«Збирайте собі скарби на небі, де ні міль,

ані хробацтво не нівечить, і де злодії не пробивають стін і не викрадають.

Бо де твій скарб, там буде і твоє серце.»

«Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить, і де злодії не пробивають стін і не викрадають. Бо де твій скарб, там буде і твоє серце».

Господь Ісус закликає нас, щоб ми складали собі скарби на небі – там, де вже є вічність. Ми живемо в часі, а тут є злодії, які крадуть нам найцінніше – наш час, який нам був даний Богом, щоб у ньому ми здобули спасіння. Якщо його втратимо, втратимо щасливу вічність. Людина на все має час, але не має часу на свою душу і на Бога.

Боже слово каже: «Ось стою біля твоїх дверей і стукаю. Хто відкриє Мені, до того увійду». Але більшість християн відповідають Ісусові: «Почекай, тепер на Тебе не маю часу. Тепер мушу щось вирішувати по мобільному, тепер мушу в Інтернеті прочитати цікаві новини, тепер потребую подивитися фільм, пограти ігри на комп’ютері, поспілкуватися в соціальних мережах – це забирає мені найбільше часу». І людина не усвідомлює, як минає час.

Якщо людина усвідомить Божу обітницю: «Все, про що б ви тільки попросили Отця Мого в Моє ім’я, Він дасть вам», то усвідомить і свою провину. Я добре знаю, що означає ця обіцянка. Бог це відкриває і буде делікатно відкривати кожному, хто молиться. Слово «все» не означає просити про дурниці. «Все… в Моє ім’я» – це означає, що коли просимо, то маємо бути з’єднані з Божою волею, а також між нами має бути єдність у Христі. Ми знаємо, що маємо силу піднімати духовні гори, а все ж часто робимо це недбало: хвилю стоїмо у вірі, а потім кудись відлетимо думками, навіть не знаючи як. Щоб стояти з вірою перед Богом, потрібно боротися з розсіяннями у молитві. Так, як Мойсей стояв перед Червоним морем і повинен був палицею вдарити по морю, так і ми в молитві стоїмо перед цим морем зла і маємо вірити та проломлювати його Христовим хрестом. А ми це робимо і не робимо, ми часто при цьому недбалі, витрачаємо дорогоцінний час на молитві і так втрачаємо ласку… Але якщо ми усвідомлюємо цю провину, то не повинні мати ні краплі якогось осуду щодо інших.

Святий мученик Димитрій народився в Солуні. Його батьки були таємними християнами. Батько був воєводою в Солуні. Після смерті батька, імператор Максиміян призначив Димитрія старостою в Солуні і наказав йому нищити та переслідувати християнство. Однак замість того Димитрій сміливо визнавав Христа, багатьох приводив до віри в Нього і викорінював поганське багатобожжя. Коли імператор довідався про це, наказав його привести до себе. Димитрій сміливо визнав свою віру в Христа і перед імператором, а тому Максиміян наказав ув’язнити його, а згодом замучити до смерті. Димитрій залишився вірним своєму Господу аж до кінця. Він помер як мученик за Христа.

В Україні св. Димитрій вельми вшановується. І святі Кирило та Методій, які також походили з Солуня, його дуже шанували. Вони зверталися до нього за заступництвом і під час своєї місії серед слов’ян, щоб також і їм св. Димитрій випросив силу свідчити про Христа.

Читання на празник святого мученика Димитрія (2 Тим. 2,1-10) закликає нас, щоб ми також були справжніми Божими борцями, які ведуть добрий Божий бій, бо за Христа варто боротися. Це життя коротке і йдеться про вічність кожного з нас, про спасіння безсмертних душ. І не все-одно, чи я буду спасенний, чи ні.

Читання з життя святих на кожен день

IV том

Жовтень ~ Листопад ~ Грудень

+ Ілля – Туптало

Завантажити книгу  

формат pdf       формат pdf  на А4

28.10.2022

Хто з єпископів чи священиків зловживає церковною владою і пропагує содомію, той ipso facto накликає на себе Боже прокляття і виключення з Церкви за проповідування фальшивого євангелія, тобто небіблійного церковного вчення (пор. Гал. 1,8).

«Земля під своїми мешканцями споганіла, бо вони переступили закон, порушили устав, зламали завіт відвічний. Тому прокляття пожирає землю, і мешканці її несуть за те кару; тому мешканці землі гинуть, людей зосталось мало» (Іс. 24,5-6).

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v1rr6jk-107084000.html  
https://ugetube.com/watch/dX2uBlsuju45DEu   
https://cos.tv/videos/play/40142339918304256   
https://www.bitchute.com/video/OZROR5MukjMp/   

«Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить,

і де підкопують злодії та викрадають.»

«Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії та викрадають»

Наша природа, зіпсована первородним гріхом, не думає про скарби на небі, де нам їх не нівечить хробацтво і не крадуть злодії, але тяжіє до матеріалізму. Вона бачить у ньому забезпечення майбутнього, а навіть має замилування у житейській гордині та погорджує іншими, які не мають майна. У притчі про багача, який хотів зруйнувати свої клуні та побудувати більші, Ісус каже: «Безумний, ще сьогодні заберуть твою душу, а що буде з тим, що ти накопичив?». Звичайно, такі люди не рахуються ні зі смертю, ні з кінцем. Тоді в час важкої хвороби, а особливо в годину смерті, вони переживуть великий шок. Якщо й збережуть християнську віру, але серцем будуть прив’язані до майна, то в годину смерті їм буде важко позбутися демона мамони. Ісус ясно каже: «Не можете служити Богові й мамоні».

