Роздуми над Словом Життя 2 Кор. 5,14-15
«Бо любов до Христа спонукає в нас цю думку: Коли один умер за всіх, то всі вмерли. А Він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для Того, хто за них умер і воскрес».
П’ята глава починається словами: «Ми знаємо, що коли земне наше житло, намет, розпадається, то маємо будівлю Божу, будинок нерукотворний, вічний на небі». У 10 вірші говориться про суд: «Всім бо нам треба з’явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле». На закінчення глави апостол закликає примиритися з Богом: «Ми ж посли замість Христа, немов би сам Бог напоумлював через нас. Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом! Того, хто не знав гріха, Він за нас зробив гріхом, щоб ми стали Божою праведністю в ньому (в Христі)» (вірш 20-21).
У час Великого посту ми будемо повторювати це слово з 14-15 вірша: «Бо любов до Христа спонукає в нас цю думку: Коли один умер за всіх, то всі вмерли». Тут говориться про Таїнство Христової смерті, пов’язаної з нашим хрещенням і з нашою вірою в це Таїнство. Поки що ми фізично живемо. Коли Ісус, Єдинородний Син Божий, з любові до нас став людиною і помер за нас, то і ми в Його смерті померли для зла і гріха. Але бачимо, що гріх і далі діє в нашому житті. Однак забуваємо, що він не діє в Христовій смерті, є переможений. Якщо в конкретний момент через віру і відданість з’єднаюся з Христом і Його смертю, сила гріха не діє, є мертвою.
Далі написано: «А Він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для Того, хто за них умер і воскрес» (вірш 15). Таїнство єдності зі смертю Христа тут виражено словами: «жили вже не для самих себе». Первородний гріх, тобто людська природа, порушена первородним гріхом, т.зв. «стара людна», робить з нашого життя егоцентризм, навколо якого все обертається. Колись люди вважали, що центром Всесвіту є наша Земля. І це називалося геоцентризмом. Тоді було виявлено, що Земля обертається навколо Сонця, і це назвали геліоцентризм. Протилежністю до нашого успадкованого егоцентризму має бути Теоцентризм (Тео = Бог), тобто Христоцентризм. Центром нашого життя має бути Христос, а не наше его! Для Христа маємо жити, терпіти, жертвуватися і помирати. Тільки Він гідний любові. Він, як Божий Син, помер на хресті за тебе і за мене, щоб Своєю смертю відкрити для нас вічне щастя в небі. Отож перед кожним відкриється стан нашого земного життя, і кожен з нас буде стояти перед судом. Якщо ми прийняли Ісуса і жили для Нього, то Він дасть нам все, що належить Йому. Він вже пролив за тебе на хресті свою кров, з любові до тебе і за тебе помер. Він воскрес та царює на небесах і підготував тобі вінець вічного спасіння. Ісус є дорогою для тебе. Якщо залишиш її, то якнайшвидше повернися назад через покаяння. В Ісусі маєш все, в Ньому маєш вічне життя. Не живи сам для себе! Живи для Ісуса! Він жив і помирав за тебе!
Завантажити: Роздуми над Словом Життя 2 Кор. 5,14-15
