28.06.2022

В історії були різні форми виборів папи:

1) Право десигнації ‒ папа ще за життя призначає свого наступника. Прикладом є апостол Петро, який висвятив на Римських єпископів своїх наступників Климента, Ліна і Клета. У 499 році папа Сіммах відновив цю практику. Десигнація практикувалася при обранні Фелікса IV (526-530 рр.), Боніфатія II (530-532 рр.), Вігілія (537-555 рр.).

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v1d8jpl-82699977.html   
https://cos.tv/videos/play/37743137209750528   
https://www.bitchute.com/video/rMPecCe3o4vP/   

21.06.2022

1 частина: Фрейд, нечистий дух і окультизм.

2 частина: Фрейд і збочене мислення.

3 частина: Гіпноз і «наукова діяльність».

1 частина:

Фрейд, нечистий дух і окультизм

Завжди існували люди, які чинили розпусту і допускалися подружньої невірності. У деяких випадках вони навіть жили гомосексуальним або іншим збоченим життям. У певні періоди історії аморальність і збочення повністю брали гору і приводили до краху цілі культури, наприклад Содом і Гомору, Стародавню Грецію та Римську імперію. Ми живемо в часи, коли збочення прямо узаконюються і привілеюються. Одним із головних винуватців, який проклав шлях для цієї масової аморальності, є Зигмунд Фрейд (1856-1939 рр.).

У 2008 році підступним способом було проголошено Лісабонську угоду, яка пропихає узаконення сексуальних збочень, звісно ж, замаскованих під красномовними поняттями. Вона приховано легалізує викрадання дітей з благополучних сімей і т.зв. права ЛГБТК, фактично їхні привілеї, пов’язані з масовою дискримінацією суспільства.

«Коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його і кинь геть від себе:

ліпше тобі, щоб один твій член загинув,

аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте в пекло»

«Коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його і кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло було вкинуте в пекло»

Тут Господь Ісус продовжує тему попереднього вірша, що стосується нечистого погляду, який є внутрішнім коренем гріха перелюбу. Ісус дає рятівну вказівку у словах: «відітни і кинь геть від себе». На іншому місці Він каже: «вирви». Тут не йдеться про фізичне усічення руки чи ноги, про виривання ока, але йдеться про внутрішнє самозречення ‒ про те, щоб відітнути думку і відчуття, тобто цей миттєвий потяг, який може опанувати весь розум і волю людини та вести до безвідповідальності, гріха чи навіть злочину.

Слово «відітни руку, ногу» означає, що ми не повинні використовувати їх для гріха. На іншому місці Святе Письмо каже: «Чоловіки нехай здіймають до Бога чисті руки» (1 Тим. 2,8). Ноги не мають іти туди, де є небезпека. Те духовне відтинання ‒ це не якась теорія, це радикальний крок, навіть болючий розріз в області почуттів та думок.

19.06.2022

Цитата Шнайдера: «Найбезпечнішим керівним принципом у ключовому питанні життя Церкви, яке стосується дійсності папства Франциска, мала би бути переважаюча практика в історії Церкви».

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v1b1zbl-79034385.html   
https://cos.tv/videos/play/37326800895644672   
https://www.bitchute.com/video/t0sYnqtRoGcC/   

18.06.2022

Цитата кард. Мюллера: «Всупереч усім теоріям … існує однозначне і незаперечне констатування. Легітимно існує лише один папа, і він називається Франциск».

