«Бо прагнення тіла веде до смерті, а прагнення Духа ‒ до життя і миру.»

«Бо прагнення тіла веде до смерті, а прагнення Духа ‒ до життя і миру»

З чого походять спонуки до прагнень тіла? Насамперед з отруйного кореня або родовища зла в нас, а також від духа цього світу, який ворожий Богові. Сьогодні вважається нормою суспільна думка, хоча вона ігнорує Божі закони та не рахується з Богом, зі смертю, з Божим судом і вічністю, а тим більше з вічним покаранням чи вічною нагородою. Але не все у світі є злом; у ньому є багато нейтральних речей, ідей та правд, які природно є добрими. Однак усе це спрямоване до такої мети, яка суперечить шляху, що забезпечує вічне життя. Йдеться про питання правди і брехні, добра і зла, чесноти і рабської залежності, а також про відношення до себе, до людей і до Бога. Світ, дух світу, разом з егоїзмом зловживає іншими для досягнення свого так званого «добра» (чи радше для гріха), оманливо називаючи це любов’ю. Об’єктивну правду часто не приймає, але правдою вважає напівправду або навіть брехню. Дух світу має єдність з отруйним коренем в нас і з духом брехні та смерті – дияволом. Рано чи пізно цей отруйний корінь принесе смерть.

Наслідок «Fiducia supplicans» – недійсна Літургія

Повчання з церковної історії
Святий Максим Ісповідник і святий папа Мартин захищали правовірне вчення від єресей монотелетизму. Імператор Констант надіслав святому папі Мартину указ, так званий «Типос», складений патріархом-єретиком Павлом II. Святий відповів: «Я відкидаю єретичне вчення… Я не відступлю від євангельського й апостольського вчення та передання святих отців навіть ціною смерті». За порадою св. Максима він скликав у Римі помісний собор, де єресь була засуджена. Святий папа Мартин був депортований, ув’язнений і засуджений до страти. Пізніше вирок було змінено, але 655 року папа Мартин помер у в’язниці від перенесених катувань.

Дивіться це відео також на: https://youtu.be/iUNpoTzxDJI
https://rumble.com/v7fx2d6-yeretykom9.html
https://www.bitchute.com/video/k5NSOGKiA2Hk/
https://crowdbunker.com/v/KFVNSGP831

Реакція африканських єпископів на «Fiducia supplicans»  

Єпископ Мартін з Малаві:
«Дорогі віруючі, тепер я хотів би коротко зреагувати або замислитись над декларацією Святого Престолу під назвою „Fiducia Supplicans”. … Це наша позиція як єпископів тут, у Малаві, а також моя позиція, оскільки я звертаюся до вас, вірних Каронги: ми в цій дієцезії і, безумовно, в Малаві, не дозволимо рекомендувати благословення одностатевих союзів у наших дієцезіях. Мені дуже сумно, що вперше в історії Церкви документ, виданий Святим Престолом і підписаний Святим Отцем, відкидається його співбратами-єпископами і публічно відкидається. Це сумно. Католицька Церква є давня, як і саме християнство. Такого з нею ще ніколи раніше не траплялося. У нас немає вибору. Ми не можемо дозволити, щоб така образлива та явно богохульна декларація була запроваджена в нашій дієцезії…

Документ „Fiducia supplicans” вимагає, щоб ми благословляли двох осіб однієї статі як окремих осіб, а не як пару. Таким чином, ці двоє людей однієї статі, які попередньої ночі спали разом як пара і представляють себе як пара, благословляються як окремі особи. Але від нас вони відходять як пара… Як можна стверджувати, що це не змінює автентичного вчення Церкви?!

«Fiducia supplicans» скасовує Декалог і Символ віри

Виданню єретичної декларації   «Fiducia supplicans»  передувало десятирічне приготування, приховане під позитивними поняттями. Кульмінацією став синодальний ЛГБТК-шлях, який тривав два з половиною роки, з його жовтневою асамблеєю у Ватикані та подальшим оприлюдненням 1 листопада 2023 року motu proprio, яке вже запровадило принцип зміни християнських парадигм.

