Святий Йосафат (хресне ім’я Іван) народився у 1580 році в місті Володимир на Україні. Одного разу в храмі святої Параскеви, куди він прийшов ще малою дитиною разом з батьками, він побачив ікону розп’ятого Ісуса. Хлопчик з цікавістю запитав своєї матері, що зображено на іконі. Вона пояснила йому, що це Спаситель світу, який з любові до людей зійшов з неба на землю і помер за них ганебною смертю, щоб спасти їх від вічного засудження в пеклі, відкривши їм ворота до неба. Тоді хлопчик запалав щирою любов’ю до Ісуса. Згодом сказав своєму другові: «В той момент я відчув, як з боку Розп’ятого вилетіла палаюча іскра і впала в моє серце».

У 1604 році він вступив до монастиря у Вільнюсі і отримав монаше ім’я Йосафат. Вільнюський монастир був в занепаді і практично порожній, так що Йосафату не залишалося нічого іншого, ніж бути веденим Духом Святим. А Він незабаром привів його до святості. Крім щоденних молитов, Йосафат вставав і опівночі та кілька годин молився у своїй келії або на недалекому цвинтарі, і навіть взимку, на вітрі, часто стоячи босоніж на снігу. Святе Письмо і Життя Святих ‒ це були два джерела, з яких він черпав Божу мудрість. Вони надихали його любити Бога і наслідувати Ісуса. Так через Йосафата непомітно розпочалась реформа монашого життя.