«Котрі ж прийняли Його – тим дало право дітьми Божими стати,

які в Ім’я Його вірують; які не з крові, ані з тілесного бажання,

ані з волі людської, лише – від Бога народилися»

«Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші.

Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані.

Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою;

провини нас усіх Господь поклав на Нього»

«Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані. Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на Нього».

Бог дав пророку Ісаї видіння майбутнього Месії, яким є Ісус. Пророк каже: «Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші». Той же Святий Дух – так, як відкрив пророку Ісаї таїнство нашого спасіння в Ісусі Христі, – мусить і кожному з нас особисто просвітити розум, щоб ми усвідомили: Христос був поранений і роздавлений за мої беззаконня. Це Ісус витерпів з любові до мене, щоб справедливо заплатити за мої гріхи та беззаконня, і щоб відкрити мені дорогу до вічного щастя в небі. Отож ми були відкуплені не золотом чи сріблом, але дорогоцінною кров’ю Ісуса Христа. Також ми повинні усвідомити ту реальність, що кара, яка нас спасає, була на Ньому.

Центром нашої віри і спасіння є Ісусів хрест, Його страждання і смерть за наші гріхи. Божа любов до кожного з нас проявилась у цьому, що Отець віддав Свого Єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав вічне життя.

«І ось це свідоцтво: Бог дав нам життя вічне, і це життя – у Його Сині.

Хто має Сина, той життя має;

хто ж Сина Божого не має, той життя не має.

Я вам писав це, щоб ви знали, що маєте життя вічне – ви,

що віруєте в Ім’я Сина Божого»

Перед цим Божим словом сказано: «Коли приймаємо свідоцтво людське, то свідоцтво Боже більше. Таке бо свідоцтво Боже, що Він нам свідчить про Сина свого. Хто вірує в Сина Божого, той має в собі це свідоцтво. Хто не вірує в Бога, той неправдомовним Його робить, бо не вірить свідоцтву, яким Бог свідчить про Сина свого» (вірш 9-10). А після цього написано: «І ось те довір’я, що ми маємо до Нього: коли просимо щось, згідне з Його волею, Він вислухає нас. І коли знаємо, що Він вислухає нас, чого б ми не просили, то знаємо, що одержуємо те, що просили» (вірш 14-15).

«Проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, картай, погрожуй,

напоумляй з усією терпеливістю та наукою. Бо буде час, коли люди не знесуть

здорової науки, але за своїми пожаданнями зберуть навколо себе вчителів,

щоб уприємнювати собі слух, і від правди відвернуть вухо,

а повернуться до байок»

Перед цим Словом життя, над яким будемо роздумувати два тижні, є наполегливий заклик, де апостол заклинає: «Заклинаю тебе перед Богом і Христом Ісусом, який має судити живих і мертвих, на Його появу та Його Царство», а потім слідує: «Проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно».

Важливо, щоб і ми зуміли проповідувати Боже слово – найкраще, в особистому контакті з людьми. Передумова цього – мати в собі Божий вогонь, і усвідомлювати, що за Божим словом є Божий Дух. Слово Боже є засобом для спасіння душ, воно вихоплює з широкої дороги до погибелі і веде на вузьку дорогу, до вічного життя. Тому сказано: «картай, погрожуй, напоумляй з усією терпеливістю та наукою». Це пророче служіння – докоряти, підбадьорювати і будувати (див. 1 Кор. 14,1-3).

«Поява злого буде під діянням сатани з усякою силою, зі знаками

і з неправдивими чудами та всяким брехливим обманом для тих, які гинуть,

бо вони не прийняли любові правди, щоб їм спастися»

Слово Боже вказує на прихід антихриста, який прийде з великою силою, зі знаками і неправдивими чудами, та всяким брехливим обманом буде зводити тих, які гинуть. Поки що не виступив жоден конкретний антихрист, хоча й багато їх постало, як про це пише апостол Іван у своєму другому посланні (див. 2 Ів. 2,7).

Сьогодні ми є свідками того, що цим духом антихриста, який вже панує в повітрі, зманіпульований майже весь християнський світ, тобто християнські народи. Протягом декількох років ще більше зріс цей стрімкий відпад, що настав, насамперед, після ІІ Ватиканського собору.  Тільки Бог чудом може зупинити цей процес або обернути його в духовне воскресіння. Але без страждання, молитов і живої віри це не відбудеться, а можемо додати – і без кривавого чи безкровного мучеництва.

«Поховані з Христом у хрещенні, разом з Ним ви також воскресли,

вірою в силу Бога, який воскресив Його з мертвих»

Натхненний оригінал цього тексту є на грецькій мові. Перекладати цю глибоку правду можна у різних варіантах. Але остаточно глибокий сенс може відкрити тільки Святий Дух, який є автором. Людським співавтором та інструментом Святого Духа був святий апостол Павло. Святе Письмо пояснює Святий Дух, який вводить нас до його таїнств, – той же Святий Дух, який є головним автором усього Святого Письма. Ми спробуємо тільки окреслити певні духовні глибини, які є в цьому вислові зі Святого Письма.

Сказано: «Поховані з Христом у хрещенні». Що це означає? Адже всі ми живемо. Тут йдеться не про фізичне поховання (його пережив Ісус, коли був покладений у кам’яний гріб на Голготі), але тут йдеться про вираження таїнства, що через хрещення ми з’єднані з Христом і з усіма таїнствами нашого спасіння. Це стосується і наступної правди, коли сказано, що разом з Ним (з Христом) ми також воскресли. Фізично це нас також не стосується, бо фізично ми ще навіть не померли і фізично не були поховані. Але йдеться про глибоку правду в духовній сфері.

«Бог зволив їм об’явити, яке величне багатство

слави Його тайни між поганами, а вона – Христос у вас, надія слави!»

У 1 главі послання до Колосян можемо зауважити ще кілька глибоких правд, які нас стосуються.

У вірші 13 сказано, що Бог визволив нас –  буквально вирвав – з-під влади темряви і переніс до Царства Свого улюбленого Сина. Також одразу ж наголошено, що в Ньому, в Ісусі, маємо відкуплення і прощення гріхів. Отож прощення гріхів не осягаємо ніде інше, а тільки і тільки в Ісусі. Умовою є віра в Ісуса Христа як Божого Сина, який прощає гріхи. Він прощає їх як через особистий жаль, так і через Тайну Сповіді. Отож тут знову наголошено, що ми були визволені з-під влади темряви, за якою є злий дух.

Наступна глибока правда виражена у 24 вірші, де апостол каже, що радіє, страждаючи за нас і доповнюючи те, чого ще бракує скорботам Христовим для Його Містичного тіла, яким є Церква. Це стосується і нас. І наше терпіння, поєднане з Христовим терпінням, приносить благословення для інших. А тоді в 27-му вірші апостол говорить про таїнство. Запитуємо: Яким є це таїнство для поган? Це таїнство про нас, які часто живемо серед невіруючих. Це таїнство полягає в тому, що Христос є серед нас, а одночасно і в нас.

«Одягніться в повну зброю Божу,

щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським.

Нам бо треба боротися не проти тіла і крові,

а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви,

проти духів злоби в піднебесних просторах»