавалося випадковістю, не було випадковістю, і тепер, через кілька років, ти пізнаєш це. Те, що ти бачив як поразку, було перемогою. Зі шкоди, яка тебе непокоїла, ти на кінець отримав користь. Те, що ти вважав нещастям, було лише бар’єром, який охоронив від набагато більшого нещастя. У той час людина своїм розумом цього не розуміла.

Дух Божий дає пізнання особливо в духовних питаннях. Він викриває гріх. Він відкриває Святе Письмо. Деякі місця у Святому Письмі, які були для тебе незрозумілими, раптом глибоко торкнуться твого нутра і поведуть тебе до особистого пізнання гріха та прощаючої Божої любові.

29.06.2019

Дорогі монахи та монахині!

Ви за Христа, за Його Євангеліє, задля спасіння своєї душі та спасіння інших залишили світ. Ви обрали богопосвячене життя в наслідуванні Христа. Ви вирішили реалізувати Його слова, що містяться в Євангелії, а передусім заклик: «Зречись себе, візьми свій хрест і йди за Мною». Ваша перша любов до Ісуса вела вас до радикального кроку. Ви зреклися фізичного батьківства і материнства, щоб прийняти духовне. Ісус каже: «Той є Мій брат, Моя сестра і Моя мати, хто не тільки чує Мої слова, але хто їх і реалізує». Ви вирішили обрати євангельську радикальність. Ви разом з апостолом можете визнати: «Ми нерозумні Христа ради»; «життя для мене ‒ Христос, а смерть ‒ прибуток»; «вже не живу я, а живе в мені Христос».

Завантажити: Пророкуй, Сину чоловічий – пророча молитва Єзек. 37

формат doc ,        формат pdf

Дивіться це відео також на: 

1) Роздуми над Божим словом:

Лк. 23,44-46: «Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев’ятої години, бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині. Ісус закликав сильним голосом: Отче, у Твої руки віддаю духа Мого! Сказавши це, Він віддав духа».

Мт. 27,51.54: «…земля затряслася, скелі порозпадались. …А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися й мовили: Це справді був Син Божий!».

1) Роздуми над Божим словом:

«І скуштувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося!» (Ів.19,30).

Ісусові руки умлівають, втрачають силу. Сильні приступи корчів стягують м’язи у нестерпних хвилях болю. Приходять цикли удушення і різких болів. М’язи грудей паралізовані і неспроможні працювати. Ісус бореться за кожний вдих повітря. Він переживає глибокий стискаючий біль у грудях. Перикард помалу наповнюється плазмою і тисне на серце, чим обмежує його рухи.