11.02.2020

Псевдосинодальний шлях проти правдивого шляху

Правдивий шлях до відродження Церкви – це повернення до її здорового коріння, тобто до Святого Письма і Традиції апостолів, мучеників, Отців Церкви та святих.

Синодальний шлях Маркса в Німеччині – це груба насмішка над справжньою реформою та обновою Церкви. Маркс та псевдореформатори взяли в свої руки владу над єпископською конференцією Німеччини і копають гріб не лише для німецьких католиків, але й для всієї Церкви.

Вони розробили дворічну програму деформації, головним пунктом якої є просування аморальності.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v4qir92-286409846.html   https://youtu.be/jUZKzCItGBA  
https://cos.tv/videos/play/52185888182277120   

Кожен з нас повинен рахуватися з реальністю смерті, тобто з неминучим, безповоротним переходом з часу до вічності, а також з реальністю Божого суду. Також потрібно замислитись над тим, що слідує після суду. Це третя реальність: вічне небо або вічне пекло. Існує ще четверта реальність, яка є лише у часі – Боже милосердя, яке, звичайно ж, пов’язане з зізнанням у гріху і зверненням до Ісуса.

Тепер зупинімось тільки на першій реальності: реальність смерті. Це питання стосується кожного: «Коли вона настане? Сьогодні, завтра, цього року?..» Людина не знає ні дня, ні години. Що каже Ісус? «Будьте готові, бо Син Чоловічий прийде тієї години, що про неї ви й не думаєте» (Мт. 24,44). Тобто смерть прийде, як злодій. «Чувайте!» (Мт. 25,13). «Будьте готові!» (Лк. 12,40). Чому ми повинні бути готовими? Бо відразу після смерті настає Божий суд. Людина вже ніколи не повернеться. Вона залишить відношення до людей, до речей, і безповоротно відійде. Коли настане смерть, дух відділиться від людського тіла. Тіло кладуть у труну і закопують у землю. Врешті з людини залишиться лише трохи пороху, як сказано в Біблії: «Ти є порох і повернешся в порох» (Бут. 3,19). Це реальність; до цього ми прямуємо.

«А коли діти, то й спадкоємці Божі – співспадкоємці Христа,

якщо ми страждаємо разом із Ним,

щоб разом з Ним і прославитися»

«А коли діти, то й спадкоємці Божі – співспадкоємці Христа,якщо ми страждаємо разом із Ним, щоб разом з Ним і прославитися»

У попередньому 16-му вірші написано: «Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми – діти Божі». А далі йде 17-ий вірш, який будемо переживати на початку Великого посту: «А коли діти, то й спадкоємці Божі…». Чи ми усвідомлюємо, що означає бути Божим спадкоємцем? Якби в минулому хтось признався, що він є дитиною імператора, тобто його спадкоємцем, інші заздрили б йому: «Стільки дістане, а для того не доклав жодних зусиль, просто отримує спадщину! А чому не ми? Чому не я?».

Уяви собі якогось мільярдера, який не має дітей, і раптом вирішить, що спадкоємцем усього свого багатства зробить тебе. О! Ти був би щасливий: яке велике багатство! Однак усвідом: чи таке багатство дійсно зробить тебе щасливим? Адже маєш тільки один шлунок, і в один час можеш бути тільки на одному місці. Якщо б прийшла якась серйозна хвороба, і ти лежав би в ліжку з гарячкою, то мусів би лише безсильно дивитись на все це багатство та гроші. Як би це тобі допомогло, навіть якщо б ти успадкував цілий світ? Зрештою, сам Господь Ісус каже: «Яка користь людині, як світ цілий здобуде (або успадкує), а занапастить власну душу?».

Пам’ятай про останні речі!

Завантажити: Брошура “Листи з УА 3/2020”

формат doc , формат pdf (версія для друку)

– Слово Патріарха Іллі про реальність смерті та Божого суду /1 частина/

– Період Великого посту-2020 і синодальний шлях; – Німецький синодальний шлях = апостазія /1 частина/; –  Німецький синодальний шлях = апостазія /2 частина/; – Публічне покаяння Бенедикта XVI; – Реакція на ексгортацію «Дорога Амазонія» /1 частина/; – Реакція на ексгортацію «Дорога Амазонія» /2 частина/; Патріарх Кирил і рік миші /відкритий лист/

– ДУХОВНІ ПОРАДИ: Не витрачаймо сил намарно; Йдеться лише про одне: спасти свою душу! Де є Ісус в цій ситуації? Дві Заповіді любові;

– Свідчення про вислухану молитву

– Роздуми над Словом життя Рим. 8,17
– Роздуми над Словом життя Рим. 8,18

27.01.2020

23 січня 2020 року в парламенті Чехії виступила депутат Моніка Ярошова і оскаржила міністра Яну Малачову в тому, що Міністерство праці та соціальних справ дітям у мікрояслах таємно промиває мізки аморальним гендером. Міністр Малачова баластом позитивних фраз замаскувала цю злочинну програму.

Цитую з посібника для мікроясел: «Включаємо заходи, які руйнують стереотипні погляди (на чоловіків та жінок)».

Дивіться це відео також на: 

10.02.2020

Синодальний шлях німецького єпископату розпочався з першого засідання у Франкфурті 30 січня – 1 лютого 2020 року.

Робочий документ настирливо нав’язує свячення жінок та скасування целібату, просуває злочинну контрацепцію, грішну мастурбацію і збочену та протиприродну гомосексуальну активність. Висловлювання документа явно суперечать вченню Церкви, вираженому у Святому Письмі і Традиції. Кард. Маркс абсурдно заявив, що гомосексуалісти також належать до таїнственної спільноти Церкви, і навіть захищав церковні «шлюби» гомосексуальних осіб! Замість того, щоб вести їх до покаяння та до старання про власне визволення і спасіння, він нормалізує гріх і пропагує нерозкаяність! Цим він шкодить не лише їм, але й усій Церкві. А це – його головна мета і до неба волаючий злочин!

