Роздуми над Словом Життя Мт. 6,3
«Ти ж, коли даєш милостиню,
нехай твоя ліва рука не знає, що робить права»
У зв’язку з цією настановою Ісус каже: «Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі». Далі Ісус пояснює: «Коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду» (Мт. 6,1-2). І продовжує: «Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить права: щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі». Отож Ісус наголошує на тому, що ми не повинні шукати визнання від людей чи навіть якоїсь слави. Якщо ми реалізуємо цю Христову пораду, то ми охоронені від багатьох розчарувань. Ісус говорить про те, що ми повинні робити добрі вчинки таємно, маючи мотивацію – подобатися Богові. До того ж, цим ми збираємо скарби у небі, де їх не зіпсує іржа, не поточить міль і не вкрадуть злодії. Така мотивація вимагає віри. Вона пов’язана з певною жертвою, і людина може навіть очікувати, що за цю жертву її ще й очорнять і зневажать. Але якщо людина зносить це все з любові до Бога, то має ще більшу заслугу перед Богом. Без цього спрямування на Бога людина збунтується, затвердне і вже не захоче робити нікому нічого доброго, якщо після доброго вчинку замість нагороди її жорстоко зневажать. Вона постійно буде собі нагадувати: «Я вже маю власний досвід, знаю, як це закінчилося, тому досить вже добродушності! Я вже раз і назавжди переконався, як відплачують за добро. Нема сенсу робити людям добро, вони невдячні, та ще й злі. Треба замкнутися в собі і зайняти позицію ігнорування». Так автоматично думає кожна людина, коли після великодушної жертви отримає жорстку реакцію від якоїсь невдячної людини або від хитруна. Та незважаючи на це, ми повинні приховано робити добро і цим хитрунам та невдячним. Але ми нездатні на це, якщо не маємо правильної мотивації, а цією мотивацією є вертикаль: Хай на мене плюють, хай обмовляють – я хочу робити добро там, де бачу, що це потрібно, і там, де можу, тому що Бог мене бачить і Він заплатить мені вічною нагородою. У цьому суть безкорисливого здійснення добра для ближнього.
Якщо ми не шукаємо визнання і похвали від людей, але робимо добрі вчинки з любові до Бога, то маємо в душі мир Божий.
Завантажити: Роздуми над Словом Життя Мт. 6,3
