Ця подія відбулася, коли Ісус закінчив свою Нагірну проповідь, подаючи нам прості життєві правила, які ведуть до вічного життя. Щоб привести нас до суті, Ісус доповнює тут те, чого чітко не виразив Мойсей, передаючи нам Божий закон. В заповіді «Не вбий» Ісус вказує на корінь – що ми навіть не маємо мати ненависті в серці. В заповіді: «Не чужолож» Ісус перестерігає, що вже через погляд проявляється пожадливість чужолозтва. В питанні прощення Він наголошує: «Бог не простить вам, якщо ви не простите своєму ближньому», і т.д. На кінець Нагірної проповіді подається надзвичайно важлива засада, яку Ісус пояснює через притчу про двох будівничих. Один з них збудував дім швидко, але без фундаменту. Інший побудував фундамент на скелі. Коли настала буря, виявилося, що тільки дім, побудований на скелі Христового вчення, вистоїть. Але щоб будувати на скелі, не досить лише теологічної освіти, навіть якщо б вона була найправовірнішою. Академічний християнин не обстоїть – християнин повинен бути практикуючий, який не тільки слухає, але й реалізує Боже слово (але Боже слово, а не сучасні єресі).

«Кожний, хто слухає ці Мої слова й виконує їх,

подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі.

Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім,

та він не повалився, бо був збудований на скелі»

Господь Ісус в попередніх віршах вказує на суть, якою є виконання Божої волі: «Не кожний, хто промовляє до Мене: Господи, Господи! – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі».

Якщо у своєму житті в першу чергу шукаємо Божу волю і намагаємося її реалізувати, то нас стосується, що ми подібні до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. Рано чи пізно приходять бурі, повені і хвилі, але якщо фундамент нашого дому стоїть на цій скелі, то дім не впаде. Проблема, чому ми часто пробуємо будувати будинок на піску, полягає в тому, що ми легко повіримо т.зв. «добрам», які зацікавлюють нас, пропонують якісь вигоди і створюють враження, начебто найідеальнішим рішенням, яке пропонується при конкретному вирішуванні, є саме цей привабливий варіант. Якщо ми дозволимо зв’язати себе цією візією і почнемо прагнути реалізації своєї мрії, то вже не хочемо шукати волю Божу, бо не хочемо припустити, що ми мали б відмовитися від свого дому на піску. Почати будувати на скелі нам здається важко, невигідно, а часто аж відлякуюче.

Ісусова дорога на смерть
Сім слів з хреста
Пророча молитва за воскресіння України
Христове воскресіння – Святкування неділі
Анамнеза і епіклеза
Правди воскресіння: Емаус i Поява в Галилеї п’ятистам братам
Молитва єдності і сили
Правди воскресіння: Поява апостолам i Поява Томі

БЛАГОСЛОВЛЯЮТЬ НА МОЛИТВУ

+ ІЛЛЯ
ПАТРІАРХ ВІЗАНТІЙСЬКОГО ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ
ТА ВСІ ЄПИСКОПИ ВВП

Завантажити:  ЗБІРНИК І ПОРЯДОК МОЛИТОВ:   формат doc
формат pdf  (версія для друку)

«Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі,

а всередині – вовки хижі. Ви пізнаєте їх за плодами їхніми;

хіба збирають виноград з тернини або з будяків – смокви?»

Цим словом наш Господь Ісус вчить і перестерігає нас, що для того, щоб утриматися на вузькій дорозі, яка веде до вічного життя, ми повинні передусім пильно стерегтися фальшивого вчення, єресей і тих, хто їх проповідує (єретиків і відступників). Отож це найголовніше – зберегти правовірність і правдиве внутрішнє відношення до Христа. Тому апостол Павло каже, що якби прийшов якийсь апостол або навіть ангел з неба, і проповідував інше (тобто фальшиве) євангеліє, нехай буде проклятий! (див. Гал. 1,8-9).

