«Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”.

А Я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням,

той вже вчинив перелюб з нею у своїм серці»

«Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”. А Я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею у своїм серці»

Увечері перед Своєю смертю Ісус наголосив: «Хто любить Мене, той Мої заповіді береже». Багато заповідей є частиною Нагірної проповіді, яка починається з восьми блаженств. Ісус торкається питання, яке сьогодні є надзвичайно актуальним, а саме ‒ моральної чистоти. Він каже: «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать!». Господь через Мойсея дав VІ і ІХ заповіді Декалогу. А Ісус тепер виступає як Верховний законодавець, кажучи у Нагірній проповіді: «Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”. А Я кажу вам…». Коли суддя проголошує якийсь закон, то робить це в ім’я політичного авторитету та влади, наприклад, якогось королівства чи республіки. Ісус як Бог проголошує моральні закони у власному, тобто у Божому, авторитеті. Він сам каже, що не прийшов скасувати, але виконати суть того, що вже було дано Богом до Його приходу в Старому Завіті. Тепер Ісус уточнює питання чистоти і каже: «Хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею у своїм серці». Ісус вказує на те, що гріх перелюбу бере свій початок як з погляду, так і з внутрішньої згоди. Тому в наступному ж вірші Він дає вказівки, що робити проти гріха. Це два радикальні слова: «відітни» і «кинь геть від себе».

9.06.2022

Псевдопапа Бергольйо сказав, що не піде у відставку, доки не зробить незворотних змін.

Суттєве питання звучить: Чи Бергольйо є дійсним папою, якого католики зобов’язані у своєму сумлінні слухатися? Ні! Реальність така, що він єретик, який руйнує підвалини віри, а тому жоден католик не сміє його слухатися! Якщо слухається його, то зраджує Христа і Його вчення!

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v195dt1-75833893.html   
https://ugetube.com/watch/w2FXKPYMIDprgH7   
https://cos.tv/videos/play/37018693827859456   
https://www.bitchute.com/video/GlaXyCN4MCWt/   

Вступ

В четвер увечері – день перед своєю смертю – Ісус Христос установив св. Тайну Євхаристії. «І як прийшла година, сів Він до столу й апостоли з ним. І він до них промовив: „Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати.” Взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: “Це – моє Тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.” Так само чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша – це Новий Завіт у моїй Крові, що за вас проливається».

Наступного дня Ісус на хресті віддав себе самого в жертву за нас. Це союз новий і вічний, підтверджений його Кров’ю. Ісусова смерть на Голготі – це виявлення найбільшої Божої любові до кожного з нас.

Пресвята Євхаристія (Св. Літургія) – це безкровна Жертва, це уприсутнення Христової жертви на Голготі. Вона повинна стати центром нашого життя. Для цього потрібно навчитися правильно проживати Св. Літургію. Таїнство, з яким зустрічаються християни у св. Тайні Євхаристії, повинно перетворювати їх в нову людину: тут вони приймають нове серце і нового духа, тут вірою з’єднуються з Христовою смертю, переживають Його воскресіння як своє, і з’єднуються з Христом у Св. Причасті.

Дорогі брати і сестри!

У цю неділю ми згадуємо зіслання Святого Духа. Перед нашим духовним поглядом постає подія у Сіонській горниці. Апостоли готувалися до приходу Святого Духа дев’ять днів, починаючи з четверга, який був сороковим днем після Христового воскресіння. У цей день Христос вознісся на небо. Перед тим Він пообіцяв апостолам Святого Духа і закликав їх на молитвах чекати Його приходу.

У неділю, близько дев’ятої години, несподівано роздався шум з неба, як шум сильного вітру, і сповнив увесь дім, де вони перебували. І з’явилися їм наче вогненні язики, і, розділившись, спочинули на кожному з них. Усі вони сповнилися Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. Так про це свідчить Боже слово. У той час в Єрусалимі були побожні євреї з усіх народів світу. Почувши той шум, багато з них зійшлося і вони були здивовані, бо кожний чув, як апостоли говорили їхньою мовою. Вони були вражені і не могли вийти з дива. Тоді виступив Петро разом Одинадцятьма і виголосив проповідь, у якій свідчив про відкупительну смерть Ісуса та Його реальне воскресіння.

«А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові.

Хто ж скаже братові: „Нікчема!”, той підпаде Верховному Судові.

А хто скаже: „Дурень!”, той підпаде під вогонь пекельний»

«А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові. Хто ж скаже братові: „Нікчема!”, той підпаде Верховному Судові. А хто скаже: „Дурень!”, той підпаде під вогонь пекельний»

Господь Ісус пояснює гнів на брата у зв’язку з V Божою заповіддю: «Ви чули, що було сказано давнім: „Не вбивай”; і коли хтось уб’є, той підпаде судові… А Я вам кажу…». Ісус виступає тут як Божественний Законодавець. Він наголошує: «А Я вам кажу…». Потім Ісус вказує на три ступені прояву гніву, аж ненависті. Найперше це той, хто гнівається і не хоче простити. Ще на іншому місці Ісус говорить, що йому теж не буде прощено, тобто він буде переданий суду. Хто образить брата і назве його «нікчема», буде за це відповідати. А хто публічно поширює про брата злісну брехню, що він безумний, тобто психічно хворий, щоб його морально ліквідувати ‒ морально вбити, а тим самим скомпрометувати його перед суспільством, той підпаде під вогонь пекельний.