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v4qy5a8-287127872.html   https://youtu.be/I4M-vdk15bs  
https://cos.tv/videos/play/52240539090718720   

17.02.2020

Дорогі єпископи, священики та віруючі!

Починаючи з попелястої середи 26 лютого Західна Церква вступає в період Великого посту. Суттю Великого посту є навернення і покаяння. Навернення означає повернення з дороги світу на дорогу Божу – до Ісуса, а тоді – Його наслідування. Він є наша Дорога. В Його світлі людина може правдиво бачити сенс власного життя та правдиво розрізняти добро і зло, правду і брехню, а також самокритично перед собою і перед Богом визнавати свої гріхи. Після навернення слідує покаяння, частиною якого є шлях очищення, шлях просвітлення і шлях з’єднання. Шлях очищення – це конкретна аскеза, як зовнішня, так і внутрішня. На шляху просвітлення Бог дає світло у питаннях спасіння. На шляху з’єднання йдеться про внутрішній зв’язок та єдність з Богом. Ці три шляхи взаємно переплітаються.

Ісус сказав: «Коли хтось Мене любить, то й слово Моє берегтиме – заповіді, – і прийдемо Ми до нього, і в Ньому закладемо житло» (пор. Ів. 14,23).

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v4iyyt3-273729207.html   
https://youtu.be/PH1XIaG6fDY   
https://cos.tv/videos/play/51325585437265920   
https://www.bitchute.com/video/AhMhfJVRKj2q/   
https://ugetube.com/watch/JawsLJnHuwHy7St   

26.02.2020

Прага, Чеська Республіка

Шановний Патріарху Кириле!

Ви, як глава Православної Церкви в Росії, несете повну відповідальність за її теперішній духовний стан. Пастир носить в руці палицю. Це символізує те, що він повинен боротися з хижими вовками, які знищують беззахисне Христове стадо. Чи здійснюєте Ви це служіння, або чи маєте того ж духа, що й папа-відступник Франциск Бергольйо? У жовтні 2019 року він вніс у головний храм Католицької Церкви поганського демона Пачамаму з поганським ритуалом і подальшим концертом для пропаганди цього ідолопоклонства. Ватикан уже не тільки приховано, але й публічним жестом кланяється демонам. Процес прихованої апостазії в Католицькій Церкві прогресує з часу II Ватиканського Собору, на якому просунули т.зв. пошану до поганських культів, а фактично до демонів (див. Nostra aetate).

Саме в ці дні російська громадськість перебуває під впливом триденних урочистостей, вистав і концертів на честь т.зв. нового року миші.

«Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом,

що ми ‒ діти Божі»

«Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми ‒ діти Божі»

Усвідоммо реальність, що в нас є Дух Божий. Але також усвідоммо, що те найглибше в нас ‒ це людський дух. Яка різниця між нашою душею і нашим духом? Обоє духовні і важко їх розрізнити. Душа має дані Богом здібності, але дух ‒ це чисте «я», тобто найглибша суть нашого єства. Одночасно він є протилежністю негативного «я», так званої «старої людини», его, яке зв’язує духа та підміняє його. Наш дух прагне Бога ‒ так, як магнітна стрілка постійно вказує на Північ, ‒ бо Бог дав нам початок, ми створені на Його образ якраз через те, що маємо безсмертного духа.

Святе Письмо каже, що Бог вклав до земного пороху Свого духа і ми стали живою душею (Бут. 2,7). Від батьків ми приймаємо фізичну складову разом з душевністю, так що успадковуємо як фізичну схожість, так і душевні здібності. Але в момент нашого зачаття Бог безпосередньо вкладає Свого духа і дає нам його за власного. Так душевна і фізична складова оживають, а в годину смерті дух повертається до Бога, звідки вийшов (пор. Проп. 12,7). Звичайно, далі слідує Божий суд, де настане відділення спасенних від засуджених.

6.02.2020

Монс. Йозеф Ратцінгер, Бенедикт XVI

Ваша Еміненціє!

Християнський світ нещодавно дізнався, що Ви є співавтором книги, яка захищає целібат, який Бергольйо має намір скасувати. Але монс. Генсвайн оприлюднив інформацію, що Ви начебто не є співавтором.

19.01.2020

У нашому листі про примат папи ми писали про реальність, яку догма не передбачила: що настане, коли папою стане явний єретик і апостат. Тоді догма або не діє, або діє за передумови, що папа-єретик ipso facto виключений з Церкви, тобто він вже не є навіть християнином, і аж ніяк папою. Це випливає з догматичної булли «Cum Ex Apos­tolatus Officio» (1559).

Цими днями ситуація в Церкві така, що папський уряд незаконно окупує Бергольйо, явний єретик і апостат! Єпископат, священство та народ під впливом папської догми про непомильність є наче загіпнотизовані, а тому не здатні вигнати недійсного папу, ані відділитися від його публічного відступництва. Єпископ-помічник Шнайдер проголошує помилкові теорії, що навіть якби папа був найбільшим збоченцем і єретиком, то ні в якому разі не може бути позбавлений папського уряду. Цей погляд призводить до духовного самогубства Католицької Церкви.

11.01.2020

Цитата з документа про непомильність папи: «Римський первосвященик, коли говорить з престолу, тобто коли виконує уряд пастиря та вчителя всіх християн… проголошує вчення про віру чи мораль, якого зобов’язана дотримуватися вся Церква… володіє непомильністю».