«Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле»

Якщо людина має хворе око чи втрачає зір, то страждає від цього. Якщо втратить зір повністю, то перебуває в цілковитій темряві і не бачить нічого з матеріальних речей.

І у виразі обличчя, а особливо в погляді, відбивається внутрішня гармонія чи, навпаки, дисгармонія людини. Насуплене лице, злий погляд, заздрісне чи пожадливе око вказують на гріх і дисгармонію чи духовне рабство, яким людина поневолена.

В даний час за допомогою т. зв. сучасних психологій навіть найбільший злочинець може натренувати штучні усмішки, люб’язні погляди, але насправді це неприродне і неправдиве. Однак рано чи пізно це відмаскується.

«Збирайте собі скарби на небі, де ні міль,

ані хробацтво не нівечить, і де злодії не пробивають стін і не викрадають.

Бо де твій скарб, там буде і твоє серце.»

«Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить, і де злодії не пробивають стін і не викрадають. Бо де твій скарб, там буде і твоє серце».

Господь Ісус закликає нас, щоб ми складали собі скарби на небі – там, де вже є вічність. Ми живемо в часі, а тут є злодії, які крадуть нам найцінніше – наш час, який нам був даний Богом, щоб у ньому ми здобули спасіння. Якщо його втратимо, втратимо щасливу вічність. Людина на все має час, але не має часу на свою душу і на Бога.

Боже слово каже: «Ось стою біля твоїх дверей і стукаю. Хто відкриє Мені, до того увійду». Але більшість християн відповідають Ісусові: «Почекай, тепер на Тебе не маю часу. Тепер мушу щось вирішувати по мобільному, тепер мушу в Інтернеті прочитати цікаві новини, тепер потребую подивитися фільм, пограти ігри на комп’ютері, поспілкуватися в соціальних мережах – це забирає мені найбільше часу». І людина не усвідомлює, як минає час.

«Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить,

і де підкопують злодії та викрадають.»

«Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії та викрадають»

Наша природа, зіпсована первородним гріхом, не думає про скарби на небі, де нам їх не нівечить хробацтво і не крадуть злодії, але тяжіє до матеріалізму. Вона бачить у ньому забезпечення майбутнього, а навіть має замилування у житейській гордині та погорджує іншими, які не мають майна. У притчі про багача, який хотів зруйнувати свої клуні та побудувати більші, Ісус каже: «Безумний, ще сьогодні заберуть твою душу, а що буде з тим, що ти накопичив?». Звичайно, такі люди не рахуються ні зі смертю, ні з кінцем. Тоді в час важкої хвороби, а особливо в годину смерті, вони переживуть великий шок. Якщо й збережуть християнську віру, але серцем будуть прив’язані до майна, то в годину смерті їм буде важко позбутися демона мамони. Ісус ясно каже: «Не можете служити Богові й мамоні».

«Коли ви прощатимете людям їхні провини,

то й Отець ваш небесний простить вам.»

«Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам»

Це єдиний Ісусовий коментар до молитви «Отче наш», в якій просимо: «Отче, …прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Умовою того, щоб Бог простив мені, є те, що я прощаю набагато менші провини, які вчинив проти мене мій ближній. Людина, яка усвідомлює свої провини перед Богом і покарання, яке чекає на неї за ці провини, сприймає як очевидне те, що Бог від неї вимагає. Далі Ісус додає: «А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших», отож ця річ абсолютно зрозуміла.

Є люди, які кажуть: «Я не можу позбутися почуття провини, я не можу повірити в те, що Бог мені дійсно простив. Я визнав свої гріхи, але мене не покидає почуття вини». Причиною неспокою в душі і непевності у прощенні є саме те, що людина не прощає своїм ближнім їхні дрібні провини і залишається в гіркості.

Програма для священиків, які будуть переживати сабатичний рік:

• 6:00-7:00 внутрішня молитва
• Літургія
• Сніданок
• 9:00-10:00 внутрішня молитва
• (після неї 15-30 хвилин свідоцтво)
• 11:00-12:00 внутрішня молитва
• (після неї 15-30 хвилин свідоцтво)
• Обід та вільний час до 15:00
• Перший варіант:

«Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату,

зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні,

а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі»

«Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі»

У 7 вірші Ісус продовжує: «А коли молитесь, не говоріть зайвого, як ті погани; гадають бо, що за своєю велемовністю будуть вислухані. Не будьте подібні до них…».

Далі Ісус говорить про те, як ми повинні молитися, і подає нам молитву «Отче наш» (вірші 9-13).

Слово життя запевняє нас: «…Отець твій (Бог), що бачить таємне, віддасть тобі». А 8 вірш доповнює: «бо Отець ваш небесний знає, чого вам треба, перш ніж ви просите в Нього». Ми повинні створити собі основні умови для молитви. Одна з них – увійти у свою кімнату і зачинити за собою двері, тобто стишитися і не залишатися розумом і серцем у своїх планах і турботах. Сьогодні великими перешкодами для стишення є Інтернет, мас-медіа, мобільні телефони, а тим самим постійне спілкування з людьми. Для такого спілкування не потрібно заходити в кімнату. Але для спілкування з Богом потрібна зовнішня відокремленість від світу, а також внутрішнє стишення думок.

«Ти ж, коли даєш милостиню,

нехай твоя ліва рука не знає, що робить права»

«Ти ж, коли даєш милостиню,

нехай твоя ліва рука не знає, що робить права»

У зв’язку з цією настановою Ісус каже: «Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі». Далі Ісус пояснює: «Коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду» (Мт. 6,1-2). І продовжує: «Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить права: щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі». Отож Ісус наголошує на тому, що ми не повинні шукати визнання від людей чи навіть якоїсь слави. Якщо ми реалізуємо цю Христову пораду, то ми охоронені від багатьох розчарувань. Ісус говорить про те, що ми повинні робити добрі вчинки таємно, маючи мотивацію – подобатися Богові.

«А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх,

благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас,

і моліться за тих, хто вас зневажає і переслідує»

«А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас зневажає і переслідує»

Ісус встановлює, яким має бути наше ставлення до ворогів:

1) ми повинні любити їх;

2) маємо благословляти тих, які нас проклинають;

3) маємо робити добро тим, які нас ненавидять;

4) нам слід молитися за тих, які нас переслідують і зневажають.