Цьому слову передує: «Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого, а колоди у власнім оці ти не добачаєш? Або як можеш сказати братові твоєму: “Дай, хай вийму скалку в тебе з ока”, а он же колода в твоїм оці!» Отже, ми бачимо в оці брата скалку, яка там насправді є, але колоди у власному оці ми не бачимо. Це означає, що людина бачить навіть незначну помилку в другого, але своїх помилок і гріхів не усвідомлює. Ісус каже: «вийми із свого ока колоду» і підкреслює слово «спершу». Ми ж навіть при добрій волі маємо схильність спершу виймати скалку з ока свого брата. Тому ми повинні зробити буквально крок віри, поєднаний з правдивим покаянням – визнати свою власну провину і цим покаянням вийняти колоду зі свого ока, тобто з системи свого помилкового мислення. Проте Ісус не говорить, що після того, як виймемо колоду з власного ока, ми повинні бути байдужі до ближнього і посилатися на фальшиве милосердя чи фальшиву любов, ні. Другим кроком є допомогти вийняти скалку з ока брата свого. Ісус каже, що якщо виймемо свою колоду, то духовно прозріємо. А коли не виймемо колоди, духовно не прозріємо.

Емауські учні сказали Ісусові: «Господи, залишися з нами, день вже прихилився». І день нашого життя прихилився, тому треба одного-єдиного: щоб Ісус відкрив нам очі, як цим Емауським учням, щоб ми бачили Його в собі і в своїх братах. Тоді, коли побачимо хибу, яку брат постійно повторює, не будемо засуджувати його в своїх думках, але будемо бачити Ісуса, якого він зранює, а одночасно це зранення Ісуса моїм братом нагадає мені і про багато моїх зранень мого Господа. Нехай в той момент замість засуджування брата ангел завдасть нашому серцю рану співчуття і любові до Ісуса, якого всі ігнорують і яким погорджують. Крім того, треба усвідомити, що я, який отримав більше світла, ніж інші, зранюю Ісуса ще більше – але тепер знову йду до Нього, зійду в в’язницю мого серця і запропоную Йому сльози жалю, як напій, а одночасно буду бачити Ісуса і в моєму братові, який в той момент був засліплений «старою людиною». В цей момент у нього проявився певний егоїзм, гордість, він зранив мене, але за це я тепер вдячний, бо це повернуло мене до Ісуса.

У день П’ятидесятниці ап. Петро ставить дві умови, а саме:

1) навернення;

2) хрещення (Ді. 2,38).

Сьогодні є багато охрещених і миропомазаних людей. Святий Дух є з ними, але не є в них. Чому? Бо вони не були ведені до того, щоб навернулися до Бога щирим серцем і щоб особисто прийняли Ісуса за свого Господа і Бога та єдиного Спасителя. Навернення за нас не може здійснити ані тато, ані мама, ані хресний тато, ані парох чи єпископ. Навернення за нас не зробить ніхто інший!

Три поради для навернення:

Цей досвід описується біблійними термінами: хрещення Святим Духом (Ді. 1,5), вилиття Святого Духа (Ді. 2,33). Ці терміни використовуються тоді, коли говориться про особливий досвід, який вперше пережили апостоли в день П’ятидесятниці. Останнім часом використовується термін «обнова Святим Духом». Це не досконала назва, але вона виражає глибоку реальність. Більшість християн були охрещені, будучи ще малими дітьми. І вже тоді Святий Дух зробив з душі охрещеного свій храм. Вже тоді ми прийняли Святого Духа. Потім ми прийняли Св. Тайну Миропомазання. Тоді знову прийняли  Святого Духа. Обнова в Святому Дусі не є якоюсь заміною Св. Тайни Миропомазання.

Коли декілька років тому археологи увійшли до однієї з пірамід, то знайшли там також зерна пшениці. Вони пролежали там близько 3 000 років. Їх посадили і вони виросли. Так само і з нами: в Тайні Миропомазання ми одержали Святого Духа, але з нашого боку були перешкоди, не були створені умови для росту. Обнова у Святому Дусі вимагає відвернення від духа цього світу і свого егоїстичного «я» та рішення прийняти Ісуса Христа і жити для Нього.

Життя насправді дуже коротке, а потім буде вічність! Диявол, світ і стара людина намагається утримати нас в тупості, сонливості і марних клопотах, тільки щоб ми не молилися, не упокорялися, взаємно не підбадьорювалися і всіма силами не шукали передусім Божого Царства. Але незважаючи на це, ми повинні щодня відрікатися себе і ставити на перше місце Ісуса та Його святу волю.

