Роздуми над Словом життя Іс. 50,5
«Господь Бог відкрив мені вухо, і я не спротивився,
назад не відступив»
У 50 главі пророка Ісаї цьому вислову передують такі слова: «Так говорить Господь: «Чому, коли Я прийшов, не було нікого? І коли Я кликав, ніхто не обзивався? Хіба Моя рука стала короткою, щоб рятувати? Хіба не стало в Мене сили, щоб визволяти?». І далі Бог нагадує нам про Свою всемогутність: «Таж Я висушую Моєю погрозою море, а ріки обертаю в пустиню! За браком води гниє у них риба, гине від спраги. Я одягаю небеса в пітьму, немов мішком їх покриваю».
Після цих слів сказано про Божого слугу, який терпить зневаги та удари, але залишається вірним, бо знає, що біля нього є Господь: «Господь Бог дав мені язик учнів, щоб я підтримував моїм словом знесиленого. Щоранку Він будить, будить моє вухо, щоб я, як учень, слухав». Кожен, хто прийняв Христа, повинен прагнути бути Його учнем. Ісус сказав: «Ідіть по всьому світу і здобувайте Мені учнів». Учень – це не тільки той, хто слухає Боже слово, але передусім той, хто реалізує його, і навіть за Боже слово та за Христа переносить терпіння.
У 5 вірші, який ми будемо повторювати, сказано: «Господь Бог відкрив мені вухо, і я не спротивився, назад не відступив». Як важливо, щоб Бог відкрив учневі внутрішній слух, щоб він взагалі чув Божий голос. Він щоранку пробуджує вухо, щоб учень слухав так, як справжній учень, тобто той, хто наслідує свого Учителя. Отож тут наголошено на слові «учень». І в попередньому вірші сказано: «Господь Бог дав мені язик учнів», а причина – «щоб я підтримував моїм словом знесиленого». Дуже важливо вміти підтримати Божим словом людину, яка переживає внутрішні випробування, смуток і навіть депресію, так що вже зовсім знесилилась. Бог дає цей дар тим, які почнуть це робити з доброї волі, навіть якщо спочатку лише власною силою, але з найкращими намірами, спонукувані сумлінням, щоб підбадьорити інших. Тоді Бог дасть їм для цього Божу мудрість і духовну силу, щоб їхнє слово могло підтримувати знесиленого.
Людині недостатньо лише один раз почути голос Божий, але тут сказано, що Бог пробуджує щоранку, пробуджує духовний слух, тобто вуха, щоб людина могла слухати як учень, тобто почути Божий голос, що Бог хоче, щоб вона робила сьогодні: або зробила якусь добру справу, або, як Христовий учень, підбадьорила когось Божим словом.
І потім у 5 вірші, який ми будемо повторювати, сказано: «Я не спротивився, назад не відступив». Отож з Божим словом пов’язано і певне терпіння, нерозуміння з боку інших, байдужість і навіть ворожнеча, але учень каже: я не противлюся і не відступаю.
А в наступному 6 вірші написано, що учень бере участь у Христових стражданнях, навіть у дрібницях, хоча й іншим способом, ніж терпів Господь Ісус на хресті, але це є терпіння за Боже слово, яке виходить з уст учня. У 6 вірші написано: «Плечі мої віддав я тим, які мене били; щоки мої тим, які бороду в мене рвали; обличчя мого не відвертав я від плювків та глузування». Це певне зовнішнє терпіння і приниження, яке виражається словами «глузування і оплювання», але учень залишається несхитним і свідчить: «Та Господь Бог мені допомагає, тому я не осоромлюся. Тому й тримаю моє обличчя, мов кремінь, і знаю, що не засоромлюся». Ми дивуємося, що слуги зла, учні диявола, можуть бути завзятими, наполегливими, вміють буквально усунути свою совість і йти до своєї мети, незважаючи на найбільші перешкоди і зневаги, тільки щоб служити дияволу і шкодити людям. Ми, як слуги Христові, поширюючи добро, маємо також зробити своє обличчя твердим, як кремінь, і за жодну ціну не дати себе відвести від вірності Христу та Його слову.
У 8 вірші на підбадьорення учня сказано: «Близько мене Той, Хто мене виправдовує», а Ісус каже: «Я з вами по всі дні вашого життя». Ісус також каже: «Хто любить Мене, той виконує Мої заповіді… Я є в Отці, ви в Мені, а Я у вас». Це духовне перебування, а через Святе Причастя також і фізичне протягом кількох коротких хвилин.
Далі Ісусів учень сміливо каже: «Хто буде моїм противником на суді?». Так, а хто буде моїм противником на Божому суді? Учень додає: «Хай наблизиться до мене». Ісус прощає учневі гріхи, коли той постійно звертається до Нього і намагається шукати Його волю та слухати Його слово, щоб виконувати Божу волю. Тоді хто зможе виступити проти нього на суді? «Ось Господь Бог мені допомагає, хто мене осудить?». Так, про ворогів того, хто чує голос Божий і не противиться йому, у 9 вірші сказано: «Усі вони, мов одежа, розпадуться; міль їх поточить».
Завантажити: Роздуми над Словом життя Іс. 50,5
