«І заподіює всім, малим і великим, і багатим і вбогим, і свобідним і невільникам,

щоб дано було їм клеймо на руку їхню праву або на чола їхні.»

«І заподіює всім, малим і великим, і багатим і вбогим, і свобідним і невільникам, щоб дано було їм клеймо на руку їхню праву або на чола їхні»

Протягом 2000 років віруючі читали ці слова, і вони були для них огорнені таємницею. Але тепер вони стали надзвичайно актуальними.

Вже другий рік ми переживаємо період, який розпочався штучною пандемією із СOVID-19, пов’язаною з локдаунами. Таким чином поступово готувався ґрунт для масової вакцинації та пов’язаного з нею чіпування людства. Останніми днями було оприлюднено, що вже створили такий мініатюрний чіп, який пройде через ін’єкційну голку. Ми опиняємося в ситуації, коли і той, хто має на це питання цілком ясний погляд, може потрапити у пастку. Наприклад, при відвідуванні стоматолога, разом з уколом для знеболення зубного нерва йому введуть чіп. Звісно ж, тут відіграє роль і питання добровільності. Хто добровільно прийме з чіпом знак звіра, зазнає покарання, описаного в Біблії. Хто отримав би чіп не зі своєї вини, через обман, стає невинною жертвою і не має особистої провини.

«Той, у кого Мої заповіді, і хто їх береже, той Мене любить.

Хто ж Мене любить, того Мій Отець полюбить, і Я того полюблю і йому об’явлю Себе.»

«Той, у кого Мої заповіді, і хто їх береже, той Мене любить. Хто ж Мене любить, того Мій Отець полюбить, і Я того полюблю і йому об’явлю Себе»

Умовою внутрішнього пізнання Ісуса є прийняття Його заповідей. Але цього недостатньо. Потрібно також виконувати Ісусові заповіді. Виконування Ісусових заповідей є ознакою любові до Нього.

Чому ми повинні любити Ісуса? Бо Він раніше полюбив нас і взяв на Себе наші гріхи, заплатив за них Своєю пролитою кров’ю та Своєю смертю на хресті. Цим здобув для нас вічне щастя в небі. Перший ступінь любові ‒ це принаймні вдячність. І пес вміє бути вдячним тому, хто зробив йому добро, і навіть хижий звір, як бачимо на прикладі лева з життєпису святого Герасима. Коли святий витягнув йому з ноги колючку і полікував його, лев йому вірно допомагав, а потім із вдячності до свого благодійника на його могилі помер від смутку.

«Навчи мене творити Твою волю, бо Ти Бог мій.

Нехай Твій добрий Дух веде мене по рівній землі»

«Навчи мене творити Твою волю, бо Ти Бог мій.

Нехай Твій добрий Дух веде мене по рівній землі»

Це прохання вже за тисячу років до приходу Спасителя висловлював цар Давид, і це прохання висловлює кожен щирий поклонник істинного Бога. Він просить, щоб навчив його виконувати Божу волю. Чогось вчитися ‒ це певний процес. Ми вчимося на помилках, щоб робити їх усе менше і менше. Хочемо все менше і менше чинити свавілля та більше довіряти Богові. Щоб виконувати Божу волю, мусимо спершу її шукати. Тільки тоді можемо пізнавати, що є Божою волею в даній ситуації. Бог дає це духовне світло для пізнання в міру того, наскільки ми виконуємо пізнану Божу волю навіть у дрібницях.

Далі Давид просить, а з Ним і кожен з нас: «Нехай Твій добрий Дух веде мене по рівній землі».

В нашому житті важливо дотримуватися Божих Заповідей, але одночасно потребуємо мудрості, тобто ведення Божим Духом. Дух Божий веде нас дорогою Божих Заповідей, тобто по рівній землі.

«Очі Твої бачили мої вчинки, усі вони записані у Твоїй книзі;

і дні, що Ти мені призначив, коли ані одного із них іще не було»

«Очі Твої бачили мої вчинки, усі вони записані у Твоїй книзі; і дні, що Ти мені призначив, коли ані одного із них іще не було»

У Символі віри ми промовляємо: «Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, і всього видимого і невидимого». Бог створив цю землю та різні форми життя на ній: рослин, тварин, а вкінці і людину. Він дав програму усьому, що створив, щоб кожен вид передавав свою форму життя.

