Ісус помер як особистий Заступник всіх, які за Його посередництвом мали ввійти в союз з Богом. Ісус із кожним ототожнився у смерті, щоб кожен міг ототожнитися з Ним! «Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у смерть його христилися?» (Рим. 6,3). Тут  говориться про хрещення, Христову смерть і про наше відношення до Христової смерті. Через св. Тайну Хрещення ми були занурені до Христової смерті. Цілий вірш – це запитання: «Чи ж ви не знаєте…?». А що не знаємо? Що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у Його смерть хрестилися. Ми про це чули під час Св. Літургії у великі свята. Теоретично ми ніби і знаємо, але чи знаємо як практично це застосувати, і чи взагалі рахуємося з цією правдою у своєму житті? У 3 вірші говориться про хрещення і Христову смерть. Ми були охрещені, прищеплені до Ісусової смерті. А хто є Ісус? Він – живий Бог, Єдинородний Божий Син, Світло від Світла, Бог істинний від Бога Істинного (Символ віри).

«Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”.

А Я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням,

той вже вчинив перелюб з нею у своїм серці»

«Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”. А Я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею у своїм серці»

Увечері перед Своєю смертю Ісус наголосив: «Хто любить Мене, той Мої заповіді береже». Багато заповідей є частиною Нагірної проповіді, яка починається з восьми блаженств. Ісус торкається питання, яке сьогодні є надзвичайно актуальним, а саме ‒ моральної чистоти. Він каже: «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать!». Господь через Мойсея дав VІ і ІХ заповіді Декалогу. А Ісус тепер виступає як Верховний законодавець, кажучи у Нагірній проповіді: «Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”. А Я кажу вам…». Коли суддя проголошує якийсь закон, то робить це в ім’я політичного авторитету та влади, наприклад, якогось королівства чи республіки. Ісус як Бог проголошує моральні закони у власному, тобто у Божому, авторитеті. Він сам каже, що не прийшов скасувати, але виконати суть того, що вже було дано Богом до Його приходу в Старому Завіті. Тепер Ісус уточнює питання чистоти і каже: «Хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею у своїм серці». Ісус вказує на те, що гріх перелюбу бере свій початок як з погляду, так і з внутрішньої згоди. Тому в наступному ж вірші Він дає вказівки, що робити проти гріха. Це два радикальні слова: «відітни» і «кинь геть від себе».

9.06.2022

Псевдопапа Бергольйо сказав, що не піде у відставку, доки не зробить незворотних змін.

Суттєве питання звучить: Чи Бергольйо є дійсним папою, якого католики зобов’язані у своєму сумлінні слухатися? Ні! Реальність така, що він єретик, який руйнує підвалини віри, а тому жоден католик не сміє його слухатися! Якщо слухається його, то зраджує Христа і Його вчення!

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v195dt1-75833893.html   
https://ugetube.com/watch/w2FXKPYMIDprgH7   
https://cos.tv/videos/play/37018693827859456   
https://www.bitchute.com/video/GlaXyCN4MCWt/   

Вступ

В четвер увечері – день перед своєю смертю – Ісус Христос установив св. Тайну Євхаристії. «І як прийшла година, сів Він до столу й апостоли з ним. І він до них промовив: „Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати.” Взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: “Це – моє Тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.” Так само чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша – це Новий Завіт у моїй Крові, що за вас проливається».

Наступного дня Ісус на хресті віддав себе самого в жертву за нас. Це союз новий і вічний, підтверджений його Кров’ю. Ісусова смерть на Голготі – це виявлення найбільшої Божої любові до кожного з нас.

Пресвята Євхаристія (Св. Літургія) – це безкровна Жертва, це уприсутнення Христової жертви на Голготі. Вона повинна стати центром нашого життя. Для цього потрібно навчитися правильно проживати Св. Літургію. Таїнство, з яким зустрічаються християни у св. Тайні Євхаристії, повинно перетворювати їх в нову людину: тут вони приймають нове серце і нового духа, тут вірою з’єднуються з Христовою смертю, переживають Його воскресіння як своє, і з’єднуються з Христом у Св. Причасті.

Дорогі брати і сестри!

У цю неділю ми згадуємо зіслання Святого Духа. Перед нашим духовним поглядом постає подія у Сіонській горниці. Апостоли готувалися до приходу Святого Духа дев’ять днів, починаючи з четверга, який був сороковим днем після Христового воскресіння. У цей день Христос вознісся на небо. Перед тим Він пообіцяв апостолам Святого Духа і закликав їх на молитвах чекати Його приходу.

У неділю, близько дев’ятої години, несподівано роздався шум з неба, як шум сильного вітру, і сповнив увесь дім, де вони перебували. І з’явилися їм наче вогненні язики, і, розділившись, спочинули на кожному з них. Усі вони сповнилися Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. Так про це свідчить Боже слово. У той час в Єрусалимі були побожні євреї з усіх народів світу. Почувши той шум, багато з них зійшлося і вони були здивовані, бо кожний чув, як апостоли говорили їхньою мовою. Вони були вражені і не могли вийти з дива. Тоді виступив Петро разом Одинадцятьма і виголосив проповідь, у якій свідчив про відкупительну смерть Ісуса та Його реальне воскресіння.

«А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові.

Хто ж скаже братові: „Нікчема!”, той підпаде Верховному Судові.