21.05.2022

Дорогі віруючі Пуерто-Ріко!

Ви висловили величезну підтримку єпископу Даніелю Фернандесу Торресу з дієцезії Аресібо. Недійсний папа Бергольйо, який неканонічно його усунув, ще раніше накликав на себе декількакратну анатему, прокляття згідно з Гал. 1,8-9, за грубі злочини проти Бога та Церкви (він інтронізував демона Пачамаму, пропихає легалізацію шлюбів содомітів, злочинно нав’язує всім геноцидну мРНК-вакцинацію). Відкликання єпископа Даніеля відбулося після того, як він відмовився підписати лист шести єпископів, які з фальшивого послуху Бергольйо вимагали обов’язкової вакцинації духовенства та служіння Святої Літургії лише для вакцинованих.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v16uds7-71961415.html   
https://cos.tv/videos/play/36562946110033920   
https://www.bitchute.com/video/wpgBy6ragTQt/   

«Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас.

Коли ж хтось Духа Христового не має, той Йому не належить.»

«Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той Йому не належить»

Що означає бути тілесним, тобто бути в тілі, а що означає бути духовним, тобто бути в Дусі? Бути тілесним означає мати тілесне мислення, яке не рахується серйозно з Богом, з Божим судом і з вічністю. У Святому Письмі сказано, що вчинками тіла є заздрість, вбивства, чвари, нечистота, чарівництво тощо.

Що означає бути духовним? Це означає, що ми своїм мисленням внутрішньо з’єднані з Божим Духом. Тоді нас стосується: «Той самий Дух свідчить нашому духу, що ми діти Божі» (Рим. 8,16).

Найглибшою сутністю нашого єства є дух. Людський дух був створений Богом на Божий образ, він є безсмертний. Наше тіло смертне. Наше єство по суті є духовним, ми маємо душу, в якій є дух, а одягнені ми в тіло. У цьому земному житті наше тіло є наче скафандр, який знімаємо в годину смерті. Ми проходимо коротким часом, щоб перейти у вічність.

11.05.2022

Я буду говорити про чистоту серця у свої 76 років як монах, і то після 50 років священичого служіння. Найперше треба знати, що говорить сам Господь Ісус про чистоту серця. У зв’язку з небезпекою гріха проти чистоти Він наглядно говорить про усічення руки, ноги і про виколення ока.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v15wiry-70381582.html   https://cos.tv/videos/play/36399433622787072   
https://www.bitchute.com/video/Xp85zz5HFc5n/  https://youtu.be/upqss8lz3Ng  https://ugetube.com/watch/D4VusEnMDYJzn4Y   

Яке ставлення я маю мати до Бога, до Його провидіння і до таїнства гріха у світі, в нас і в Церкві? – Тут також я маю упокорятися. Коли Йов нарікав, Бог йому сказав: «Де ти був, коли Я ставив основи землі і всесвіту?». Наше пізнання дуже обмежене! Ми не повинні нарікати, але в покорі і з вірою приймати все, що Бог допустить. Тоді Бог дасть нам світло і відкриватиме одне таїнство добра і зла за іншим, як в щоденному житті (тобто на практиці), так і в Святому Письмі, і через покору та відданість (любов) Він Сам буде навчати нас і відкривати нам очі.

Перша форма любові – це постійне самоупокорення. Але людина не мусить шукати чогось штучного. Йдеться тільки про те, щоб приймати правду! Коли прийде гіркість на ближнього, треба роздумувати про його добрі риси і вчинки, і згадати свої погані риси та зло, вчинене в минулому. І так в дусі перед ним упокорятися і бачити в ньому Ісуса. А тоді прийде світло і любов до цієї людини.

Друга форма любові – це жертва! Приносити малі жертви, самозречення за ближнього, але не з позиції «я спасаю», але аж тоді, коли я перед ним упокорюся і визнаю його кращим від себе. Якщо буду «помагати» ближньому, але не упокорюся у своєму серці перед ним і його не вивищу, то не буду його по-справжньому любити. Тоді й він буде відчувати, що хоча я йому допомагаю, але все це штучно, і невдовзі відкине таку допомогу, почуваючи себе зманіпульованим, поневоленим і залежним від мене. Чиста любов розп’ята.

У різних пробах ми повинні знову казати Господу своє «Так». Це  дійсно програма нового серця, яким є Діва Марія. Її «fiat» (хай станеться мені по слову Твоєму) і Її «magnificat» (за все дякує) – це програма справжнього наслідування!

Бог шукає абсолютну чистоту, цілковиту відданість Йому. Він дав нам Свою Матір. Ми постійно маємо звертати на Неї свій погляд, постійно намагатися бути Її дітьми, які мають основні риси Її характеру: покору і послух Богу.