Роздуми над Словом життя Мт. 7,19
«Всяке дерево, що не родить доброго плоду,
рубають і в вогонь кидають.»
Тут Ісус говорить не про фізичне дерево, а про людину та її погані вчинки. Він говорить це на закінчення слів про лжепророків, які приходять в овечій шкурі, але всередині є хижими вовками. Далі Ісус каже: «Ви пізнаєте їх за плодами їхніми», і додає: «Хіба збирають виноград з тернини або з будяків смокви?». І продовжує: «Кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево – погані плоди. Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево – плодів добрих». Ми у своїй природі, порушеній первородним гріхом, по суті, неспроможні приносити плоди, які тривають вічно. Корінь первородного гріха – це насіння диявола, це гординя самообожнення і бунт проти Бога: чи то груба явна гординя і зарозумілість, чи тонка духовна гординя різних фарисеїв, яка є ще гіршою. Все це походить з отруєного кореня, тому Ісус каже: «Зречись себе», тобто родовища зла в собі. Так, ми були прищеплені до нового дерева у святому Хрещенні, ми отримали Боже життя, але питання в тому, чи ми створимо умови для цього Божого життя, щоб могти приносити плоди, гідні покаяння. Тільки той плід є добрим, який не є отруєним первородним гріхом у нас. Тому той, хто щодня не чинить правдивого покаяння, не може принести добрі плоди. Він вважає своє добро і свою правду найвищою недоторканою нормою і опирається Божій правді та Божим законам. Своє мудрування та філософствування вважає найвищою мудрістю, а насправді все це грубий обман. Тільки покора є правдою. За гордістю стоїть не правда, а брехня і самообожнювання. Тому таке дерево, така людина, яка відкидає Божі правди, Божі закони і Божі умови для спасіння, є поганим деревом, яке буде зрубане і кинуте у вічний вогонь.
Завантажити: Роздуми над Словом життя Мт. 7,19