Відповідь: Всупереч усім теоріям… існує однозначне і незаперечне констатування Біблії (Гал. 1,8-9) і догматичної булли «Cum ex apostolatus officio», що єретик, який заперечує основні правди Христового вчення і проповідує антиєвангеліє, виключений з Церкви. Тому він не може бути її головою. Єретик Бергольйо, який виключив себе з Церкви, у жодному разі не є легітимним папою.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v1bi1ef–.-.html   
https://cos.tv/videos/play/37416650787558400  https://www.bitchute.com/video/jp8vTgpUU670/   

СВ. ПРИЧАСТЯ – ДРУГИЙ ПРИХІД ХРИСТА

Другий прихід Христа вже тепер здійснюється через прийняття Пресвятої Євхаристії. В годині смерті ми зустрінемося лицем в лице з Христом і будемо здавати звіт з цілого життя. Тоді отримаємо або нагороду, або кару; вічне щастя або вічний засуд. Тому, очікуючи прийняття Св. Причастя, було б добре відректися диявола, його гордині, ідолопоклонства та різних форм окультизму, а тоді визнати віру в Ісуса Христа молитвою «Вірую, Господи, та ісповідую». Через відречення кореня зла і визнання віри та відданості Христу віруючі отримують більшу користь з прийняття Св. Причастя.

В момент Св. Причастя, коли ми прийняли Тіло і Кров Ісуса, ми подібні до Божої Матері, яка носила Христа під своїм серцем, народила Його і її з’єднання з Ним не закінчилося. І ми повинні прийняти Христа і перебувати з Ним в найглибшій єдності. Після Святого Причастя, принаймні на короткий час усвідом, Хто є гостем у твоєму серці: Бог упокорився і під видом кусочка хліба та вина приходить до тебе. Ісус є в тобі, а ти – в Ньому. Можеш повторити собі Христове слово: «Хто їсть моє Тіло і п’є мою Кров, той у Мені перебуває, а Я в ньому».

Євхаристія – уприсутнення Христової смерті

Якщо візьмемо Св. Письмо, то інформація про Літургію подана тут дуже стисло. Євангелія розповідають про установлення Пресвятої Євхаристії на Тайній Вечері, а в листах ап. Павла є згадка про братню вечерю-агапе і пересторога, щоб не пити чаші бісівської (1 Кор. 10,20-21), тобто щоб не брати участі в ідолопоклонстві. Хворобу і смерть він пов’язує з негідним прийняття Євхаристії (1 Кор. 11,30), де причиною є нерозрізнення «Тіла Господнього». Тут апостол може мати на увазі і Містичне Тіло Христа – Церкву (вірш 29). Одночасно він нагадує, що спершу треба судити самих себе, щоб ми не були суджені (вірш 31). Також апостол наголошує, що Євхаристія є новим союзом (вірш 25) між Богом і людиною. Яка суть союзу? Під час кожного союзу потрібно, щоб дві сторони об’єдналися. Союз не заключається тільки з одного боку. Отож в цьому союзі з Богом йдеться про активну участь відданості віри.

Ісус помер як особистий Заступник всіх, які за Його посередництвом мали ввійти в союз з Богом. Ісус із кожним ототожнився у смерті, щоб кожен міг ототожнитися з Ним! «Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у смерть його христилися?» (Рим. 6,3). Тут  говориться про хрещення, Христову смерть і про наше відношення до Христової смерті. Через св. Тайну Хрещення ми були занурені до Христової смерті. Цілий вірш – це запитання: «Чи ж ви не знаєте…?». А що не знаємо? Що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у Його смерть хрестилися. Ми про це чули під час Св. Літургії у великі свята. Теоретично ми ніби і знаємо, але чи знаємо як практично це застосувати, і чи взагалі рахуємося з цією правдою у своєму житті? У 3 вірші говориться про хрещення і Христову смерть. Ми були охрещені, прищеплені до Ісусової смерті. А хто є Ісус? Він – живий Бог, Єдинородний Божий Син, Світло від Світла, Бог істинний від Бога Істинного (Символ віри).

«Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”.

