25.03.2016р.

Конгрегації Віровчення

Ватикан

Є тероризм фізичний, а є тероризм духовний. Більшу провину від того, хто здійснює фізичний тероризм, має той, хто готує умови для масового тероризму. А Франциск це робить! Він готує ліквідацію християнства і європейської цивілізації. Весь світ сколихнули злочини ісламістів в Парижі, Кельні, а тепер і в Брюсселі, але Франциск далі цинічно просовує ісламізацію. На цей раз він використав жест цілування ніг ісламістам, замість того, щоб в час найбільших християнських свят сконцентрувати увагу на Христа і Його жертву примирення на хресті.

Франциск є антихрист, він стверджує, що ми з мусульманами та індуїстами маємо того самого бога. Тобто Аллаха, Шиву чи інших індуїстських божеств (демонів)? Апостол Іван пише: «Це антихрист, що відрікається Отця і Сина».

«Не збирайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Збирайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де твій скарб, там буде й твоє серце!»

Ісус простим способом показує нам, що збирати скарби на землі є великим нерозумом. Він каже, що міль та іржа їх нищать і злодії викрадають. Крім того, головним злодієм, який все вкраде, є смерть. А Ісус каже: «Будьте готові, бо не знаєте ні дня, ні години», і вказує на чоловіка, якому вродився багатий урожай і який планував побудувати великі клуні та мати забезпечене майбутнє. Бог сказав йому: «Нерозумний, ночі цієї душу твою заберуть від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?». Це слово відноситься не тільки до олігархів чи якихось багачів, але стосується кожного з нас. Чому? Бо і до нас сказано: «Збирайте ж собі скарби на небі, де іржа їх не нищить…». Це наказ, ми повинні збирати скарби на небі.

Ісус каже: «Будьте готові, бо ви не знаєте, ні дня, ні години, коли прийде Син Людський». Це найбільша мудрість – готуватися до смерті. Адже ми не знаємо, чи не трапиться якесь нещастя – можемо захворіти на рак чи попасти в автоаварію, і будемо у вічності. Не знаємо ні дня, ні години. Не знаємо, коли зустрінемося з Господом лицем в лице. Однак ми повинні з цим рахуватися, знаємо, що це прийде. Не можемо відкладати навернення. Ми повинні почати вже сьогодні, як каже Боже слово: «Сьогодні, якщо ви почуєте Його голос, не робіть затверділими ваших сердець». Чекати на покаяння в годину смерті – це божевілля. Так, є такі люди, які навернулися в годину смерті, але це виняток. Покладатися на це ризиковано! Втратити вічне життя – це щось жахливе!

20.03.2016р.

Починається Страсний тиждень. Візантійський Католицький (Вселенський) Патріархат звертається до Вас і публічно закликає Вас чинити покаяння за себе і за Ватикан.

Ми живемо в час, коли наддержавні структури поетапно просовують голокост Європи і цілої планети. До основних засобів, які вони для цього використовують, належить просування гомосексуалізму – содомії. Святе Письмо застерігає перед цією гидотою все людство. «Як Содом і Гоморра, що таким самим способом чинили перелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного вогню і поставлені нам в приклад» (Юди 7; пор. 2 Пт. 2,6-8).

Наступним засобом голокосту є просовування масового викрадання дітей у люблячих батьків зі штучних причин. Рада Європи просуває Конвенцію і Стратегію для викрадання дітей фактично з кожної сім’ї. Цих викрадених дітей потім деморалізують гомосексуалісти, педофіли, садомазохісти в т.зв. «професійних сім’ях». Між ними діти кочують. Це найважче страждання для дітей, важче, ніж страждання від війни, важче, ніж бідність і голод. Якщо б ці діти померли, це було б для них меншим злом, ніж принесення їх в жертву Молоху Нового Світового Порядку (НСП), який вимагає сатанинської тиранії дітей, а часто і їхнього життя.

Ми всі логічно знаємо, що повинні померти, але практично ніхто з цим не рахується. Однак вершина глупоти – коли люди, які лежать в лікарні повністю паралізовані хворобою, навіть тоді серйозно не рахуються зі смертю. Я ходив у лікарню до важко хворих і думав: «Боже, чи це взагалі можливо, що ми такі байдужі до спасіння своєї душі?» Одного разу, коли я прийшов до лікарні, посповідав вмираючого чоловіка, але він одразу ж почав говорити, що коли повернеться додому, буде робити клітки для кроликів. Я сказав йому: «Що за абсурд? Ви на порозі смерті і думаєте про такі дурниці?! Подумайте про зустріч з Богом, що станете на Божий суд.»

Дорогі студенти!

Не з власної вини ви були відрізані від здорових духовних коренів, що виходять з тисячолітньої християнської культури, і вам прищепили деградуючу американську псевдокультуру, яка веде до морального, духовного та фізичного занепаду. Плодом цього є притуплення совісті, втрата почуття особистої відповідальності, усвідомлення сенсу життя і реальності смерті. Усе це породжує інвазію злочинності, поширення наркоманії, алкоголізму, сексуальних збочень, смертельного СНІДу, евтаназії. Ці злочини і аморальність американські глобалізатори через міжнародні організації нав’язують всім народам в якості «прав людини»! Вони просувають сексуальні збочення, гомосексуалізм, транссексуалізм, зоофілію, садомазохізм, викрадання дітей сучасними ювенальними піратами. Згідно т.зв. гендерної ідеології діти вже з дитячого садка не можуть мати нормальне реалістичне мислення. Хлопчик не має права сказати, що є хлопчиком, а дівчинка дівчинкою. Це повна втрата розуму і совісті, нездатність розрізняти правду від брехні, реальність від ірреальності.

