«Надія ж не засоромить, бо любов Божа влита в серця наші

Святим Духом, що даний нам.»

«Надія ж не засоромить, бо любов Божа влита в серця наші

Святим Духом, що даний нам»

На чому тут наголошується?

Тут наголошується на слові «надія». Прикладом для нас є Авраам, який «проти надії надіявшись, повірив» (Рим. 4,18). Отож Авраам рахувався з тим, що Бог Всемогутній. Він стояв перед Ним зі своїм безсиллям і довіряв, що Бог може зробити чудо.

Практичне застосування:

Коли прийде безнадія, усвідом Божу присутність та Божу всемогутність і декілька разів з вірою повторюй: «Ісусе, довіряю Тобі».

«Хто любить Мене, той заповіді Мої береже…

Людина думає, що коли прийде духовна сухість та буденність, тоді не любить Ісуса, бо цього не відчуває. Але Він каже: «Той Мене любить, хто заповіді Мої береже». Звичайно, ми не в змозі виконувати їх без Божої  допомоги, але і в тій тупості людина може питатися: «Господи, що б Ти робив на моєму місці? Що я можу зробити для Тебе в повсякденному житті?». А тоді і навіть найменшу  дрібницю зробити у вірі, і цим любити Ісуса. Часто достатньо відкинути смуток чи критичну думку і прийняти Божий погляд зі Святого Письма. Це вже є проявом виконання Божої заповіді. І навіть те, що людина протягом дня часто усвідомлює: «Бог мене бачить!»

На свято Пресвятої Євхаристії ми пригадуємо реальність, що Ісус є серед нас. Усвідоммо собі таїнство воплочення Божого Слова. Всемогутній Бог, який створив мільйони зірок і галактик, який створив всю землю і вклав закони в кожну клітину, Бог, який є над часом, який був, є і буде, споконвічний Бог принизився і став людиною. У нас є початок, Він створив нас на Свій образ. Нам дано вічне життя, але це вічне життя є або в небі у славі, або в пекельному вогні, якщо з’єднаємося з духами гордості – демонами, які виступили проти Бога. Наше життя – це проба, боротьба зла проти добра, а до цієї боротьби Ісус дає нам Сам Себе на поживу.

Він бере на Себе наше тіло і уподібнюється до нас у всьому, крім гріха, бо Він полюбив нас і хоче нас відкупити, щоб ми навіки були з Ним. «Бо так полюбив Бог світ, що дав Сина Свого Єдинородного…» (Ів. 3,16)

Ісус сказав: «Я – хліб життя. Батьки ваші їли манну в пустині і померли. Це ж хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. Я – хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його Я дам, – це тіло моє за життя світу» (Ів. 6, 48-51).

Мікеланджело повинен був зробити статую Мойсея. Йому привезли великий камінь, чи радше величезну брилу. Він зі своїм помічником пішов подивитися на неї. Спочатку він захоплено обходив камінь, а тоді замислився, поглянув на нього і сказав: «Я бачу там Мойсея». Його помічник здивовано запитав: «Мойсея? Це ж камінь, а не Мойсей». А Мікеланджело відказав: «Але я його там бачу». ‒ «А що потрібно зробити, щоб він там дійсно був?» Мікеланджело відповів: «Усе, що не є Мойсеєм, мусить іти геть». ‒ «А як це станеться?» ‒ «Долото, молоток і удари. Удари надають форму».

Так є і з нами: все, що в нас не є Ісус, мусить іти геть. А як це станеться? Удари надають форму. Бог змушений допускати на нас певні випробування, терпіння, іноді й через наших ближніх, які насварять нас чи несправедливо поведуться з нами; або ж нас спіткають різні втрати, смерть найближчих… Удари надають форму. Але іноді удари можуть і знищити діло ‒ тоді, коли ми їх відкидаємо. Ми повинні за все дякувати Богові, все приймати. А щоб ми були здатні це робити, треба усвідомлювати власний гріх.