Бачу Христовий хрест. Він є на фоні світлої блакиті, що має форму еліпса. Блакить переходить в темний колір, який створює прямокутну рамку. Світляні промені вздовж Христових розп’ятих рук пронизують світлу блакить і переходять у яскраве світло навколо голови Ісуса Христа. Це світло найбільш сконцентроване над головою Христа. Воно виражає присутність Небесного Отця, який віддав за мене Свого Сина. У Його руки в момент смерті Ісус віддає Свого духа. Світляний еліпс з хрестом «проламує» темряву і відкриває простір нового світу, нового життя. Контур еліпса створений переходом від блакитного до світло-коричневого кольору. Потім світло-коричневий колір переходить в темно-коричневий і чорний, який заповнює чотири кути ікони. Знизу, з лівого боку, на темному фоні видно людський череп і дві кістки, які символізують смерть. На іншому боці, в темному куті, зображена труна з написом, який повинен нагадати, що моє тіло покладуть в труну і настане суд, а тоді – вічність без кінця! Перед труною горить свічка.

«Входьте вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога,

що веде на погибель, і багато нею ходять. Але тісні ті двері й вузька та дорога,

що веде до життя, і мало таких, що її знаходять»

Ісус говорить про вузькі двері і вузьку дорогу, яка веде до життя. Цими вузькими дверима є Христові заповіді любові, а тією вузькою дорогою – Христовий хрест і Його смерть, через яку входимо у вічне життя. Широкою дорогою, яка веде до погибелі, є дорога егоїзму, моральної розбещеності, обману і брехні, яка часто пов’язана з демонськими практиками віщування, магії чи спіритизму, фактично з вшановуванням зла і демонів. Ця дорога веде до вічної погибелі. Це болюча реальність, що мас-медіа, суспільна думка, мода, деструктивні впливи (такі як декадентська музика і мистецтво), захоплення окультизмом, пропаганда збочення і т.д. прямо затягують на широку дорогу до погибелі. Її сугестивно представляють як престижну, і хто не хоче нею іти, того висміюють. Вузька дорога справедливості представляється як щось принизливе і застаріле. Хто не має любові до правди, легко дозволить себе обманути. Сьогодні молоді люди повинні мати відвагу виступити проти декадентської течії. Це справжній героїзм!

«Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, бо в цьому закон і пророки»

Первородний гріх запрограмував в душу шизофренію, а тому людина має подвійну мірку. До себе ми некритичні, свої прояви егоїзму не хочемо ані собі признати, ані їх бачити, але на інших егоїзм бачимо дуже прискіпливо, критикуємо його, і аж ненавидимо. У нас особливі вимоги: хочемо, щоб люди поважали нашу волю і схвалювали все, що ми робимо, щоб бачили наші проблеми, і навіть здогадувалися, що мають для нас зробити, щоб нам навіть не потрібно було упокорятися і просити їх про це. А якщо вони не поводяться згідно наших уявлень, ми ображаємося. Ми хочемо, щоб інші надавали нам надзвичайні переваги, але якщо вони хочуть від нас якусь дрібницю, ми не хочемо вийти їм назустріч, осуджуємо їх, що використовують нас і маніпулюють нами, або принаймні дамо їм відчути, скільки зусиль ми приклали, щоб для них щось зробити, і як вони тепер повинні поважати нас за це. Однак за добро, яке нам чинять, ми не здатні навіть подякувати, сприймаємо це як щось належне.

«Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм,

бо в цьому закон і пророки»

«Просіть, і дасться вам; шукайте і знайдете;

стукайте, і відчинять вам»

«Просіть, і дасться вам; шукайте і знайдете; стукайте, і відчинять вам»

Про що ми повинні просити в першу чергу, що маємо шукати і в які двері стукати?

Передусім маємо просити про дар покаяння, щоб нам відкрилися очі, а не просити про матеріальне чи тимчасове добро. Маємо просити про те, щоб розуміти Христове Євангеліє, щоб любити Ісуса і прагнути бути з Ним у молитві. Ті, які не є одружені, також мали б просити про прагнення і силу жити богупосвяченим життям в чистоті, послусі та убогості – з любові до Христа і для спасіння душ.

Шукати маємо передусім Ісуса, потрібно в молитві шукати Його обличчя і в цьому пізнавати все своє щастя і справжню радість. Ми повинні прагнути цієї відданості – святості.

«Не давайте священне собакам, ані не кидайте перел ваших перед свиньми,

щоб не потоптали їх ногами й, обернувшись, вас не роздерли».