10.06.2016

Про що йшлося в цілому інтерв’ю з кардиналом Гузаром на радіо «Воскресіння»? Про зміну громадської думки! В народі вирує атмосфера опору проти нав’язування гей-параду священному Києву. В цей момент прозахідні мас-медіа разом з Гузаром мають одну мету – просунути гей-парад. Як?

1) Паралізувати здоровий опір християнського народу проти збочення.

2) Представити активних захисників моралі як хворих людей, які діють неадекватно і місце яких (згідно Гузара і його модератора), швидше, в психлікарні.

Гузар зловжив церковним авторитетом для підлого просовування ліквідації християнства і започаткування автогеноциду українського народу! Його обов’язком перед Церквою і народом було закликати президента, мера і всіх християн України, щоб разом виступили проти насильно нав’язуваного гей-параду!

Вступ

Перш ніж виступиш в цій молитві в Божому авторитеті, необхідно викрити корінь гріха в собі і його різні прояви: осудження інших, неприйняття критики, нездатність до самокритики, хворобливу образливість, мстивість. «Стара людина» в нас (т. порушена гріхом природа) некритично вірить брехні, але сумнівається в правді і уникає її. Треба самокритично визнати цей корінь в нас і його плоди – гріхи. Духовним поглядом на хрест розбуджуємо жаль, призиваючи святе Боже Ім’я.

Тоді слідують питання: Чи хочеш любити Бога і ближнього? Чи приймаєш Ісуса Христа за свого Спасителя? Чи приймаєш Його заповіт з хреста? Чи приймаєш повноту Святого Духа? Наступні питання стосуються відречення від окультизму і від симпатії до поганства. Також ти повинен усвідомити Таїнство святого Хрещення.

В наступній частині підкреслюється віра в Божу всемогутність через усвідомлення того, що Бог створив небо і землю; тоді слідує віровизнання, що Христос воскрес з мертвих, а потім конкретна віра в духовне воскресіння свого народу.

Вступ

Перш ніж виступиш в цій молитві в Божому авторитеті, необхідно викрити корінь гріха в собі і його різні прояви: осудження інших, неприйняття критики, нездатність до самокритики, хворобливу образливість, мстивість. «Стара людина» в нас (т. порушена гріхом природа) некритично вірить брехні, але сумнівається в правді і уникає її. Треба самокритично визнати цей корінь в нас і його плоди – гріхи. Духовним поглядом на хрест розбуджуємо жаль, призиваючи святе Боже Ім’я.

Тоді слідують питання: Чи хочеш любити Бога і ближнього? Чи приймаєш Ісуса Христа за свого Спасителя? Чи приймаєш Його заповіт з хреста? Чи приймаєш повноту Святого Духа? Наступні питання стосуються відречення від окультизму і від симпатії до поганства. Також ти повинен усвідомити Таїнство святого Хрещення.

В наступній частині підкреслюється віра в Божу всемогутність через усвідомлення того, що Бог створив небо і землю; тоді слідує віровизнання, що Христос воскрес з мертвих, а потім конкретна віра в духовне воскресіння свого народу.

3.06.2016

Шановні представники церковного та суспільного життя!

Шановні християни і громадяни України та Росії!

Апостол Петро в день П’ятидесятниці, коли на апостолів зійшов Святий Дух, сказав до численних паломників: «Ви розіп’яли Ісуса». Це слово пронизало їм серце і вони сказали: «Що нам робити?». Він відповів: «Покайтеся (metanoite), і нехай кожен з вас охреститься…, і приймете дар Святого Духа» (Ді. 2,36-38).

19 червня 2016 року – це не тільки свято Зіслання Святого Духа, але на Криті в цей день також розпочинається «Вовчий» Собор під керівництвом патріарха-відступника Кирила Гундяєва, на якому лежить Боже прокляття, анатема. Програма Собору – ліквідація спасительної віри. Всі, які візьмуть участь в цьому злочинному Соборі, накличуть на себе Божу анатему, прокляття (Гал 1,8-9).

Після т.зв. перебудови багато християн мали ілюзію, що в обох народах настане розвиток християнства. Ремонтували старі храми, будували нові, і назовні все вказувало на те, що дійсно настало відродження християнства. Але це був лише один великий обман. Ним керували наддержавні структури, які приховувалися за щедрими дотаціями на позолочення куполів, реконструкцію монастирів і церковних споруд, на різні благодійні заходи, розвиток християнської літератури і т.д. Насправді ці наддержавні сили зробили з православного християнства свою структуру з метою просунення декадентської культури і поступової деморалізації обох народів, а священики, єпископи і монахи навіть цього не усвідомили.

«Не судіть, щоб вас не судили;

бо яким судом судите, таким і вас будуть судити,

і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють»

4.06.2016

Конгрес США (Вашингтон, округ Колумбія 20515) 27.05.2016 року через посла надіслав відкритий лист українській владі. У ньому говориться:

Цитата: «Вимагаємо, щоб українська влада закликала систему карного судочинства притягнути винних до відповідальності і підтримати майбутній гей-парад (12.06.2016)».