Дорога очищення – це дорога любові. А Боже слово говорить: «Любов проганяє страх» (1 Ів. 4,18). І далі: «Любов довготерпить, не заздрить, не величається…» (1 Кор. 13,4 наст.).

Найбільшим прикладом любові для нас є сам Ісус. Як у Нього проявлялася любов до Бога Отця і до людей? Щодо Отця Він був слухняний у всьому – був слухняний аж до смерті: «Отче, хай не Моя, а Твоя буде воля». І з любові до Отця і наших безсмертних душ Він прийняв найжорстокішу смерть.

Отож послух полягає у зреченні своєї волі. Щодня ми повинні в дрібницях шукати Божу волю. Послух є найвищим вираженням любові. Перший гріх в раю почався цікавістю і закінчився непослухом. Після Господа Ісуса ніхто не був таким слухняним Богу, як Діва Марія, яка про себе сказала: «Я раба Господня, нехай мені буде по слову твоєму» (Лк.1,38).

В даний час правовірну Церкву нищить дух глобалізації Нового Світового Порядку (НСП). Під позитивними поняттями запроваджує сатанізацію і втілює духа антихриста. Засобом для досягнення цього є єресі і синкретизм з поганством, що практикується в міжрелігійному діалозі. Західна Церква на чолі з останніми папами вигнала зі свого середовища Святого Духа. До цього прямує також і Східна церква на чолі з патріархами Вартоломієм та Кирилом, за прикладом апостатичного Заходу. До сучасної Церкви відносяться слова, що вона є долиною сухих кісток. Видіння, яке Господь показав пророку Єзекиїлу, стосується і наших днів. «Ці кості – це все дім Ізраїля» – сучасна церква без духа покаяння і Духа правди. Тому треба так, як і пророк, взивати до Бога за нове сходження Святого Духа в особистій молитві, а особливо в Літургії, конкретно – в Епіклезі.

Умова того, щоб Бог простив мені, був до мене милосердний, пов’язана з моїм прощенням ближнім, тобто з моїм милосердям. Це один з принципів, яких я мушу навчитися. У молитві «Отче наш» ми щодня молимося: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». Бог хоче, щоб я в своєму житті втілював досвід з прощенням. Практично це дуже просто. Якщо я стану до Божого світла і усвідомлю свій борг щодо Бога, то потім спокійно пробачу ближнім. Але якби я дивився на це почуттями, то не матиму сили простити. Я мушу прийняти Боже слово, побудоване на реальності, тобто зробити жест – акт віри: «Господи, я прощаю це і це». Чому прощаю? Бо я був обманутий гріхом, дияволом, а також мій ближній був обманутий дияволом і тому діяв під його владою. Отож наш спільний ворог – диявол. Ми прощаємо одну копійку, а Бог прощає нам мільйони. Тому будьмо мудрими і використаймо це.

Газета «L’Osservatore Romano» опублікувала статтю з промовою Франциска, в якій папа назвав наплив мігрантів в країни Європейського Союзу «арабським вторгненням», з якого Європа може т.зв. витягти для себе користь.

Відповідь: Чому папа не наведе конкретного прикладу з минулого, де і коли Європа з «арабських вторгнень» витягла для себе користь?

Цитата: «Сьогодні ми можемо говорити про арабське вторгнення. Це соціальний факт».

Відповідь: Папа ще недавно неодноразово стверджував, що йдеться про мігрантів, які тікають від війни та голоду, і закликав, щоб їх не відкидали. Раптово він пробудився до реальності, коли їх тут вже понад мільйон, і признав, що йдеться про «арабське вторгнення»!

В час Великого посту Бог дає нам час – 40 днів – для того, щоб ми зупинилися і роздумували над стражданнями Христа. Молитва-розважання над семи словами Ісуса на хресті, які Він промовив, коли три години помирав на Голготі, спонукає нас до того, щоб ми відкрилися Божій любові, яка віддалася нам аж до крайнощів (https://vkpatriarhat.org/?category_name=svjatkyvannja-nedili). Усвідом: Бог вже не міг зробити щось більше для тебе. Ісус помирав за всіх, які Його приймуть, тобто і за тебе – особисто за тебе, щоб вирвати тебе з рабства гріха і темряви, щоб дати тобі вічне життя. А чим є земне життя? Це лише коротке паломництво тут, на Землі, яке колись закінчиться, але ніхто не знає коли, як сказав Ісус: «Не знаєте ні дня, ні години…» (Мт. 24,42). Тому ми повинні чувати і мати на собі весільну одежу – «вмити одежу свою в Крові Агнця» (пор. Од. 7,14), щоб могти увійти на небесну весільну гостину. Ми не повинні відмовитися від цієї гостини, щоб не бути вкинутими у темряву, де є плач і скрегіт зубів.

В неділю, 06.03.2016 р., папа Франциск згадав про теракт в Ємені, під час якого загинули, окрім інших жертв, і 4 монахині. Водночас цей момент він використав для агітації, щоб Європа тим більше приймала т.зв. «біженців».

Цитата: «Молюся за них і за інших загиблих під час теракту…».

Відповідь: Франциск був зобов’язаний радикально виступити проти злочинної системи, що породжує ісламізацію Європи. Замість цього, він маніпуляційно використовує теракт для її пропаганди. Тому його молитва є молитвою лицеміра.

Цитата: «Вони є жертвами нападу вбивць, але також жертвами глобалізації байдужості, для якої це не має значення…».

Відповідь: Франциск не байдужий – він аж занадто старається, щоб глобалізація Нового Світового Порядку саме через ісламізацію була реалізована в Європі.

«Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш Небесний

простить вам. А коли ви не будете прощати людям,

то й Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших»