Слово життя – Одкр. 1,3 (від 26.11 до 10.12.2023)
«Блажен, хто читає, і ті, які слухають слів цього пророцтва
й додержують написаного в ньому, бо час близько.»
Роздуми над Словом життя Одкр. 1,3
«Блажен, хто читає,
і ті, які слухають слів цього пророцтва
й додержують написаного в ньому, бо час близько»
Ці слова взяті з книги Одкровення. Апостолу Івану на горі Патмос було показано майбутнє Церкви у різних образах. Деякі з них стосуються саме нашого часу, але багато були і залишаються закритими. Тільки Святий Дух може поступово відкривати таємниці, які містяться в книзі Одкровення.
Але для нас важливим є поучення: «…блаженні, які слухають і додержують написане».
Книга Одкровення по суті закликає нас бути вірними нашому Господу і Спасителю аж до смерті. З цієї книги також черпали силу багато мучеників. Тут написано про переслідування Церкви, про переслідування тих, які вірні Ісусу і Його слову.
Слово життя – Мт. 8,2 (від 12.11 до 26.11.2023)
«І приступив до нього прокажений, вклонивсь Йому і мовить:
„Господи, якщо захочеш, зможеш мене очистити”»
Роздуми над Словом життя Мт. 8,2
«І приступив до нього прокажений,
вклонивсь Йому і мовить:
„Господи, якщо захочеш, зможеш мене очистити”»
Прокажений підійшов до Ісуса. Проказа – це хвороба, при якій поступово відгнивають окремі частини тіла, поки нарешті не прийде смерть. За часів Ісуса проказа була невиліковною хворобою. Проказа є заразна, тому прокажені були відокремлені від спільноти інших людей, жили в безлюдних місцях, а коли хтось наближався, мусіли кричати: «Прокажений!» або дзвонити в дзвоник, щоб люди віддалилися від них і не заразилися.
Святий Даміан де Востер, який жив у 19 столітті, добровільно відправився на острів Молокай, де жили прокажені. Він служив їм і дбав про спасіння їхніх душ. Накінець він сам заразився і став добровільною жертвою за їхнє спасіння.
Слово життя – Одкр. 20,4б (від 29.10 до 12.11.2023)
«І побачив я душі обезголовлених за свідчення Ісуса і за слово Боже,
тих, які не поклонилися звірові і образові його,
та не прийняли клейма на чоло своє і на руку свою.»
Роздуми над Словом життя Одкр. 20,4б
«І побачив я душі обезголовлених за свідчення Ісуса
і за слово Боже, тих, які не поклонилися звірові
і образові його, та не прийняли клейма на чоло своє
і на руку свою.»
Апостол Іван описує своє видіння про те, як був зв’язаний сатана і як зацарював Христос. Він також бачив тих, які були обезголовлені за свідчення Ісуса і за слово Боже. Це були герої віри, святі мученики. Причиною їхньої мученицької смерті було те, що вони не поклонилися перед звіром і його образом. Ця цитата актуальна і для теперішнього часу, в якому ми живемо, коли зло досягає свого апогею. Досить звернути увагу на різноманітні антизакони, які множаться майже щодня, а також на намагання перетворити людей у якихось чіпованих біороботів з метою т.зв. редукції людства, пов’язаної з гендерною ідеологією, викраданням дітей, переоперовуванням статі, пропагандою окультизму, аморальності та різних залежностей.
Слово життя – Пс. 69, 15 (від 15.10 до 29.10.2023)
«Витягни мене з болота,
щоб я не загрузнув. Коли б то я визволився від тих,
що мене ненавидять, і від вод глибоких!»
Роздуми над Словом життя Пс. 69,15
«Витягни мене з болота,
щоб я не загрузнув. Коли б то я визволився від тих,
що мене ненавидять, і від вод глибоких!»