18.07.2022

Успадковане родовище брехні та зла в людині

Для визволення від сили брехні та зла, яка є частиною людського его, а також спадщиною першого гріха, служать два сильні засоби. Це є внутрішня молитва і койнонія. З родовища зла в нутрі людини, тобто з духовного насіння пекельного змія, яке ловить інспірації від сатани і демонів, вийшло все зло в історії людства, усі злочини, війни, вбивства, тиранія та звірства.

Дивіться це відео також на: 
https://rumble.com/v1o4foq-sabatychnyy-rik-3.html   
https://www.bitchute.com/video/bP5ufbJ35f3K/   
https://cos.tv/videos/play/39668814301663232   

«Коли ви прощатимете людям їхні провини,

то й Отець ваш небесний простить вам.»

«Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам»

Це єдиний Ісусовий коментар до молитви «Отче наш», в якій просимо: «Отче, …прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Умовою того, щоб Бог простив мені, є те, що я прощаю набагато менші провини, які вчинив проти мене мій ближній. Людина, яка усвідомлює свої провини перед Богом і покарання, яке чекає на неї за ці провини, сприймає як очевидне те, що Бог від неї вимагає. Далі Ісус додає: «А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших», отож ця річ абсолютно зрозуміла.

Є люди, які кажуть: «Я не можу позбутися почуття провини, я не можу повірити в те, що Бог мені дійсно простив. Я визнав свої гріхи, але мене не покидає почуття вини». Причиною неспокою в душі і непевності у прощенні є саме те, що людина не прощає своїм ближнім їхні дрібні провини і залишається в гіркості.

На свято Покрову Пресвятої Богородиці читаємо Євангеліє про те, як Ісус прийшов до Марти і Марії. Марта скаржилася Ісусові, що Марія залишила її саму служити і, сівши біля ніг Ісуса, слухала Його. Ісус відповів їй: «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, тільки одного ж потрібно. Марія  вибрала кращу частку, що не відніметься від неї» (Лк. 10,41-42). А далі читаємо: «Коли ж Він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу,  мовила до Нього: „Блаженне лоно, що Тебе носило, і груди, що Тебе кормили!” А Він відповів: „Блаженні ті, що слухають слово Боже і зберігають його”» (Лк. 11,27-28). Можемо відкрити своє серце на слова: «Тільки одного потрібно». А потім: «Блаженні ті, що слухають слово Боже і зберігають його».

«Тільки одного потрібно». Те єдине і необхідне – це мати живого Ісуса, мати спасіння і вічне життя в Ньому, мати живе з’єднання з Ним, бо Він є Дорога, Правда і Життя. Він є істинний Бог, єдиний Спаситель.

Іноді трапляється, що більшу частину молитви людина перебуває у розсіянні, хоч у нібито побожному розсіянні. Потрібно зректися себе і усвідомити: «СТОП! Де тут є Ісус, в цій так званій побожності, у цій молитві?».

Щоб ревніше молитися, можу допомогти собі таким простим образом, уявою: я наче тримаю розкриті двостулкові двері ‒ одну половину дверей (або одне крило) однією рукою, а другою рукою ‒ друге крило, бо інакше двері відразу ж закриваються. Усвідомлю, що тепер через ці відкриті двері заходить світло ‒ саме тому, що я їх тримаю, тобто тому що я розп’ятий з Христом і перебуваю у світлі. Переді мною є Христовий хрест. Дивлюся Ісусові в очі і усвідомлюю, що з моїх очей до Його очей виходить промінь надзвичайно сильного світла, який з’єднує мене з Ним. Дивлячись на мене, Ісус промовляє слова. Які? Він промовляє Свій заповіт. Кому? Учневі. Хто є учнем? Той, хто стоїть під хрестом, хто розп’ятий з Христом, хто покинув усе ‒ свої теорії, свої плани ‒ і стоїть у послусі віри, у послусі Богові, у послусі Його слову. І я тепер стою в послусі останньому Ісусовому слову, заповіту з хреста.

03.10.2022

Шановні єпископи-емерити,

наймолодші з вас мають 75 років, найстарші – понад 90. Ви не знаєте ні дня, ні години – вас чекає смерть, Божий суд, а потім небо або пекло. Сьогодні, коли псевдопапа Бергольйо скасовує основні правди віри та моралі, Бог очікує від вас, що ви ясно і рішуче виступите за Христове вчення як справжні ісповідники чи навіть мученики. В цей важкий час вам нема чого втрачати. Бергольйо ніяк не може вас покарати, на відміну від тих, які ще займають церковні посади.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v1novv2-100258382.html   
https://ugetube.com/watch/GdCk78vpYsgO9Yk   
https://cos.tv/videos/play/39602379394421760   
https://www.bitchute.com/video/iFbfUHSpkB26/