Відповідь: Нехай ці конгресмени спробують наказати Туреччині, Китаю, Саудівській Аравії, Пакистану, Ірану чи Іраку, щоб в їхній столиці відбувся гей-парад, а якщо не послухають, то введуть там систему карних санкцій.

Кого, власне, хочуть засудити і покарати американські конгресмени? Відповіддю є цитата з їхнього листа: «Активісти повідомили про тривожний заклик духовенства і членів місцевих міських і обласних рад, які переконують людей “боротися” проти гей-параду». Звідси випливає, що священики, монахи, єпископи, пастори, а також члени місцевих і обласних рад, які закликали до порятунку моральних цінностей і українського народу від морального розкладу, повинні бути засуджені і покарані. Якою абсурдною є вимога США! Конгресмени хочуть карати представників релігійного і суспільного життя за те, що вони виконують свій обов’язок і виступили на захист народу і його цінностей від деморалізації та спустошення. Чи права українського народу вже недозволено захищати? Чи за це вже карають? Чи українському духовенству вже заборонено проповідувати Боже слово? Отож, згідно вимог США, Біблія вже стає забороненою книгою, бо начебто є дискримінаційною, оскільки називає гомосексуалізм гидотою (див. Лев. 18,22).

1) Покаяння

а) Я є свавільник. Свавільник не шукає у важливій ситуації Божу волю, не рахується з Богом, порушує Божі закони. Усвідомлюю собі конкретне свавілля і потиху повторюю: «Я є свавільник, я є свавільник …».

б) Гедонізм є фізичний – сластолюбство в їжі, в питті, нечисті почуття, алкоголь, наркотики. Душевний гедонізм – залежність від телебачення, рок-музики, інтернету, людської похвали… Усвідомлюю хоча б один прояв свого гедонізму і потиху повторюю: «Я є гедоніст, я є гедоніст …».

в) Осуджування ближнього. Усвідомлюю конкретне осуджування Бога чи ближніх в думках і словах, і те, що з себе роблю найвищу норму. При цьому потиху повторюю: «Я є осуджувач …».

«Відплата за гріх – смерть». Ісус помер за мене і за мої гріхи. Духом дивлюся на Христовий хрест, на Його 5 ран, і 5 разів повторюю: «Є-ГО-ШУ-АА-АА-АА». При цьому серцем взиваю: «Господи, помилуй!».

«Не судіть, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють»

Господь Ісус тут знову вказує на практичну частину життя кожної людини, а нею є відношення до ближнього. Перша Заповідь говорить нам, що ми повинні любити Бога всім серцем своїм… А Друга подібна до неї: маємо любити ближнього, як самого себе. Протилежністю до любові є егоїзм. Любов змушує людину виходити з себе і жертвуватися. Егоїзм робить своє «я» центром цілого Всесвіту. Самолюбство пов’язане з духовною сліпотою, яку називаємо гордістю. Гордість – це смертельна отрута, яка проникла до людської природи через перший гріх. Вона проявилась невірою Божому слову – правді, і вірою та підпорядкуванням брехні, а таким чином і духу брехні – дияволу. Плодом цього гріха є смерть, яка переходить на кожну людину.

Хто такі ліберальні теологи? Це не мужі віри і не захисники правовір’я, вони не є людьми глибокої духовності і молитви. Також це не є люди, які були б праведні перед Богом, зберігали б Божі закони, не перекручували і не обминали б їх.

Ліберальні теологи – це ігноранти справжнього духовного життя і духовної боротьби за спасіння безсмертних душ. Їм не йдеться про особисте відношення до Бога. Вони правдиво не каються – не признають свій гріх і грішність перед Богом. Навпаки, гріхи замовчують, освячують їх, а з гріховності роблять норму. Цим усувають Божий закон і утверджують людські постанови (див. «корван» в Мр.7,11). Крім того, це люди, які по-справжньому не люблять ближнього, бо не прагнуть його найбільшого добра – щоб правдиво пізнав Христа і спас свою душу. Самі Христа не наслідують, а інших, які хотіли б Його наслідувати, висміюють і залякують. Вони не знають, що таке справжня мудрість, яка рахується зі смертю, Божим судом і реальністю вічності. Вміють говорити, але так, що правду вбивають, так що вона втрачає мотиваційну силу. Ці теологи (лжепророки) роздроблюють літеру Святого Письма і на них здійснюється те, що сказав Ісус: «Літера вбиває». Вони мають духа єресі, духа фальшивої любові, яка розбиває Божі правди та ігнорує Божі таїнства.