«Ось Ангець Божий» (Ів. 1,36)

Завантажити: Брошура “Листи з УА 1/2020”

формат doc , формат pdf (версія для друку)

– Пастирське послання Патріарха Іллі з нагоди Різдвяних свят – 2020

– ДУХОВНІ ПОРАДИ: «Збережи їх у Своєму Імені, що Ти Мені дав»; Хто може бути спасенний?; «Ніщо нечисте до неба не увійде»; Дія Божої сили в молитві; Стара людина має «бегемотячу шкіру»; «Скиньте з себе стару людину з її ділами і одягніться в нову»

– Свідчення про вислухану молитву

– Роздуми над Словом життя Рим. 8,12-13
– Роздуми над Словом життя Рим. 8,14

Христоc раждається!

Різдвяні свята пов’язані з християнськими традиціями, з радісною колядою та милою атмосферою взаємної любові. Діти вже задовго наперед з нетерпінням чекають свят, сходиться родина.Багато з тих, які протягом року не відвідують Богослужіння, на Різдво приходять до церкви. Щирі християни готуються до Різдва впродовж усього посту Пилипівки, який має покаянний характер, усвідомлення своїх гріхів, своєї немочі, і очікування Месії, Спасителя. Найважливіше ‒ щоб на Різдво ми знову відновили своє відношення до Бога і знову, вірою, прийняли Ісуса. Християнське привітання «Христос раждається! Славімо Його!» виражає глибину різдвяного таїнства. Бог знову приходить до нас і знову народжується там, де знайде щире серце, яке прагне правди, справедливості та вічного щастя.

Бог створив людину, але через її непослух у світ прийшов гріх, а через гріх ‒ смерть (див. Рим. 5,12). Первородний гріх ‒ це отрута, яка руйнує людську природу, або точніше, отруює її. Наша природа не є повністю знищена, але є отруєна гріхом. Це кожен може бачити сам по собі, як каже апостол Павло: «Я не роблю добра, яке хочу, але зло, якого не хочу». Він з болем стверджує: «Не роблю це я, але гріх, що живе в мені». А потім взиває: «Нещасна я людина!». Це написано в 7-й главі Послання до Римлян. Тобто це зло в нас є, хочемо цього чи ні. Воно затьмарює наш розум, паралізує нашу волю, щоб ми не робили те, що є добре, і спонукає нас до зла. Це програма гріха.

А тому прийшов Ісус. Бог став людиною, щоб визволити нас із рабства гріха. В Євангелії від Луки написано про Його надприродне воплочення. Ангел Господній прийшов до Діви Марії, яка жила в Назареті і яку Бог вибрав, щоб Вона стала Матір’ю Спасителя. Ангел Їй сказав: «Не бійся, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш Сина й даси Йому ім’я Ісус». Марія запитала ангела: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?». Ангел відповів: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий» (Лк. 1,30-35).

Завантажити: Правди про Різдво Господа Ісуса Христа

та Богоявління Господнє

формат pdf (версія для друку)

Якою ж важливою є ця правда: через віру Ісус народжується в наших серцях. Отож, де є новонароджений Цар Юдейський? Де є Ісус? Він має бути в нашому серці. Він повинен бути на першому місці в нашому житті. Він має бути нашим Царем! Коли Ісус воскрес і з’явився всім апостолам, апостол Тома сказав: «Господь мій і Бог мій!» Ісус також має бути нашим Господом і Богом. Ми повинні це усвідомлювати, передусім, на молитві, коли 7 разів на день молимося молитовні зупинки: «Я люблю Тебе всім серцем, всією душею і всією силою… Втрачаю свою душу ради Тебе та Євангелія». Маємо втрачати брехню і обман, який знаходиться в нашій душі через первородний гріх, маємо втрачати наше фальшиве его, яке тримає нас в темряві, і маємо відкритися Христу ‒ «Світлу, яке прийшло у світ» (див. Ів. 3,19), щоб Він міг нас просвітити, щоб міг царювати в нашому серці як наш Цар.

Ісус каже: «Чувайте і моліться», бо Божий ворог вміє і зсередини розбити стосунки та спричинити те, що один одного зранить. Тому людина повинна зважати на взаємні відносини, хоча це її блокує, упокоряє, стримує, а іноді і повністю паралізує добре і Боже діло.

Іноді людина виконує певне завдання, яке є Богу миле і є у згоді з Божою волею, отож жодного свавілля. Але на певному етапі перестане чувати, або, радше, ходити у вірі, бачить тільки дане завдання (наприклад, що потрібно почати і не затримуватися) і забуде про чуйність – і тут, коли має закінчувати Боже діло, настане якась перешкода. Божий ворог використає якусь малу прив’язаність до речей або неочищеність, і настане взаємне зранення, і то часто дійсно через дрібниці. Люди в світі до цього вже звикли, не звертають на це увагу і є ніби спокійні. Вони якось вміють це долати –  можливо, саме тим, що вкинені до виру інших турбот. Однак, і у них в душі по суті залишається зранення, яке згодом у відповідний момент проявиться помстою: словом чи ділом. Лише ходячи у вірі та в постійному упокоренні можна і ці незначні щоденні ситуації спрацьовувати.

