НАЙБІЛЬШЕ
До нас в гості прийшли дві племінниці. Молодша Галинка (7 років) витягнула з свого наплічника чохол на мобільний телефон у вигляді кумедної жабки. Я взяла чохол в руки і поцікавилася ним, а старша Оленка відповіла: «Це Галинчине, бо вона найбільше любить жабки». Галинка стояла поруч і дуже серйозно заперечила: «Я найбільше люблю Бога, а не жабки!» Богу дякувати, що є ще такі діти, які люблять Бога.
Від хвороби і сліду не залишилось
Пам’ятаю, як в дитинстві Господь зцілив мене через заступництво святого Миколая. Було мені тоді 8 чи 9 років. Перед святом Миколая я важко захворіла двохсторонньою ангіною. Температура постійно коливалася від 39º до 39,5º і ліки не допомагали. Мене це дуже засмучувало, тому що я мала брати участь у святі святого Миколая. Святковий вечір з піснями, віршами, виставою мав відбутися у суботу. Та зі мною виглядало безнадійно.
ДИХАННЯ І УСЕ
Приблизно в 21.30 до нас подзвонив у фіртку один пан і навіть не знав з чого почати. Був дуже схвильований. Виявляється декілька годин тому його двоюрідну сестру несподівано забрали в пологовий будинок. Передчасно почалася кровотеча, зробили кесарів розтин і народився хлопчик, вага 1200 грам. Обоє перебувають в реанімації, життя обох в небезпеці. Лікарі вимагають 7 000 гривень за операцію, але це не таке важливе, головне − помолитися.
РЕВНО ПОМОЛИВСЯ
Декілька днів підряд мені якось важко молилось і я вирішив, що сьогодні помолюся тільки щоденні короткі молитви і піду до роботи. Та щось мені не давало спокою, я вагався, а потім все ж таки вирішив, що залишуся і помолюся як слід – годину внутрішньої молитви. Почав з покаяння, а потім мені на думку прийшла цитата з Св. Письма, що перед іменем Ісуса мусить приклонитися кожне коліно, і кожен язик мусить визнати, що Ісус Христос – Господь.
НАЙВАЖЛИВІШЕ ПИТАННЯ
Дам’янчик (5 років) разом з мамою, татом та дідусем брав участь у маніфестації: «За Бога і за Україну!» Хода зупинилася біля пам’ятника жертвам голодомору. Біля підніжжя було багато свічок, вінків. Мабуть поки читали промову, малий учасник маніфестації уважно розглядав пам’ятник, який був досить промовистий. Він був чорного кольору, зроблений у вигляді хреста, на фоні якого виднілися постаті, наче розп’ятих, скатованих батька і матері, а посередині між ними – маленька дитинка.
ЯК ДОБРЕ
Максимко має 9 років і з усіх сил намагається подобатися Ісусові. Він кожного дня молиться з батьками, вчиться визнавати свої гріхи і щиро за них жаліти. Ніколи не пропускає Службу Божу, завжди приходить з батьками на спільну молитву. Коли виявиться, що хтось погано вчинив, то Максимко відразу себе контролює, чи часом і він не зробив чогось подібного.
ДАЙ СИЛУ
Мені 75 років. Я їхала на молитовну зустріч. Надворі була спека, а я зовсім безсильна. Від маршрутки було далеко, я не йшла, а просто лізла. Мене не залишала думка, як я зможу молитися, піднімати руки в молитві. Я подумки в дорозі молилася до Ісуса і Матінки Божої, щоб дали мені сили до молитви.
ПЕРЕХРЕСТИВСЯ І ПОДЯКУВАВ
Я їхала в електричці, було дуже багато людей, не було місця ні сидіти, ні стояти. Тут на сидінні люди посунулись і зробили мені місце біля старенького дідуся, навіть подумала, що жебрак. І в нас почалась розмова. Дідусь розказував, як він молиться, що хоче подобатися Богу, а потім каже: «Мені Господь не простить моїх гріхів». Я йому сказала, що Боже слово говорить, якщо щиро каєтесь, Я вам прощу всі гріхи, обмию Своєю Кров’ю, ви будете чисті.
БОГ НЕ ЗАЛИШИТЬСЯ В БОРГУ
За декілька днів до початку Великого посту до мене подзвонила братова, що братові дуже погано, болить серце. Вони викликали «швидку», лікарі його оглянули: тиск нормальний, серце в порядку, а йому далі погано. Брат з дружиною перелякалися і не знали, що їм робити. Вони просили мене, щоб я не виключала телефон, щоб весь час була на зв’язку. Я тоді була в дорозі і за них молилася. Мені прийшла думка, що напевно Бог хоче, щоб брат кинув курити.
ВРЯТУВАВ ВІД АБОРТУ
На реколекціях навернулася 28-річна жінка. Її життя змінилося, вона перестала пити. Господь подарував їй дитинку, а тепер чекала другу дитинку. Всі її тиснули на аборт і навіть рідна мама дала гроші та казала, щоб йшла на аборт. Вона кожного дня приходила в монастир на молитву. Жінка мала добру волю, але вже не мала сили чинити опір. Тиск був такий сильний, що вона не витримала, взяла речі і поїхала в лікарню.
ДЛЯ БОГА МОЖЛИВО
Моя сестра з чоловіком жили на Східній Україні – це дуже далеко від дому і до церкви там нема де ходити… Мама довго молилася, щоб вони переїхали жити до нас, але чоловік сестри не хотів. Взагалі про це не могло бути і мови: бо недалеко від них живуть його батьки, а також він військовий і там служить.
БОЖЕ МИЛОСЕРДЯ
Після закінчення університету, я знайшла роботу, але треба було тратити багато часу на дорогу, а зарплата мала. Не було іншої можливості, тому я працювала там. Одного дня моя мама переглядала вдома газети (цікаво, що ані до того, ані після того така газета до нас не приходила) і натрапила на оголошення конкурсу вакантної посади в Обласній Державній Адміністрації. Я скептично віднеслася до цього, бо була впевнена, що це вони просто роблять видимість, а насправді – вже все давно домовлено.
КРЕМЕЗНИЙ ЧОЛОВІК
Цього тижня наша спільнота молилися за дуже важливу справу і було зрозуміло, що своїми силами нам її не вирішити. Тому ми у своїх молитвах покладалися на обітницю Ісуса: «Істинно, істинно кажу вам: чого б ви тільки попросили в Отця, Він дасть вам у Моє ім’я… Просіть же і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть»(Ів.17,24). Стояти у вірі, що для нашого Бога ця справа не затяжка, мені допомогла одна розмова з знайомим.
ЩОБ ІСУС ОЗДОРОВИВ ТАТКА
До мене в гості приїхала племінниця і ми з нею пішли в магазин купляти для неї іграшку. Напередодні вона приєдналася до спільної молитви батьків і дала Богові обіцянку, що не буде дивитися шкідливих мультиків. Її тато несподівано серйозно захворів і вони разом молилися та просили в Господа допомоги. Кожен з свого боку до молитви додав постанову: те, чи інше не робити, щоб лише Бог врятував батька.