Дивіться це відео також на: https://youtu.be/yf9Ag36szZE
https://rumble.com/v7fvuqw-yeretykom7.html
https://www.bitchute.com/video/fgEGAqGhkFlQ/
https://crowdbunker.com/v/xrNkco91rk

Благословення одностатевих пар

Бог допустив, щоб єретична діяльність Бергольйо надзвичайно яскраво проявилася в догматичній  декларації «Fiducia Supplicans», яка церковно узаконює так зване благословення содомітських пар.

Яка позиція Святого Письма щодо содомії? І Старий, і Новий Завіти застерігають усі покоління від цього до неба волаючого гріха з попередженням про кару. За цей гріх Бог послав на мешканців Содому не Боже благословення, а Божу кару, а саме вогонь з неба. За нею для нерозкаяних содомітів слідував і вічний вогонь.

Цим доктринальним документом Бергольйо офіційно проголосив содомське антиєвангеліє, за яке, згідно з посланням до Галатів 1, 8-9, падає анатема, а на затверділих грішників – вічний вогонь (Юди 7).

Берголіанська теологія майбутнього

9-10 грудня 2024 р. у Ватикані відбувся Міжнародний конгрес про майбутнє теології, організований Дикастерією культури та освіти. Це абсурд, що Дикастерія культури вирішує майбутнє теології.

Дивіться це відео також на: https://youtu.be/AI0zrkHqcKk
https://rumble.com/v7ff738-449166500.html
https://www.bitchute.com/video/wekxpicIzHmr/
https://crowdbunker.com/v/Kvrymsowbm

Скасування всього, що б суперечило його motu proprio

Цитата з висновку motu proprio: «Наказую, щоб все, що я постановив у цьому апостольському листі motu proprio, мало стабільну і тривалу цінність, незважаючи на все, що цьому б суперечило».

У своєму motu proprio Бергольйо проголосив єресі та оманливе вчення, що веде до відступництва, і своєю авторитативною заявою довів, що він виступив проти (Бога) і звеличив себе над усім, що носить ім’я Бога або чому віддається божественна честь» (пор. 2 Сол. 2,3 і наст.).

Бергольйо запровадив своє антиєвангеліє, за яке, згідно з Гал. 1, 8-9, впала Божа анатема на нього і на тих, які приймають його єретичне вчення.

Зміна парадигм

Псевдопапа Франциск 1 листопада 2023 р., одразу після закінчення жовтневого Синоду, видав motu proprio під назвою «Ad theologiam promovendam». Його метою була зміна теологічного вчення в усій Церкві. Це була ліквідація фундаментів, якими є Святе Письмо і Традиція.

Дивіться це відео також на: https://youtu.be/kVC7VCTr7w4
https://rumble.com/v7ff2ly-449160694.html
https://www.bitchute.com/video/726fef5e0wjC/
https://crowdbunker.com/v/HfLjiEEg9v

На свято Воздвиження Чесного Хреста ми повинні знову звернути свій погляд на Христовий хрест, в якому є наше спасіння. Слово Боже говорить: «Так, як Мойсей підняв змія у пустині, так треба Синові Чоловічому бути піднесеним, щоб кожен, хто вірує в Нього, жив життям вічним. Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а жив життям вічним» (Ів.3,14-16).

Бог звільнив ізраїльтян з єгипетського рабства, зробивши багато чудес. Найбільшим чудом було те, що перейшли по сухому дну Червоного моря. Таке чудо! Можна було б думати, що аж до смерті будуть свідомі того, що Бог  всемогутній і робить чуда. Але так не було. Прийшли перші випробування, а ізраїльтяни почали бунтуватися проти Бога та Мойсея. Це ознака первородного гріха в нас, тієї отрути, бунту проти Бога. Коли прийде проблема, людина не збунтується проти диявола, який дає нам сугестивні думки і є причиною гріха й нашого нещастя. Але людина почне бунтуватися проти Бога, ображати Його і нарікати. Ізраїльтяни також нарікали і ображали Бога. Тому Бог послав на них отруйних змій, укус яких був смертельний. Тоді вони почали каятися і просити Бога про змилування, щоб врятуватися від смерті.