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

«Тим-то, брати, ми не боржники тіла, щоб за тілом жити…

Як же ви Духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити»

«Тим-то, брати, ми не боржники тіла, щоб за тілом жити…

Як же ви Духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити»

Питання: Кому ми не є боржниками згідно з Рим. 8,12a?

Відповідь: …………….

Питання: Що з цього випливає згідно з Рим. 8,12б?

Відповідь: ………………

Питання: Що чекає тих, які живуть за тілом, згідно з Рим. 8,13a?

Відповідь: ……………..

Питання: Як умертвляти тілесні вчинки згідно з Рим. 8,13б.

Відповідь: ……………

Питання: Що, згідно з Рим. 8,13в, чекає тих, які Духом умертвляють тілесні вчинки?

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

«Це мовив Я до вас, ‒ каже Ісус апостолам ввечері перед Своєю смертю, ‒ коли з вами перебував». Він вже недовго буде з апостолами: це останні хвилини, коли Ісус прощається. Уявіть батька, який прощається зі своїми дітьми і знає, що наступного дня буде страчений; безвинно, але страчений. Він дає своїм любим дітям серце на долоні… Дає все, що має. А Ісус з набагато більшою любов’ю передає апостолам глибини правд ‒ наскільки вони були здатні їх знести, прийняти… Він знав, що вони і так нездатні прийняти багато речей, але вказав на надію, якою є Святий Дух: «А Утішитель (Заступник), якого Отець в Ім’я Моє зішле…» Коли хтось утішає когось, хто є в депресії, то словом може врятувати життя. Святий Дух є Утішитель ‒ він потішає; Утішитель або Заступник.

Перед своїм вознесінням на небо Ісус пообіцяв: «І ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі» (Ді. 1,8), «Іван христив водою, ви ж будете хрещені по кількох цих днях Святим Духом» (Ді. 1,5). Апостоли мали залишатись в Єрусалимі, доки на них не зійде Святий Дух. Вони разом з Пресвятою Богородицею молилися і спільно просили, щоб їх наповнив Святий Дух. Що відбулося в день П’ятидесятниці? «Всі вони були вкупі на тім самім місці. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти» (Ді. 2,1-4). Коли настав цей шум, туди зійшлося багато людей з побожних євреїв, які тоді прийшли до Єрусалиму з різних країн (приблизно з 20 народів). Кожен з них чув свою власну мову, коли апостоли говорили про великі Божі діла. Апостол Петро пояснив тим, які насміхалися з проявів Святого Духа, що Дух діє саме так, як вони це бачать, і що про це пише пророк Йоіл. Він цитував пророка Йоіла, псалми, а потім у своїй проповіді вказав на Ісуса: «Оцього Ісуса Бог воскресив, а ми всі цьому свідки. Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив Його: ось воно те, що ви бачите й чуєте.

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

Самі по собі ми нездатні зрозуміти глибину Божих правд і таїнств. Тут діє Ісусове слово: «Він навчить вас…» Хто? Святий Дух тебе навчить. Ніхто інший не може нас навчити. Він прийде до тебе з особистим підходом, Він навчатиме тебе. Але ти повинен хотіти, співпрацювати, а тоді Він навчить тебе. Не сказано, чи за рік, чи за 5 років, чи за ціле життя. Але Він тебе навчить. Маєш обітницю: «Навчить…» Навчить бути з Ісусом, навчить жити так, щоб Ісусове життя в тобі могло рости, щоб в тобі жив Христос, щоб ти «помирав», а Ісус в тобі ріс. А далі Ісус каже: «Нагадає все, що Я сказав вам». Скільки разів у певних ситуаціях ми цього потребуємо! Часто кажемо: «Якби я про це згадав!» А коли вже програємо, то кажемо: «Така проста річ, такий примітивізм, я ж це знав, але як міг тоді про це забути? І тепер за це терплю, провалив усю справу через дрібницю». Такий досвід має кожен з нас.

«Тож коли прийде Він, Дух правди, то уведе вас до повної правди»