«Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому віддаєте себе за слуг на послух, кого слухаєтеся: чи то гріха ‒ на смерть, чи то послуху ‒ на праведність?»

Цей вірш зі Святого Письма вказує на глибоку правду про послух, плодом якого є вічне життя в небі або вічна смерть в пеклі.

У цьому вірші крім слова «послух», підкреслено слово «слуга», в грецькому оригіналі ‒ раб, рабство (грец. dúlos). Наш переклад використовує лише слова «служити» і «слуга». Згідно з оригіналом, цей вірш мав би звучати так:

Чи ж ви не знаєте, що ви є рабами того, кому в послусі віддаєтеся за рабів? Ви є або рабами гріха, а це веде до смерті, або слухаєтесь Бога, і це веде до оправдання з гріха і до життя.

Жодна людина, яка цілковито не служить Богові, не є вільною, але є рабою первородного гріха, який є в ній. Вона автоматично слухає первородний гріх, тобто родовище брехні та зла в своєму нутрі. Він затемнює розум і ослаблює волю, так що людина не зносить правду про себе, відкидає справжнє добро і не хоче служити Богу та зберігати Його заповіді.

22.11.2018

Ісус перед своєю смертю, перш ніж пожертвувати на хресті своє Тіло і Кров, установив, щоб ця Його хресна жертва приносилась Богу на відпущення гріхів. Символічні жертви за гріхи, коли жертвувалась кров і життя жертовних агнців в Єрусалимському храмі, втратили своє значення. Ісус є тим справжнім Агнцем, який взяв на себе гріхи світу (Ів. 1,29). Перш ніж звершити свою хресну жертву Ісус установив нову жертву, яка також є новим завітом (Мт. 26,26) на відпущення гріхів. На Тайній Вечері Ісус взяв хліб і сказав: «Це Тіло Моє, що за вас ламається». Тоді взяв чашу з вином і мовив: «Це кров Моя Нового Завіту, яка проливається… на відпущення гріхів».

Що при цьому могли переживати апостоли? Вони не розуміли Його слів, бо Його жертва ще не була звершена. На Тайній Вечері Ісус також кілька разів говорив про Святого Духа: «Багато ще маю вам сказати, та не перенесли б ви нині. Тож коли зійде той, Дух істини, Він і наведе вас на всю правду» (Ів. 16,13).

21.11.2018

1 частина: Різниця між східною та західною Літургією, питання епіклези

2 частина: Святий Дух та епіклеза

3 частина: Епіклеза ‒ переживання в Літургії

4 частина: Літургійний простір та іконостас

1 частина: Різниця між східною та західною Літургією, питання епіклези

Східна Літургія св. Василія Великого та св. Івана Золотоустого (4 століття) містить епіклезу. Епіклеза є також в інших східних обрядах. Вона походить безпосередньо з апостольської традиції.

Яка різниця між західною та східною Літургією? Західна Літургія була радикально виправлена на ІІ Ватиканському Соборі. В рамках виправлень замість одного канону було встановлено чотири. Передсоборна латинська Літургія не мала в каноні жодної згадки про Святого Духа. Виправлена Собором Літургія вже має згадку про Святого Духа, але її включено ще перед словами переісточення (консекрації). На відміну від цього, східна Літургія містить т.зв. палке призивання Святого Духа, тобто епіклезу, але аж після слів установлення.

«І не видавайте членів ваших гріхові за знаряддя неправедності,

але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих,

а члени ваші як зброю праведності».

«І не видавайте членів ваших гріхові за знаряддя неправедності, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші як зброю праведності»

Який вірш є перед тим? «Нехай, отже, не панує гріх у смертнім вашім тілі, щоб вам коритися його пожадливостям».

А який вірш є після 13 вірша? «Бо гріх не буде більш над вами панувати: ви бо не під законом, а під ласкою».

6 глава послання до Римлян виражає глибоку правду  нашого звільнення від гріха. У 3 і 4 вірші говориться про хрещення, яким ми занурені до таїнства Христової смерті, а одночасно отримали нове життя: «Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у смерть його христилися? Ми поховані з ним через хрещення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям». 6-й вірш вказує на духовну реальність, що корінь зла в нас ‒ первородний гріх, тобто стара людина, ‒ був розп’ятий з Христом. У вірші 11 сказано, що ми повинні з вірою прийняти реальність духовної смерті, а одночасно і реальність нового життя: «Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі».  Тут вимагається віра, пов’язана з духовною боротьбою, адже стара людина в нас залишається, але ми не маємо стати її рабами. Ми повинні жити новим життям в Христі. Це вимагає, щоб і у своєму особистому житті ми наслідували Христа, мали Його мислення, шукали і виконували Божу волю.

«Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха,

Цей вірш з 6 глави послання до Римлян знову є таїнством. Умовою його відкриття є жива віра і ходіння у вірі, тобто реалізація правди віри. Глибоко біблійна віра, яка є основою істинного пізнання, виражена словами: «вважайте себе (за)» ‒ тут є грецьке слово «logidzomai», що означає 1) рахувати, брати під увагу; 2) бути переконаним, вірити, бути впевненим; 3) стверджувати.

У математиці це слово використовується для абсолютно точного твердження: 2×2 = 4, і це дійсне як в Америці, так і в Африці, і в усьому світі. Це щось, що не викликає сумнівів. А Святе Письмо закликає нас, що такою має бути наша віра ‒ без найменшого сумніву: ми є мертві для гріха, для сили гріха! Одночасно ми живі для Бога, у Христі Ісусі, нашому Господі!

«Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха,

а за живих для Бога, в Христі Ісусі».

«Бо хто вмер, той від гріха звільнився.

Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з Ним»

«Бо хто вмер, той від гріха звільнився. Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з Ним»

Що означає вислів «хто вмер, той від гріха звільнився»? Тут не мається на увазі фізична смерть, але духовне вмирання силі гріха, яка панує над людиною. Тому сказано, що така людина звільнена від гріха. Грецьке слово «dikaiosiné» (виправданий), яке тут використано, в біблійній мові означає 1) виконання Божої волі, того, що хоче Бог; 2) визволення від гріха; 3) виправдання людини Богом, примирення людини з Богом.

До п. 1) Бог хоче, щоб через віру і послух Божим заповідям, ми виконали Божу волю.

До п. 2) Якщо ми вірою актуально з’єднані з Ісусом і виконуємо Божі заповіді, ми визволені від гріха.

До п. 3) Виправдання ‒ dikaiosiné – веде до свободи і здійснення Божої волі, а також означає виправдання людини від її гріхів і примирення з Богом.

«А коли ви з Христом воскресли, то шукайте того, що вгорі,

де Христос перебуває, сівши по правиці Бога. Думайте про те, що вгорі,

а не про земне. Бо ви померли, і життя ваше поховане з Христом у Бозі»

«А коли ви з Христом воскресли, то шукайте того, що вгорі,

Тут сказано про охрещених, що вони «з Христом воскресли», і це сприймається як очевидне. Хто це розуміє і хто це переживає? Що це означає? Знову йдеться про таїнство віри, про глибоку правду, до якої Святий Дух вводить найменших, тобто покірних.

Христос воскрес тільки один раз ‒ в неділю після Великої п’ятниці, коли був розп’ятий. Тут відіграє роль таїнство віри, яку дає нам Бог, а також обіцянка, яка пов’язана з нею. Віра переходить до єдності з Ісусом, до духовного з’єднання, і переходить в агапе, тобто в Божу любов, яка була влита в наші серця через Святого Духа, який був нам даний (Рим. 5,5).

«Знаємо, що наш старий чоловік був і є розп’ятий разом з Ним,

щоб знищилось оце гріховне тіло,

щоб нам гріхові більше не служити»

«Знаємо, що наш старий чоловік був і є розп’ятий разом з Ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більше не служити»

У перших 5 главах послання до Римлян говориться про гріхи. У 6 главі говориться про гріх в однині, тобто як про корінь, з якого походять інші гріхи. Цим коренем гріха є родовище зла в нас, тобто первородний гріх або зіпсована людська природа, яка була заражена змієм, тобто дияволом ще в перших людей в раю. Замість того, щоб у випробовуванні вірно стояти в Божому слові, вони відкинули його і повірили слову диявола, брехні. Так диявольське насіння увійшло в людську природу.Цим насінням є первородний гріх, який програмує людину, щоб вона підлягла поступовій ентропії, моральному і духовному самознищенню, і щоб привести її до вічної погибелі. Це наглядно бачимо в даний час, коли людство неначе втратило розум і масово здійснює своє власне самогубство: гендерна деморалізація, пов’язана з викраданням дітей у батьків, технології братовбивчих воєн, шкідливі вакцини для дітей, які спричиняють порушення імунної системи і плідності, генетично модифіковані продукти; ліки, які викликають інші хвороби; поширення раку; СНІД; деструктивна культура, результатом якої є систематична деморалізація, безвідповідальність, зростання злочинності, наркоманія.

«Ми поховані з Ним через хрещення на смерть,

щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця,

і ми теж жили новим життям»