«Ті, що живуть за тілом, думають про тілесне;

ті ж, що за Духом, ‒ про духовне.»

«Ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за Духом, ‒ про духовне»

Минулі два тижні ми роздумували над Словом життя з Послання до Римлян. Об’явлені тут правди мають ключове значення. Ми живемо не для того, щоб вишукувати якісь розваги, але наше життя має стати шляхом наслідування нашого Господа Ісуса Христа. У ньому ведеться боротьба за найважливіше – за вічне життя! Наше земне життя – це лише випробування, чи ми вистоїмо у вірності Господу Ісусу в боротьбі з власною гординею (тобто з просуванням своєї волі), яка на кінець перешкоджає нам досягти кінцевої мети – вічного життя. У Хрещенні Бог дав нам повноту Святого Духа, а також ми самі прийняли того самого Духа, що й апостоли та інші християни – особливо ті, які ходили в Дусі й досягли святості. Святості маємо осягти і ми в тих обставинах, у яких живемо. Для цього Бог дав нам допомогу Святого Духа, а помираючий Ісус – свою Матір.

Гординя – це сліпота й темрява. Покора – це світло й прозріння, здатність бачити Божі речі. У 8-й главі Послання до Римлян постійно протиставляються Дух і тіло.

23.08.2026

Дорогий єпископе!

Ти є наступником апостолів у теперішні складні часи. Запровадження радіо і телебачення кілька десятиліть тому призвело до значних змін у сім’ях. Раніше сім’я ввечері разом молилася, а сьогодні дивиться телевізор або кожен переглядає свій смартфон. Деякі молоді люди присвячують йому понад 9 годин на день. Люди сьогодні стають залежними не лише від алкоголю та наркотиків, але й від смартфонів. Глобально проголошена війна проти дітей. Ще до народження дитини лікарі чинять на матерів сильний тиск, щоб ті вчинили вбивство своєї ненародженої дитини. Якщо жінка не піддається і дитина народиться, одразу після народження її чекає серія небезпечних вакцин. Часто наслідками цього є аутизм або хронічні захворювання, тому сьогодні влітку у дітей часто буває температура до 40 градусів.

Дитина, яка йде до дитсадка, повинна пройти такими програмами, які злочинно маніпулюють нею і спонукають прийняти таке мислення, що хлопчик не є хлопчиком, а дівчинка дівчинкою. Програми ООН навіть запроваджують систематичну деморалізацію малюків вже з 4 років. Одна з багатьох програм для малих дітей називається: «Радість (дітей) з сексу». Це злочини проти невинних дітей!

Ми переживаємо радість від того, що святкуємо народження Ісусової та нашої Матері.

Марія ‒ це нова Єва, новий початок. Через першу Єву у людство прийшов гріх. Через Марію прийшло спасіння. Вона ‒ Непорочне Зачаття. Вона єдина з людей від моменту свого зачаття була збережена від первородного гріха. Єва хотіла бути емансипованою від Бога, а Марія повністю залежна від Бога: «Я раба (dúlé) Господня» (Лк. 1,38).

Dúlos ‒ це не слуга, а раб. Марія є зразком покори. Вона не слугиня, а раба Господа. У тому різниця. Слуга піде зі служби, коли йому щось не подобається, але раб залишається, він не має права навіть на своє життя, він є власністю господаря. Марія сказала ангелу: «Hé dúlé Kyriú…»  ‒ «Я раба Господня, нехай буде мені по слову твоєму», тобто: «Я не маю права на свою волю». А тому Вона могла виконати Божу волю. «Слово стало Тілом і оселилося між нами» (Ів. 1,14). Як це сталося? Святий Дух це вчинив.