Роздуми над Словом Життя І Кор. 10,20-21

Слово «ні» відноситься до попереднього вірша, де поставлено питання: «Чи ідол є чимось?». Тобто якийсь дерев’яний ідол сам по собі нічого не означає і лише символізує демона.

Що стосується приношення жертв цим дерев’яним, залізним чи зробленим з іншого матеріалу ідолам, то здійснюється, що їжа або будь-що, принесене їм в жертву, ні в якому разі не приноситься в жертву Богу, але демонам. Слово Боже підтверджує, що коли погани щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові.

Добре було б уважно прочитати 10 главу від 1 до 21 вірша. Тут згадується, як Бог через Мойсея чудесним способом вивів ізраїльтян через Червоне море з єгипетського рабства. Там сказано, що всі були духовно з’єднані з Мойсеєм, і показано таїнство, що вони мали єдність з духовною скелею, яка їх супроводжувала, а тією скелею був Христос. Христос ще не прийшов у тілі як Спаситель, але Друга Божа Особа має спільне Божество з Отцем і Святим Духом.

Потім у пустелі, після переходу Червоного моря, всі їли манну, яку щодня Бог давав чудесним способом. Отож, хоч вони і були свідками великих чудес, але все ж багато з них не підкорилися серцем Богу і Його волі. Більшість з них не були до вподоби Богу, і коли прийшли випробування, відкрилося зло та ідолопоклонство, яке було в їхніх серцях. Вони зробили собі ідола, золотого тельця, і поклонялися йому замість Бога. Вони стверджували цілковите безглуздя: що цей божок вивів їх з Єгипту. Подібно образили нашого Бога церковні представники в Асижі, де разом з поганами поклонялися т.зв. одному богу. Цим водночас поставили відкупительну смерть Христа як рівноцінну дорогу до спасіння з вшануванням поганських культів – демонів.

Ізраїльтяни в пустелі вчинили культовий перелюб і за один день їх загинуло 23 000. Коли вони спокушували Бога, багато з них померло від зміїного укусу. Коли нарікали, також багато з них були вигублені ангелом смерті. Все це сталося як пересторога і для нас. Передусім йдеться про те, щоб ми повністю довіряли Богу, який є всемогутнім, щоб коли прийдуть випробування, ми не нарікали, не спокушували Його, а головне – щоб усвідомлювали, що не можемо приступати до Святого Причастя, а одночасно керуватися гороскопами або відвідувати ворожок чи різних екстрасенсів та шукати в них допомоги. Ворожіння, магія і спіритизм – це поганські практики, за якими приховуються т.зв. енергії, насправді демони.

Справжнє християнство, що базується на правдивому відношенні до Христа – коли ми довіряємо Йому і приносимо для Нього жертви, – не може бути поєднане з практикуванням різних окультних практик і забобонів, які є фальшивою вірою і відводять нас від Христа та від спасіння.

Два тижні ми будемо повторювати Боже слово, яке є дуже актуальним у ці дні, оскільки неопоганство масово просовується і під його впливом перебуває також багато християн.

Християнин, який приступає до столу Господнього і приймає Тіло і Кров Христа, внутрішньо з’єднується з Ісусом Христом, який сказав: «Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, перебуває в Мені, а Я в ньому». Апостол каже: «Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської», – тобто не можете приймати – духовно пити – різні окультні та езотеричні науки, пов’язані з забобонами і різними паранормальними практиками. До них належать філософія інь-янь, облаштування дому згідно фен-шуй і фальшива віра, що походить з цього і пов’язує слона зі щастям, а різних черепах і жаб з іншими забобонами. До медицини проникає окультна акупунктура, гомеопатія, модними стали китайські масажі, пов’язані з окультним інь-янь, або інші практики, пов’язані з т.зв. енергіями, фактично з демонами.

Справжній християнин, який прийняв Ісуса як свого особистого Спасителя і Господа, мусить відрікатися цих практик, які діють на нього з різних сторін і хочуть затягнути його під свій вплив. Треба чітко знати, що поганські культи, як це завжди вчила Церква, не ведуть до істинного Бога, але до поклоніння демонам. Багато практик імплантують нам з поганського буддизму, індуїзму або навіть з сатанинського вуду (проколені чарівні ляльки та ін.). Є й інші поганські практики, пов’язані з шаманами та різними гуру, орієнтальними медитаціями або з вірою в реінкарнацію. Все це є гріхом проти Першої Заповіді: «Не будеш цьому поклонятися і приносити жертви, бо Господь – твій єдиний Бог!» (див. Втор. 5,6 наст.).

Ми маємо істинного Бога і ні в кому іншому немає спасіння, тільки в Ісусі Христі. Хто вірує в Нього, має вічне життя. Тому не можна одночасно вірити в Ісуса Христа, приступати до Святого Причастя, а при тому приймати духа світу, який пропагує неопоганство.

Завантажити: Роздуми над Словом Життя І Кор. 10,20-21