А Я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням,

той вже вчинив перелюб з нею у своїм серці»

«Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”. А Я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею у своїм серці»

Увечері перед Своєю смертю Ісус наголосив: «Хто любить Мене, той Мої заповіді береже». Багато заповідей є частиною Нагірної проповіді, яка починається з восьми блаженств. Ісус торкається питання, яке сьогодні є надзвичайно актуальним, а саме ‒ моральної чистоти. Він каже: «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать!». Господь через Мойсея дав VІ і ІХ заповіді Декалогу. А Ісус тепер виступає як Верховний законодавець, кажучи у Нагірній проповіді: «Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”. А Я кажу вам…». Коли суддя проголошує якийсь закон, то робить це в ім’я політичного авторитету та влади, наприклад, якогось королівства чи республіки. Ісус як Бог проголошує моральні закони у власному, тобто у Божому, авторитеті. Він сам каже, що не прийшов скасувати, але виконати суть того, що вже було дано Богом до Його приходу в Старому Завіті. Тепер Ісус уточнює питання чистоти і каже: «Хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею у своїм серці». Ісус вказує на те, що гріх перелюбу бере свій початок як з погляду, так і з внутрішньої згоди. Тому в наступному ж вірші Він дає вказівки, що робити проти гріха. Це два радикальні слова: «відітни» і «кинь геть від себе».

9.06.2022

Псевдопапа Бергольйо сказав, що не піде у відставку, доки не зробить незворотних змін.

Суттєве питання звучить: Чи Бергольйо є дійсним папою, якого католики зобов’язані у своєму сумлінні слухатися? Ні! Реальність така, що він єретик, який руйнує підвалини віри, а тому жоден католик не сміє його слухатися! Якщо слухається його, то зраджує Христа і Його вчення!

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v195dt1-75833893.html   
https://ugetube.com/watch/w2FXKPYMIDprgH7   
https://cos.tv/videos/play/37018693827859456   
https://www.bitchute.com/video/GlaXyCN4MCWt/   

Вступ

В четвер увечері – день перед своєю смертю – Ісус Христос установив св. Тайну Євхаристії. «І як прийшла година, сів Він до столу й апостоли з ним. І він до них промовив: „Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати.” Взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: “Це – моє Тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.” Так само чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша – це Новий Завіт у моїй Крові, що за вас проливається».

Наступного дня Ісус на хресті віддав себе самого в жертву за нас. Це союз новий і вічний, підтверджений його Кров’ю. Ісусова смерть на Голготі – це виявлення найбільшої Божої любові до кожного з нас.

Пресвята Євхаристія (Св. Літургія) – це безкровна Жертва, це уприсутнення Христової жертви на Голготі. Вона повинна стати центром нашого життя. Для цього потрібно навчитися правильно проживати Св. Літургію. Таїнство, з яким зустрічаються християни у св. Тайні Євхаристії, повинно перетворювати їх в нову людину: тут вони приймають нове серце і нового духа, тут вірою з’єднуються з Христовою смертю, переживають Його воскресіння як своє, і з’єднуються з Христом у Св. Причасті.

Дорогі брати і сестри!

У цю неділю ми згадуємо зіслання Святого Духа. Перед нашим духовним поглядом постає подія у Сіонській горниці. Апостоли готувалися до приходу Святого Духа дев’ять днів, починаючи з четверга, який був сороковим днем після Христового воскресіння. У цей день Христос вознісся на небо. Перед тим Він пообіцяв апостолам Святого Духа і закликав їх на молитвах чекати Його приходу.

У неділю, близько дев’ятої години, несподівано роздався шум з неба, як шум сильного вітру, і сповнив увесь дім, де вони перебували. І з’явилися їм наче вогненні язики, і, розділившись, спочинули на кожному з них. Усі вони сповнилися Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. Так про це свідчить Боже слово. У той час в Єрусалимі були побожні євреї з усіх народів світу. Почувши той шум, багато з них зійшлося і вони були здивовані, бо кожний чув, як апостоли говорили їхньою мовою. Вони були вражені і не могли вийти з дива. Тоді виступив Петро разом Одинадцятьма і виголосив проповідь, у якій свідчив про відкупительну смерть Ісуса та Його реальне воскресіння.