Цьому віршу передує 18-ий вірш, де написано: «Утікайте від розпусти! Усякий гріх, що його чинить людина, є поза її тілом; а хто чинить розпусту, грішить супроти власного тіла». Боротьба з розпустою – з моральною нечистотою, – вимагає героїзму, особливо у молодої людини. Можемо її назвати прямо безкровним мучеництвом. Святі радили декілька принципів. Наприклад in fuga salus – у втечі порятунок. Другим гасло було: principiis obsta – чини опір спочатку. Ісус на цю тему каже: «Якщо тебе спокушає твоя рука, відітни її, спокушає нога – відітни її, якщо спокушає тебе око – виколи його і відкинь від себе. Краще увійти в царство Боже з одним оком і однією рукою, ніж з обома бути вкиненим до пекельного вогню».

«Чи ж не знаєте, що неправедні царства Божого не успадкують?

Не обманюйте себе! Ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники,

ані розгнуздані, ані мужоложники, ані злодії, ані зажерливі, ані п’яниці,

ані злоріки, ані грабіжники – царства Божого не успадкують»

Слово Боже каже, що неправедні Царства Божого не успадкують. Протилежністю до неправедності, є праведність, справедливість. Справедливий – це той, хто дає Богу те, що належить Богу, а людині те, що належить людині. Про св. Йосипа написано, що він був «муж справедливий». Але Святе Письмо говорить насамперед про Божу справедливість, а вона полягає в тому, що гріх був справедливо покараний. Ісус на хресті взяв кару за всі наші гріхи і беззаконня. Тільки коли повіримо в Христа, тобто коли зодягнемося у Його справедливість, можемо бути спасенні. Нашою власною силою не можемо спокутувати кару за гріхи, ані усунути корінь гріха, який є в нас.

В цьому Божому слові перелічено десять гріховних залежностей, які роблять людину неправедною, а водночас чинять рабою конкретного гріха. У наступному вірші сказано, що ми були оправдані Іменем Ісуса Христа. Спасіння ми отримуємо задарма, через віру, це є дар Божий (пор. Еф. 2,8). Боже слово наголошує: «Не обманюйте себе!». Людина радо обманює себе, не хоче назвати гріх гріхом, ні проти нього боротися, ні від нього відділитися.

«Відкрити їм очі, щоб вони навернулися від темряви до світла

і від влади сатани до Бога,

та щоб вірою в Мене одержали відпущення гріхів і спадщину між освяченими»

«Відкрити їм очі, щоб вони навернулися від темряви до світла і від влади сатани до Бога, та щоб вірою в Мене одержали відпущення гріхів і спадщину між освяченими».

Це слово Ісус сказав, коли з’явився апостолу Павлу перед його наверненням на дорозі до Дамаску. Павло їхав туди як найбільший ворог християн – щоб схопити їх, зв’язати і привести до Єрусалиму. Опівдні на дорозі йому з’явився Ісус в яскравому світлі. Павло впав з коня, осліп, і в Дамаск його вже мусіли вести. Під час появи Ісус сказав йому ці слова: «Посилаю тебе відкрити очі євреям і поганам, щоб вони навернулись від темряви до світла і від влади сатани до Бога…».

Ісус дав апостолам завдання відкривати людям очі, свідчачи про Нього в Божій силі, щоб навернути їх від темряви до світла. Отож євреї і погани перебували в темряві і конче мусіли навернутися. Вони були під владою сатани і мусіли навернутися до Бога. Мусіли прийняти Христа і вірою в Нього отримати прощення гріхів та спадщину між освяченими.

Петро та Іван стали перед первосвящениками, старшими та книжниками, які схопили їх через оздоровлення кривого і проповідування Євангелія. Петро перед усіма промовив свою першу апологетичну проповідь.