Бог створив також невидимих істот ‒ ангелів, про яких знаємо, що вони повинні були пройти через випробування. Ті, які вистояли, перебувають у Божій славі у небі. Ті, які виступили проти Бога, стали демонами. Вони засудили себе на вічну кару.

«Коли Господь не будує дому – дарма працюють його будівничі.

Коли Господь не зберігає міста – дарма пильнує сторож»

«Коли Господь не будує дому – дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста – дарма пильнує сторож»

І це твердження зі 127-го Псалма принесе нам велику користь, якщо ми дійсно будемо усвідомлювати його суть.

Пояснимо це спершу на прикладі матеріального будівництва. Хто будував дім, той знає, зі скількома клопотами і проблемами це пов’язане. Спочатку треба купити земельну ділянку і отримати дозвіл на будівництво. Це вимагає біганини по різних установах. Людина вже мусить мати наскладано стільки грошей, щоб можна було не тільки розпочати будівництво, але й завершити. Тоді потрібно знайти порядних співробітників. При роботі часто існує ризик травмування, наприклад, коли безвідповідально поставлене будівельне риштування, або коли необережно працювати на висоті, або коли зверху впаде якийсь інструмент чи матеріал, або коли використовуються електроприлади і виникне замикання і т.п. Якщо працівник не дбає про безпеку, то може впасти, поранитися або й стати калікою на все життя. Загрожують десятки непередбачуваних небезпек.

«Сім разів на день я Тебе хвалю за Твої присуди справедливі.»

«Сім разів на день я Тебе хвалю за Твої присуди справедливі»

Вже в часи Христа вибраний народ мав розділений день, і навіть ніч, по три години. Що стосується дня, то в Євангелії згадується, що Ісус страждав на хресті від 6-ї до 9-ї години, тобто від нашої 12-ї до 15-ї. Також згадується, що Петро та Іван о 3-й годині йшли до храму на молитву (Ді. 3,1). Сотник Корнилій о 9-й годині (тобто о 15-й годині) молився і мав видіння (Ді. 10,3). Петро молився близько 6-ї години (наша 12-а година) (Ді. 10,9).

Отож прославу Бога 7 разів на день можемо зрозуміти буквально, але це число має і символічний характер. Сім ‒ це число повноти, тому означає «завжди». Але якщо розумітимемо це число лише символічно, то замість конкретних зупинок для молитви у нас залишаться лише побожні фрази. Будемо стверджувати, що ми цілий день молимося працею і виконанням добра, але насправді це означає, що взагалі не молимося. Однак коли зробимо молитовні зупинки буквально 7 разів, це означає, що ми завжди зупиняємося в конкретній годині. Якщо в призначену годину зупинимося в Божій присутності, то є надія, що і протягом наступного часу ‒ трьох годин ‒ будемо думкою повертатися до Бога.

«Як юнак берегтиме чистою свою дорогу?

Пильнуючи її за Твоїм словом.»

«Як юнак берегтиме чистою свою дорогу?

Пильнуючи її за Твоїм словом»

Здається майже неможливим, щоб у теперішній час, повний нечистоти, юнак беріг свою життєву дорогу чистою. Аморальність діє з нечистих зображень, реклам, білбордів, телебачення, Інтернету, моди, з напливу порнографії та пропаганди гендерного безумства. Але Боже слово дає відповідь на це питання і вказує, як навіть сьогодні можна зберегти чисте життя. Там сказано: «Пильнуючи за Твоїм словом».

Можемо уважно, з олівцем у руках, прочитати весь цей найдовший Псалом, підкреслюючи різні взаємопов’язані цитати, що стосуються дотримування Божого слова: «Ти повелів заповіді Твої» (вірш 4), у Псалмі використані синоніми: «установи», «накази» (вірш 5), «веління» (вірш 6), «свідоцтва» (вірш 14). Для того, щоб дотримуватися Божого слова, Божих заповідей, наказів, свідчень, юнак потребує передусім особистої молитви. Про неї сказано в інших Псалмах: «З глибин взиваю до Тебе, Господи!», або використовується термін «стояти перед Божим обличчям».