А хто скаже: „Дурень!”, той підпаде під вогонь пекельний»

«А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові. Хто ж скаже братові: „Нікчема!”, той підпаде Верховному Судові. А хто скаже: „Дурень!”, той підпаде під вогонь пекельний»

Господь Ісус пояснює гнів на брата у зв’язку з V Божою заповіддю: «Ви чули, що було сказано давнім: „Не вбивай”; і коли хтось уб’є, той підпаде судові… А Я вам кажу…». Ісус виступає тут як Божественний Законодавець. Він наголошує: «А Я вам кажу…». Потім Ісус вказує на три ступені прояву гніву, аж ненависті. Найперше це той, хто гнівається і не хоче простити. Ще на іншому місці Ісус говорить, що йому теж не буде прощено, тобто він буде переданий суду. Хто образить брата і назве його «нікчема», буде за це відповідати. А хто публічно поширює про брата злісну брехню, що він безумний, тобто психічно хворий, щоб його морально ліквідувати ‒ морально вбити, а тим самим скомпрометувати його перед суспільством, той підпаде під вогонь пекельний.

21.05.2022

Дорогі віруючі Пуерто-Ріко!

Ви висловили величезну підтримку єпископу Даніелю Фернандесу Торресу з дієцезії Аресібо. Недійсний папа Бергольйо, який неканонічно його усунув, ще раніше накликав на себе декількакратну анатему, прокляття згідно з Гал. 1,8-9, за грубі злочини проти Бога та Церкви (він інтронізував демона Пачамаму, пропихає легалізацію шлюбів содомітів, злочинно нав’язує всім геноцидну мРНК-вакцинацію). Відкликання єпископа Даніеля відбулося після того, як він відмовився підписати лист шести єпископів, які з фальшивого послуху Бергольйо вимагали обов’язкової вакцинації духовенства та служіння Святої Літургії лише для вакцинованих.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v16uds7-71961415.html   
https://cos.tv/videos/play/36562946110033920   
https://www.bitchute.com/video/wpgBy6ragTQt/   

«Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас.

Коли ж хтось Духа Христового не має, той Йому не належить.»

«Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той Йому не належить»

Що означає бути тілесним, тобто бути в тілі, а що означає бути духовним, тобто бути в Дусі? Бути тілесним означає мати тілесне мислення, яке не рахується серйозно з Богом, з Божим судом і з вічністю. У Святому Письмі сказано, що вчинками тіла є заздрість, вбивства, чвари, нечистота, чарівництво тощо.

Що означає бути духовним? Це означає, що ми своїм мисленням внутрішньо з’єднані з Божим Духом. Тоді нас стосується: «Той самий Дух свідчить нашому духу, що ми діти Божі» (Рим. 8,16).

Найглибшою сутністю нашого єства є дух. Людський дух був створений Богом на Божий образ, він є безсмертний. Наше тіло смертне. Наше єство по суті є духовним, ми маємо душу, в якій є дух, а одягнені ми в тіло. У цьому земному житті наше тіло є наче скафандр, який знімаємо в годину смерті. Ми проходимо коротким часом, щоб перейти у вічність.

11.05.2022

Я буду говорити про чистоту серця у свої 76 років як монах, і то після 50 років священичого служіння. Найперше треба знати, що говорить сам Господь Ісус про чистоту серця. У зв’язку з небезпекою гріха проти чистоти Він наглядно говорить про усічення руки, ноги і про виколення ока.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v15wiry-70381582.html   https://cos.tv/videos/play/36399433622787072   
https://www.bitchute.com/video/Xp85zz5HFc5n/  https://youtu.be/upqss8lz3Ng  https://ugetube.com/watch/D4VusEnMDYJzn4Y   

Яке ставлення я маю мати до Бога, до Його провидіння і до таїнства гріха у світі, в нас і в Церкві? – Тут також я маю упокорятися. Коли Йов нарікав, Бог йому сказав: «Де ти був, коли Я ставив основи землі і всесвіту?». Наше пізнання дуже обмежене! Ми не повинні нарікати, але в покорі і з вірою приймати все, що Бог допустить. Тоді Бог дасть нам світло і відкриватиме одне таїнство добра і зла за іншим, як в щоденному житті (тобто на практиці), так і в Святому Письмі, і через покору та відданість (любов) Він Сам буде навчати нас і відкривати нам очі.

Перша форма любові – це постійне самоупокорення. Але людина не мусить шукати чогось штучного. Йдеться тільки про те, щоб приймати правду! Коли прийде гіркість на ближнього, треба роздумувати про його добрі риси і вчинки, і згадати свої погані риси та зло, вчинене в минулому. І так в дусі перед ним упокорятися і бачити в ньому Ісуса. А тоді прийде світло і любов до цієї людини.

Друга форма любові – це жертва! Приносити малі жертви, самозречення за ближнього, але не з позиції «я спасаю», але аж тоді, коли я перед ним упокорюся і визнаю його кращим від себе. Якщо буду «помагати» ближньому, але не упокорюся у своєму серці перед ним і його не вивищу, то не буду його по-справжньому любити. Тоді й він буде відчувати, що хоча я йому допомагаю, але все це штучно, і невдовзі відкине таку допомогу, почуваючи себе зманіпульованим, поневоленим і залежним від мене. Чиста любов розп’ята.