Як це можливо, що ті, які ще кілька днів тому повні страху ховалися за закритими дверима, тепер відкрито і не боячись погроз та покарань, твердо стоять і проповідують воскреслого Христа? Боже слово говорить: «Ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете Моїми свідками, мартирес (мучениками)». Апостоли прийняли Святого Духа в повноті. Тоді в їхніх душах вже не було місця для страху. Навпаки, при погляді на безстрашність апостолів і силу, яку Ісус їм дав, почали боятися первосвященики та книжники.

Нема ні в кому іншому спасіння! Тільки в Ісусі є спасіння! Немає жодних інших доріг чи можливостей спасіння, крім Ісуса Христа. Немає іншого Імені, в якому ми могли б спастися. Це слово діє і буде діяти навіки. І навіть якщо б весь світ був переконаний у протилежному, не матиме рації!

«Ісус є той камінь, який ви, будівничі, відкинули

і який став головним на розі. І нема ні в кому іншому спасіння,

бо й імені немає іншого під небом, що було дане людям,

яким ми маємо спастися».

«Ті ж, що прийняли його слово, охристились, і того дня до них пристало

яких три тисячі душ. Вони постійно перебували в апостольській науці

та спільності, на ламанні хліба й молитвах»

«Ті ж, що прийняли його слово, охристились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ. Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності (койнонія), на ламанні хліба (євхаристія) й молитвах». Це був плід Зіслання Святого Духа і проповіді Петра; тоді зродилася і зростала Церква – жива спільнота. Ми намагаємося сьомого дня, в неділю, коли згадуємо Христове воскресіння і Зіслання Святого Духа, знайти собі час на молитву, на Божественну Літургію і на братню спільноту. Тут ми можемо знову приймати вчення апостолів через Боже слово і підбадьорюватися прикладом святих та мучеників, а також взаємним свідоцтвом віри.

«Петро ж до них каже: “Покайтесь і нехай кожний з вас охреститься

в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших,

і ви приймете дар Святого Духа.

Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко,

скільки б їх покликав Господь, наш Бог”»

«Петро ж до них каже: “Покайтесь і нехай кожний з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа. Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог”»

Це слова з проповіді Петра в день П’ятидесятниці, коли на апостолів зійшов Святий Дух. Вони почали прославляти Бога незнаними мовами за Його величні діла, так що чужинці, які прийшли на свято до Єрусалиму, чули їх, як вони говорили кожен їхньою рідною мовою. Цікаво, що якщо подивимось, звідки походили ці паломники – мідяни, еламії, мешканці Месопотамії, Каппадокії, Понту – то з’ясуємо, що це була територія сучасної Туреччини, яка в даний час повністю ісламізована. Наприклад в Каппадокії діяли такі Отці Церкви, як св. Василій, св. Григорій Ніський, св. Григорій Назіанський. Далі названо єгиптян, лівійців, римлян, крітян та арабів – аж до території сучасного Ірану та Іраку. Сьогодні ці території окуповані ісламом. Християнство тут було насильно зліквідовано.

Ці слова Ісус промовив на Оливній горі на 40-й день після свого воскресіння, коли на очах апостолів і учнів торжественно входив у свою славу. Ісус наголосив, що апостолам потрібно прийняти в повноті Святого Духа. Вони вже прийняли Його в день Христового воскресіння, але не в повноті.

Ісус також сказав апостолам, що вони мають залишитися в Єрусалимі до того часу, коли на них зійде Святий Дух в повноті (див. Лк. 24,49) – «… доки не зодягнетеся силою з висоти».

Ви, дорогі віруючі, майже всі прийняли Святого Духа в повноті. Нехай Святий Дух просвічує наш розум і зміцнює нашу волю, щоб ми були справжніми свідками нашого Господа Ісуса Христа!

«Іван хрестив водою, ви ж будете хрещені по кількох цих днях Духом Святим.

Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете Моїми свідками

в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі”»

«І приступив до Нього прокажений, вклонивсь Йому і мовить:

“Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.”

Ісус простягнув руку й доторкнувся до нього, кажучи: “Хочу, очисться!”

І він негайно же очистився від прокази»