Якщо не перебуваємо в Христі, не можемо приносити плодів
«У мені перебувайте – а Я у вас! Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в Мені. Я виноградина, ви – гілки. Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, той плід приносить щедро. Без мене ж ви нічого чинити не можете» (Ів. 15,4-5)
Якщо ми не залишаємося в Христі, то не можемо приносити плодів. Ісус каже: «Без Мене не можете робити нічого». Одне можемо робити – грішити. Це в нас запрограмовано. Але справжнє добро ми не здатні робити – можливо, хіба мниме добро, яке, однак, пройняте пихою і несе плоди смерті.
Але щоб приносити плоди, які мають цінність для вічності, треба бути з’єднаним з Ісусом, з Його хрестом. Ісус каже: «Збирайте собі скарби на небі» (Мт. 6,20) Як? Коли прийде якесь терпіння, замість нарікання треба почати дякувати: «Боже, я цього не розумію, але дякую». Хтось вас обкраде, обмане, вам втече поїзд, ви посваритесь, порвете одяг… Іноді на кожному кроці щось станеться. Людина вийде з дому і не знає, яка небезпека її чекає. Або підхопить якусь інфекцію, є безсильною і мусить тільки силою віри дякувати, бо розумом це абсолютно не приймає. Приклад: Людина захворіє на грип, лежить, ще й до того приходять смутки, різні дурні думки. Це хрест. Людина повинна подивитися, як це використати. Може це за якийсь прихований гріх, за якусь пиху або пусте слово, яким людина когось образила. Можу прийняти це як чистилище, або це може бути жертвою за спасіння душ, за пробудження. Потім через це Господь дасть якесь світло і благословення. Потрібно одного – дякувати! «Не розумію цього, Боже, але дякую Тобі за це». В іншому випадку людина починає бунтуватися, докоряти Богу: «Що це таке? Я Тобі служу, а що це має означати?» Але треба зупинитися! Стоп! Поглянь на себе і Господь дасть тобі світло. Але якщо людина діє в своїй логіці і перших почуттях, то одразу ж відкриється таким думкам. Це реакція на безсилля. Реакцією на зло, яке мені хтось спричинить, є ненависть, помста, крик. Тут треба жити практично: «Разом з Христом я розп’ятий». А людина не хоче бути розп’ятою з Христом. Залишається сама, а потім так реагує і грішить. Треба сказати: «Господи, тепер це мій конкретний хрест: ця тупість, безсилля. Щось хочу, але не можу. Я хотів би працювати, і повинен працювати, але не можу, не маю часу, засобів, помічників…». Коли людина приймає це безсилля, потім Господь дасть благословення, і все невдовзі буде готове. Людина повинна рахуватися з цими законами.
Завантажити: Якщо не перебуваємо в Христі, не можемо приносити плодів
