Роздуми над Словом Життя Mт. 7,5
«Лицеміре! Вийми спершу зі свого ока колоду, і тоді побачиш,
як вийняти з ока брата твого скалку»
Цьому слову передує: «Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого, а колоди у власнім оці ти не добачаєш? Або як можеш сказати братові твоєму: “Дай, хай вийму скалку в тебе з ока”, а он же колода в твоїм оці!» Отже, ми бачимо в оці брата скалку, яка там насправді є, але колоди у власному оці ми не бачимо. Це означає, що людина бачить навіть незначну помилку в другого, але своїх помилок і гріхів не усвідомлює. Ісус каже: «вийми із свого ока колоду» і підкреслює слово «спершу». Ми ж навіть при добрій волі маємо схильність спершу виймати скалку з ока свого брата. Тому ми повинні зробити буквально крок віри, поєднаний з правдивим покаянням – визнати свою власну провину і цим покаянням вийняти колоду зі свого ока, тобто з системи свого помилкового мислення. Проте Ісус не говорить, що після того, як виймемо колоду з власного ока, ми повинні бути байдужі до ближнього і посилатися на фальшиве милосердя чи фальшиву любов, ні. Другим кроком є допомогти вийняти скалку з ока брата свого. Ісус каже, що якщо виймемо свою колоду, то духовно прозріємо. А коли не виймемо колоди, духовно не прозріємо.
Уявіть собі лікаря, який хотів би зробити операцію, але був би сліпий. Для того, щоб зробити операцію, він спочатку повинен прозріти. А скільки разів і мудре напоумлення у відповідний час, в світлі істинної покори і покаяння, є незамінним служінням нашому ближньому у видаленні скалки. Ця скалка в оці завдає біль. Її потрібно вийняти, вона не може там залишатися. Але ми повинні пам’ятати, щоб виконувати ту службу виймання скалок з очей наших ближніх, спершу мусимо увійти до Божого світла, визнати свої власні помилки і гріхи перед Богом, мати намір їх усунути, а потім отримаємо досвід і світло, якими можемо служити нашим ближнім. Якщо ми це робитимемо, не вийнявши колоду, шкодитимемо ближнім і собі.
Наскільки точні духовні принципи Ісус нам залишив в таких простих словах, однак, на жаль, як мало ми їх реалізуємо! Отже, ми повинні спершу вийняти колоду, а потім скалку, а щодо осуджування інших, ми повинні використовувати міру справжнього милосердя, бо і ми будемо потребувати милосердя перед Божим судом. Однак йдеться про справжнє милосердя, про милосердя до душі, яке пов’язане з щирою любов’ю, а не фальшиве, яке служить злу і руйнує Божі закони.
Завантажити: Роздуми над Словом Життя Mт. 7,5
