Роздуми над Словом життя Рим. 8,5-6
«Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за Духом, ‒ про духовне. Бо прагнення тіла веде до смерті, а прагнення Духа ‒ до життя і миру»
Вірші 5 і 6 є продовженням попередньої думки. Вони знову пояснюють, що ті, які живуть за тілом, також так і думають, а ті, які живуть за Духом, думають згідно Духа. Далі сказано, що тілесне мислення приносить смерть, а духовне мислення приносить життя і мир. Це стосується як часу, так і вічності. Плід одного ‒ смерть, а іншого ‒ життя: не лише дочасне, але й вічне.
Ми знову повинні усвідомити, що життя за Духом і мислення за Духом пов’язані з законом Духа. А він сутнісно пов’язаний з Ісусом, є в Ньому. Ті, які є в Христі, думають духовно, а не тілесно, тобто думають не про себе, але центр їхнього мислення ‒ це відношення до Ісуса. Центром не є їхня самореалізація, їхнє его, але в центрі стоїть справжнє добро ‒ духовне добро. Однак їм не потрібно турбуватися про те, щоб його здобути. Треба дбати про те, щоб мати правдиве відношення до Ісуса, щоб любити Бога, а тоді ближнього ‒ як самого себе. Без справжньої любові до Бога ми не будемо правильно любити ні себе, ні ближнього. А знову ж таки, любов до Бога передбачає, що людина усвідомлює: Що Бог зробив для мене? Він з любові створив мене і приготував мені вічне життя. Він віддав за мене Свого Сина, який заплатив за мої гріхи. Він не є якийсь далекий Бог, тільки на небі, Він наповнює ціле моє життя. Він бачить мене, знає і любить, а я можу з Ним щодня говорити і віддавати Йому свої проблеми.
Завантажити: Роздуми над Словом життя Рим. 8,5-6
