1) Роздуми над Божим словом

Після свого воскресіння Ісус з’являвся 40 днів. «Він з’явився Петрові, потім Дванадцятьом. А потім з’явився нараз більше як п’ятистам братам…» (див. 1Кор.15,5-6). На 40 день Він вознісся з Оливної гори на небо, а хмара забрала Його з-перед їхніх очей. А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них, та й сказали: «Галилейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!» (Ді.1,8-11).

«Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним за Його постановою, усе співдіє на добро»

Тут сказано «усе»! Справді, усе співдіє на добро тим, які виконали одну умову, а саме: любити Бога. Тоді ті, які люблять Бога, не тільки є покликані Богом, але й реалізують Його покликання. Чи і ти реалізуєш своє покликання, дане Богом?

«Бог хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди» (1 Тим. 2,4). Так, Бог хоче цього, але існує свобода людини, а до того ж в людині є схильність робити зло і вірити брехні. Це є таїнство первородного гріха в нас, цього отруйного насіння, яке тягнеться за нами від перших людей. І саме на цьому Бог виявив Свою любов до нас, коли дав за нас Свого Єдинородного Сина, щоб у Ньому ми перемогли світ і гріх в нас, а врешті і духа зла, який діє на нас через світ і гріх.

Найбільша проблема полягає в тому, що ми маємо свободу і можемо відкинути Божу любов та Божу волю. Але тоді нами заволодіє фальшива любов, так зване самолюбство або егоїзм, і замість волі Божої ми пропагуватимемо не лише свою волю, але фактично і волю диявола. А вона в кінцевому результаті така, щоб ми були там, де він, тобто в пеклі.

«Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним за Його постановою,

усе співдіє на добро.»

«А Той, хто досліджує серця, знає, яка думка Духа

і що Він заступається за святих згідно з Божою волею.»

Яка думка Духа і що чинить Божий Дух? Думка Духа відповідає волі Божій. Дух просить за святих, тобто за щирих, правдивих християн.

Дух Божий дає світло. Тоді людина може усвідомити правду, яку раніше зовсім не бачила або бачила в неправдивому світлі. Наприклад, Він вкаже, що те, що у твоєму дотеперішньому житті здавалося випадковістю, не було випадковістю, і тепер, через кілька років, ти пізнаєш це. Те, що ти бачив як поразку, було перемогою. Зі шкоди, яка тебе непокоїла, ти на кінець отримав користь. Те, що ти вважав нещастям, було лише бар’єром, який охоронив від набагато більшого нещастя. У той час людина своїм розумом цього не розуміла.

Дух Божий дає пізнання особливо в духовних питаннях. Він викриває гріх. Він відкриває Святе Письмо. Деякі місця у Святому Письмі, які були для тебе незрозумілими, раптом глибоко торкнуться твого нутра і поведуть тебе до особистого пізнання гріха та прощаючої Божої любові.

29.06.2019

Дорогі монахи та монахині!

Ви за Христа, за Його Євангеліє, задля спасіння своєї душі та спасіння інших залишили світ. Ви обрали богопосвячене життя в наслідуванні Христа. Ви вирішили реалізувати Його слова, що містяться в Євангелії, а передусім заклик: «Зречись себе, візьми свій хрест і йди за Мною». Ваша перша любов до Ісуса вела вас до радикального кроку. Ви зреклися фізичного батьківства і материнства, щоб прийняти духовне. Ісус каже: «Той є Мій брат, Моя сестра і Моя мати, хто не тільки чує Мої слова, але хто їх і реалізує». Ви вирішили обрати євангельську радикальність. Ви разом з апостолом можете визнати: «Ми нерозумні Христа ради»; «життя для мене ‒ Христос, а смерть ‒ прибуток»; «вже не живу я, а живе в мені Христос».

Завантажити: Пророкуй, Сину чоловічий – пророча молитва Єзек. 37

формат doc ,        формат pdf

Дивіться це відео також на: 

1) Роздуми над Божим словом:

Лк. 23,44-46: «Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев’ятої години, бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині. Ісус закликав сильним голосом: Отче, у Твої руки віддаю духа Мого! Сказавши це, Він віддав духа».

Мт. 27,51.54: «…земля затряслася, скелі порозпадались. …А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися й мовили: Це справді був Син Божий!».

1) Роздуми над Божим словом:

«І скуштувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося!» (Ів.19,30).

Ісусові руки умлівають, втрачають силу. Сильні приступи корчів стягують м’язи у нестерпних хвилях болю. Приходять цикли удушення і різких болів. М’язи грудей паралізовані і неспроможні працювати. Ісус бореться за кожний вдих повітря. Він переживає глибокий стискаючий біль у грудях. Перикард помалу наповнюється плазмою і тисне на серце, чим обмежує його рухи.

V слово з хреста: «Елої, Елої, лема савахтані?» (Мр. 15,34),

що означає: «Боже мій, Боже мій! Чому ти мене покинув?»

Дивіться це відео також на: 

1) Роздуми над Божим словом:

Ісус помирає на хресті. Його тіло повне ран, слідів від ударів, шкіра покрита холодним липким потом. Неможливо знайти жодного положення, яке давало хоча б якесь полегшення. Цвяхи в зап’ястях тиснуть на великі передплічні нерви і важко пошкоджені нерви спричиняють нестерпний біль. Коли Ісус підіймається догори, щоб полегшити ці муки, то повною вагою спирається на цвяхи у стопах.

1) Роздуми над Божим словом:

Ів. 19,28-29: «А по тому Ісус, знаючи, що все вже довершилося, щоб здійснилось Писання, промовив: Прагну! Стояла ж посудина, сповнена оцтом. От і подали Йому до уст настромлену на тростину губку, просяклу оцтом».

«Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій; про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо,але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними»

Ця правда дуже актуальна для нас. Якщо ми повірили в Господа Ісуса і прийняли Його Духа, то Дух Божий, передусім у простій молитві, буквально взиває в нас без слів або заступається стогонами невимовними. Часто ми відчуваємо біль, страх, і навіть не можемо цього пояснити чи описати словами. Але коли станемо перед Богом, усвідомимо Його присутність і дамо Йому цей біль, побоювання, нестабільність, терпіння, втрату наших найдорожчих, непевне майбутнє ‒ своє і своїх близьких, тоді навіть не знаємо, як маємо молитися і за що. А саме в Рим. 8,26 сказано, що Божий Дух заступається за нас стогонами невимовними.

Існує багато конкретних прикладів. Один з них: Це було на початку минулого століття в Америці. Один фермер та його дружина були щирими християнами, і їм лежало на серці передусім спасіння безсмертних душ їхніх рідних. Діти вже були дорослі і залишили їх, кожен заснував свою сім’ю. Старі батьки за них молилися.

«Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій;

про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо,

але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними.»

1) Роздуми над Божим словом:

Ів. 19,25-27: «При хресті Ісусовім стояла Його мати… Бачивши матір і біля неї учня, що стояв, – а його ж любив Він, – Ісус мовить до матері: Жінко, ось син твій! А тоді і до учня мовить: Ось матір твоя! І від тієї хвилі учень узяв її до себе».