Цей досвід, який стосується кожного щирого християнина, пережив цар Давид. Якщо ми хочемо наслідувати нашого Господа Ісуса Христа і не потонути в багні морального зіпсуття, яке з усіх боків діє на людину, потребуємо Божої допомоги. Кожен особисто повинен звертатися до нашого Господа Ісуса Христа, щоб Він визволив нас з цього багна, яке атакує через людей, мас-медіа, рекламу і смартфони. Існує загроза, що людина в цьому втопиться. Крім того, є ті, які ненавидять нас за те, що ми залишаємося вірними Христу. Не тільки псалмоcпівець, але й кожен праведний християнин взиває: «Коли б то я визволився від тих, що мене ненавидять, і від глибоких вод зла, яке також є у моїй душі та називається первородний гріх, родовище зла в нас або „стара людина”. А це родовище зла має програму Божого ворога, диявола, який ненавидить мене і прагне затягнути не тільки у фізичні глибокі води, але й у пекельні».
Слово життя – Іс. 52,2 (від 1.10 до 15.10.2023)
«Обтруси з себе порох,
устань та сідай, Єрусалиме! Розв’яжи пута з шиї своєї,
бранко, дочко Сіону!»
Роздуми над Словом життя Іс. 52,2
«Обтруси з себе порох,
устань та сідай, Єрусалиме! Розв’яжи пута з шиї своєї,
бранко, дочко Сіону!»
Перед цим словом, яке ми будемо переживати наступні 2 тижні, є такий вірш: «Збудися, збудися, вдягнися в твою силу, о Сіоне! Одягнись у твої пишні шати, Єрусалиме, святе місто! Бо до тебе не ввійде більше ні необрізаний, ані нечистий». Тоді слідує наше слово життя, яке ми будемо повторювати: «Обтруси з себе порох, устань та сідай, Єрусалиме! Розв’яжи пута з шиї своєї, бранко, дочко Сіону!».
Після нього слідують вірші: «Так говорить Господь: „Ви продані були нізащо і будете викуплені не за гроші”… Тому Мій народ пізнає Моє Ім’я, він зрозуміє того дня, що це Я сказав: „Ось Я!”».
Слово життя – Іс. 51,12 (від 17.09 до 1.10.2023)
«Я, і лиш Я, вас утішу.
Чому боїшся смертної людини, сина чоловіка,
що, як трава, минається?»
Роздуми над Словом життя Іс. 51,12
«Я, і лиш Я, вас утішу.
Чому боїшся смертної людини, сина чоловіка,
що, як трава, минається?»
В попередньому 11-му вірші сказано: «І визволені Господом повернуться і прийдуть на Сіон (до правовірної Церкви) з веселим кличем, і радість вічна буде в них над головами; веселощі й радощі їх спіткають, а смуток і зітхання зникнуть». А далі слідує цей 12-й вірш: «Я, і лиш Я, вас утішу. Хто ти, що боїшся смертної людини, сина чоловіка, що, як трава, минається?». А наступний 13-й вірш напоумляє: «Чому забуваєш Господа, Творця твого, який розпростер небо, заснував землю, і тремтиш увесь час, щоденно перед люттю гнобителя, що готовий звести тебе зі світу? Де ж вона, та яра злоба гнобителя?».
Що нам має нагадати це Боже слово, сказане через пророка Ісаю, яке ми хочемо повторювати кілька разів на день впродовж двох тижнів? Бог і тобі каже, що є твоїм Утішителем.
Слово життя – Іс.41,14 (від 3.09 до 17.09.2023)
«„Не бійся, Якове, мій черв’ячку, слабосилий Ізраїлю!
Я тобі допомагаю” – це слово Господнє,
Святого Ізраїлевого, твого Відкупителя.»
Роздуми над Словом життя Іс.41,14
«„Не бійся, Якове, мій черв’ячку, слабосилий Ізраїлю!
Я тобі допомагаю” – це слово Господнє,
Святого Ізраїлевого, твого Відкупителя».
Порівняно з всемогутнім Богом, який створив мільярди зірок, до яких нам довелося б летіти зі швидкістю світла навіть мільйони років, наша земля схожа на порошинку, а людина справді менша за черв’ячка. Господь піклується не лише про справжніх черв’ячків, а й про тих людських, яких Він не лише створив, але й Сам став задля них людиною. Ісус здобув для нас нове, божественне життя, яке не підвладне смерті чи стражданням, але триває вічно в безконечному щасті та славі. Син Божий викупив нас з рабства темряви та гріха, а з нашого боку єдиною умовою спасіння є прийняти Ісуса вірою та залишатися Йому вірними на цій життєвій дорозі.
