Роздуми над Словом Життя Рим. 7,4
«Так само й ви, мої брати, умерли для Закону тілом Христовим, щоб належати іншому, воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові»
У попередніх 1-3 віршах є порівняння про жінку і двох чоловіків. Перший представляє Божий закон, який є справедливий і досконалий. Другий чоловік представляє Христа. Якщо жінка поєднана з першим, то до неї лише ставляться вимоги, але цей досконалий чоловік – Закон – навіть пальцем не поворухне, щоб допомогти їй виконати ці вимоги. Вона прагне вийти заміж за того іншого, але не може позбутися першого. Він не збирається вмирати, а тому мусить вмерти сама жінка. Ця смерть – це таїнство Хрещення, через яке ми були занурені до Христової смерті, а одночасно отримали нове Христове життя. Це порівняння вказує на глибоку реальність: Ісус не тільки помер за нас на хресті, але якщо через Хрещення і віру ми духовно увійшли з Ним до смерті, тобто відреклися закону гріха, то цим водночас відреклися і справедливого Закону. Чому? Бо Христос є виконанням Закону, і якщо ми перебуваємо в Ньому, тобто якщо з’єднуємо свою волю з Його волею, то ми вільні не тільки від гріха, але також і від вимог та покарань Закону. Коли ми перебуваємо в Христі, тоді не грішимо, а коли вийдемо з цієї єдності, тоді грішимо. Хоча б в дрібницях, але грішимо. Святе Письмо говорить: «Все, що не з віри – це гріх». Тобто все, що робимо свавільно, без Христа чи проти Його волі – це гріх.
Вірш 4 каже, що ми стали мертвими для Закону через Тіло Христове. В цьому випадку «Тіло Христове» означає не зовнішню церковну структуру, яка об’єднує праведних і грішних, але живе Тіло Христа, до якого належать ті, які були оправдані Христом і які через послух віри є Його Містичними членами, бо мають Христового Духа (Рим. 8,9) і приєднані до живого стовбура як галузки, які черпають зі стовбура силу і життя.
Далі сказано, що ми повинні приносити плоди Богу, але умова – щоб ми віддали себе іншому, Тому, Хто воскрес із мертвих, тобто Ісусові. Тоді принесемо рясні плоди. Ісус сказав: «Без Мене нічого не можете робити» (Ів. 15).
Якщо ми з Ісусом, то приносимо рясні плоди. Кожне наше самозречення, кожен наш добрий вчинок, кожна участь у Святій Літургії, кожна Свята година і кожна молитва, яку з вірою промовляємо, приносять рясні плоди, плоди для вічності, бо це все робимо з віри і в єдності з Ісусом. Стараймося і ці два тижні молитися особливо за Україну, за її майбутнє, та приносити маленькі жертви. Це може кожен.
Завантажити: Роздуми над Словом Життя Рим. 7,4