«І коли Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то Той, Хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом Своїм, що живе у вас»

У цьому 11-му вірші та в попередніх звернімо увагу на зв’язок з таїнством Пресвятої Трійці. Тут написано: «Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих». З інших цитат зі Святого Письма знаємо, що у воскресінні Христа брала учать вся Пресвята Трійця: Отець, Син і Святий Дух. Ісус, як людина, був воскрешений Богом, Божою силою і всемогутністю. Але, з іншого погляду, Він, як істинний Бог, воскрес власною силою. Ісус є Бог від Бога, Світло від Світла, Бог істинний від Бога істинного, як ми визнаємо у «Символі віри».

У цьому 11-му вірші підкреслено: «Дух Того (тобто Отця), Хто воскресив Ісуса з мертвих». Але також сказано, що цей Дух, Дух Отця, живе у нас, і Він, Дух Отця, який воскресив Христа, оживить і наші смертні тіла. Знову наголошено: Духом Своїм, що живе у нас. Отож усвідоммо собі, що Дух Божий, який живе в Отці, через спасительну віру живе також в нас. А що зробить цей Дух? Оживить наші смертні тіла.

«І коли Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас,

то Той, Хто воскресив Христа з мертвих,

оживить і ваші смертні тіла Духом Своїм, що живе у вас»

02.12.2019

Потреба часу вимагає проголошення авторитетного вердикту проти багатократно повторюваної апостатичної діяльності монашого ордену Єзуїтів. Теперішній напрям діяльності єзуїтів і дух, який панує в цьому монашому ордені, повністю суперечать програмі засновника та нормам віри. Хоча в минулому цей орден мав великі заслуги у відновленні Церкви, все ж в останні десятиліття дух і програма змінилися. Замість того, щоб захищати віру та мораль і прикладати зусилля для духовного відродження, єзуїти чинять цілком протилежне. Вони вже не мають права називати себе Товариством Ісуса, бо виступили проти Ісуса Христа і Його Духа. «Хто не має Духа Христового, той Йому не належить» (Рим. 8,9). В минулому цей орден був скасований Папою Римським. Тоді підставою не були єресі. Однак сьогодні цей монаший орден просуває єресі, і тим самим сам виключив себе з Церкви Христової. Яскравим прикладом є єзуїти Мартін, Черни та теперішній генеральний настоятель Соса, а особливо апостат Бергольйо, який незаконно окупує папський уряд. Сьогодні єзуїти заперечують основні істини віри і Традиції та пропагують поганство і єресі: тейярдизм, неомодернізм, синкретизм та аморальність. Цілком зрозуміло, що цей монаший орден завдає великої шкоди Церкві. На жаль, він не чинить ніякого покаяння за свою апостатичну діяльність.

«А як Христос у вас, то тіло мертве для гріха,

але дух живий для праведності.»

У цьому вірші повторюється і наголошується на тому, що є суттю нашої перемоги над гріхом. У попередньому вірші зазначено умову: «Якщо Дух Божий живе у вас», і ця умова вкінці вірша підтверджується словами: «Коли ж хтось Духа Христового не має, той Йому не належить». Отож, якщо Дух Божий живе в нас, то ми належимо Христу, тому що маємо Його Духа. У Святому Письмі сказано: «Нехай у вас будуть ті самі думки, що в Христі Ісусі», а також: «Хіба не знаєте, що ви ‒ храм Божий, і що Дух Божий у вас перебуває?». А на іншому місці сказано: «Щоб Христос через віру перебував у ваших серцях». Ісус сказав: «Хто Мене любить, то й слово Моє берегтиме, і злюбить його Мій Отець, і прийдемо Ми до нього, і в ньому закладемо житло». Отже, Дух Божий втілює в нас присутність Ісуса і Отця. В нас перебуває уся Пресвята Трійця, як говорить сам Ісус. А вірш 10, який ми будемо повторювати протягом двох тижнів, наголошує: «А як Христос у вас, то тіло мертве для гріха, але дух живий для праведності».

«А як Христос у вас, то тіло мертве для гріха,

але дух живий для праведності.»

22.11.2019

Карло Марія Вігано 6.11.2019 року надав тривале інтерв’ю для LifeSiteNews, в якому, як найвищий авторитет у Церкві, реагував на злочин ідолопоклонства, вчинений на Синоді про Амазонію проти Першої Божої Заповіді.

Через декілька днів Вігано реагує на наступний злочин проти Першої Заповіді, яким є ініціатива Бергольйо з переведення Католицької Церкви до всесвітньої релігії Нью Ейдж через залучення до т.зв. авраамічної сім’ї вселенського братерства в Абу-Дабі.

Ми святкуємо свято Введення в храм Пречистої Діви Марії. Слово Боже говорить: «Блаженні, які слухають слово Боже і зберігають його». Те саме сказав Ісус на кінець Нагірної проповіді, яка починається блаженствами і закінчується притчою про двох будівничих. Один будівничий будував на піску, а інший на скалі. Хто слухає Боже слово і не зберігає його, будує на піску, а той, хто його чує і реалізує, будує на скалі. А в цьому виражена суть шляху нашого спасіння.

На жаль сучасні теологічні студії призводять тільки до теоретизування та раціоналізму. Все це є дім на піску – замість покаяння, зречення себе і наслідування Христа, саме лише мудрування.

Діва Марія вже як мала дитина була посвячена в храмі Богу. Треба щоб і ми, які посвятили себе Богу і хочемо Йому належати, як Вона, ясно усвідомлювали свою посвяту.