Роздуми над Словом життя Пс. 112,1
«Блажен муж, що боїться Господа, заповіді Його дуже любі йому»
Цей Псалом вказує, що блаженним є такий чоловік, який сильно любить Божі заповіді. Слово «блаженний» ми згадуємо і в проголошених Христом блаженствах. Перше блаженство звучить: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне», а останнє: «Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи Мене ради. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами» (Мт. 5,11-12).
Перший Псалом також починається словом «Блажен муж», і продовжується: «що за порадою безбожників не ходить і на путь грішників не ступає, і на засіданні блюзнірів не сідає, але в Господа законі замилування має і над Його законом день і ніч розважає» (див. Пс. 1,1 і наст.).
Боже слово каже, що основою відношення до Бога є страх Божий. Він походить з того, що людина ставить собі питання: Хто є я, а хто є Бог? Він створив цілий Всесвіт, усе, що є, а я ‒ лише зернятко у цьому величезному Всесвіті. Далі людина усвідомлює свій гріх перед Богом. І цей страх спонукає людину до правдивого покаяння, що признає перед собою гріх і в дусі йде під хрест. Тут визнає гріх і приймає від Ісуса прощення. Потім цей страх Божий переходить в чисту любов до Ісуса. Тоді досконала любов виганяє страх. Любов до Ісуса означає, що ми готові пожертвувати навіть своїм життям заради Нього та Його Євангелія. (Мр. 8,34). Життя ми маємо від Нього. А коли його Йому жертвуємо, а цим одночасно втрачаємо свою душу задля Нього, тоді, навпаки, спасаємо своє життя і свою душу. Але ми здебільшого не маємо можливості бути мучениками за Христа. Хоча й теперішній час буде змушувати деяких з нас і до мученицького героїзму, тобто за Божу правду та справедливість пожертвувати своїм життям так, як ним жертвують воїни на фронті. Там ‒ часто даремно, але тут ‒ з великою користю. Але Бог лише деяким людям дає цю ласку здобути вінець мученика. Однак існує і духовне мучеництво, коли людина охоча задля Ісуса втратити все і готова боротися з гріхом аж до крові (Євр. 12). Ця любов до Бога проявляється так, що людина старається шукати і виконувати Божу волю в тій життєвій ситуації, в якій знаходиться, старається дотримуватися Божих заповідей. Цим освячує час, використовує його для вічності, здобуває духовні скарби у небі, які ніхто нам не може відібрати. Тому блаженний той чоловік, а також блаженна жінка, блаженний юнак і блаженна дівчина, які бояться Господа і в заповідях Його вельми милуються. Цим вони служать Богу і цим також люблять Його. Ісус каже: «Хто любить Мене, той заповіді Мої зберігає», і додає: «І ми прийдемо до Нього і в ньому закладемо житло» (пор. Ів. 14).
Завантажити: Роздуми над Словом життя Пс. 112,1
