«Як лань прагне до водних потоків, так душа моя прагне до Тебе, Боже.

Душа моя жадає Бога, Бога живого, ‒ коли бо прийду і побачу обличчя Боже?»

«Як лань прагне до водних потоків, так душа моя прагне до Тебе, Боже. Душа моя жадає Бога, Бога живого, ‒ коли бо прийду
і побачу обличчя Боже?»

Якщо людина не відкинула почуття правди, вона усвідомлює марноту життя, а якщо має віру, то прагне ставати у молитві перед Божим обличчям, тобто у Божій присутності. Деякі святі навіть годинами дивилися на обличчя Христа на хресті та звідти черпали справжню мудрість. Тут їм відкривалися таїнства життя, закодовані у Біблії. Тут вони також пізнавали велику Христову любов до них і були мотивовані до героїчних жертв заради спасіння душ. Багато з них тут отримали силу і для мученицької смерті.

Ми живемо у дуже важкий час. Можна сказати, що ми вже наче вступаємо в апокаліптичний час, коли кожен з нас пройде через випробування, пов’язане з вакцинацією та чіпуванням, а у випадку відмови ‒ з різними покараннями. Для когось тут може бути приготований і вінець мучеництва.

«Кожен подорожує по життю, як міраж, зашумить, як подув вітру,

збирає майно і не знає, хто його захопить»

«Кожен подорожує по життю, як міраж, зашумить, як подув вітру, збирає майно і не знає, хто його захопить»

 Цей вислів псалма вказує на глибоку правду, яка стосується скороминущості нашого життя, реальності смерті та людської сліпоти, яка з нею не рахується, і навіть не припускає, що станеться з майном, яке людина собі назбирала. Іншими словами, цей вислів псалма вказує на марноту. У попередніх 5-му і 6-му віршах сказано: «Дай мені спізнати, Господи, кінець мій і міру днів моїх, яка вона, нехай знаю, коли я помру. Ось кілька п’ядей завдовжки зробив Ти мої дні і вік мій ‒ немов би ніщо перед Тобою; кожна людина ‒ лиш подув, і навіть якщо б стояла міцно». Хто з нас, людей, усвідомлює собі цю реальність, яка стосується кожного з нас? Тому в слові життя також сказано, що кожен подорожує по життю, як міраж, тобто як хтось, хто не зважає на реальність.

«Господу довір твою дорогу; уповай на Нього, і Він сам буде діяти»

«Господу довір твою дорогу; уповай на Нього, і Він сам буде діяти» 

Це слово з 37-го псалма виражає обіцянку, що Бог буде за тебе діяти. Але тут є дві умови: 1) ти повинен довірити свою дорогу Господу і 2) маєш уповати на Нього.

Що означає довірити свою дорогу Господу? Тією дорогою в дійсності є твій життєвий стиль – твій спосіб життя. Його маєш довірити Господу. Це означає, що ти повинен підпорядкувати свою життєву програму тій програмі, яку Бог дає тобі у Своєму слові, зокрема Ісус у Євангелію. Покоління наших предків, наших дідів і прадідів, вели спосіб життя, який базувався на дотримуванні Божих Заповідей, тобто на любові до Бога та любові до ближнього. Звісно ж, вони не виконували це так досконало, як святі, але завдяки тому, що каялися за половинчатість, не зійшли з дороги, хоча й падали на ній. Однак сьогодні тиск світу настільки сильний, що змушує нас ігнорувати Бога, Його Заповіді та власну совість, хоча й поки що прикриває це позитивними поняттями і релігійними термінами та християнськими фразами, за якими є вже інший дух.

Слова «шукати Боже обличчя» чи «молитися перед Божим обличчям», або прохання «Боже, не ховай від мене Свого обличчя» часто зустрічаються у псалмах, а також у книгах Нового Завіту.

Пс. 24,6: «Такий рід тих, які Його шукають, шукають лице Яковового Бога».

Пс. 17,15: «А я в моїй правді Твоє лице побачу і, прокинувшись, насичусь Твоїм видом».

Пс. 41,13: «У невинності моїй будеш підпорою моєю і поставиш мене перед Твоїм обличчям повіки».

2 Тим. 2,14: «Про це нагадуй перед Божим обличчям…».

Євр. 9,24: «Христос бо ввійшов …в саме небо, щоб тепер з’явитися за нас перед обличчям Божим».

«В Твоєму імені серце моє каже: „Обличчя Моє шукайте!”

Твоє обличчя, Господи, я шукаю»

«Господь ‒ мій пастир: Нічого мені не бракуватиме.

На буйних пасовиськах Він дає мені лежати; веде мене на тихі води.

Він відживляє мою душу, веде мене по стежках правих імені Свого ради»

«Господь ‒ мій пастир: Нічого мені не бракуватиме. На буйних пасовиськах Він дає мені лежати; веде мене на тихі води. Він відживляє мою душу, веде мене по стежках правих імені Свого ради»

Тут дуже наглядним є порівняння Бога з пастирем. Сам Ісус в Євангелії називає Себе добрим пастирем, який віддає життя за своїх овець. Таким добрим пастирем мав би бути кожен єпископ, кожен священик і кожен християнський батько в сім’ї для своїх дітей і для всієї своєї родини. Він буде таким, якщо триматиметься Господа і прийматиме пашу Божого слова та воду Божої благодаті, які підтримують духовне життя. Такий піде дорогою праведності, якщо буде входити до Божого імені, в якому є повнота нашого спасіння. Це ім’я Ісус ‒ Єгошуа.

На багатьох образах зображено Ісуса, який несе на плечах загублену овечку. А в Євангелії сказано, що Він залишає 99 овець і йде шукати цю одну загублену. Цим Ісус вказує на турботливу пастирську любов до кожного з нас. Але треба усвідомити, що ця любов Доброго Пастиря заради нашого спасіння зазнала великого страждання ‒ а це тисячу років перед тим провістив Бог через Давида в псалмі 22 (21).

28.08.2020

Дорогі американські священики, пастори та віруючі!

Цього року США чекають президентські вибори. Вони вирішать, вдасться елітам чи ні здійснити всесвітнє перезавантаження економіки, розпочате штучною пандемією. Глобалісти мають план «відключити» всі економічні системи та спричинити крах.

Мета полягає в тому, щоб не лише США, але й усе людство довести до безвихідної кризи. Навіщо? Щоб потім воно прийняло будь-яке так зване рятівне рішення. Насправді це буде самогубство у вигляді чіпованої вакцинації. При цьому ключову роль відіграє викликання нових хвиль штучної пандемії та серійні вакцинації, мета яких – геноцид шести мільярдів людей.

Що ми, як християни, маємо робити для порятунку? В цей час ми повинні ще більше боротися за своє спасіння та спасіння інших. Це неможливо без спілкування з Богом в особистій молитві.

«Народи провалилися в яму, що самі зробили; у сіті, що порозставляли,

запуталась нога їх»

«Народи провалилися в яму, що самі зробили; 

Християнські народи, які відпали від Бога, дійсно провалилися в яму, яку цим собі викопали, у сіті, що порозставляли, запуталась нога їх. Псалом вказує на людину, яка є вірною Богові, а також на Божих ворогів і ворогів того, хто служить Богові.

У 6 вірші сказано: «Скартав єси народи, знищив нечестивця…». Яким буде кінець тих, які стали ворогами Бога? У 7 вірші сказано: «Ворог охляв, руїна його вічна; Ти міста понищив: пам’ять по них пропала».

«Чого метушаться народи, і люди задумують марне?

Встають царі землі, князі зговорюються разом на Господа

й на Його Помазаника.»