ІСУС ЗОРГАНІЗУВАВ
Щодня на молитві прошу Ісуса, щоб я була добрим знаряддям в Його руках. І зауважую, що Ісус турбується про всі мої «дрібнички». Я дуже хотіла приходити на спільну молитву в четвер, тому просила завідуючу не ставити мені нічні чергування по четвергах (з 15.00 до 9.00). А також дуже хотіла поїхати на чування в першу п’ятницю. І ще
ПОТРІБНО ТАК МАЛО
У моїх знайомих, які поки що далекі від Бога, сталося нещастя: їхній собака вкусив в лице їхню доньку (13 р.). Поїхали з нею в лікарню, а лікар сказав, що потрібно робити пересадку шкіри на лиці. Вся родина була дуже стривожена.
РОЗЛУЧЕННЯ НЕ БУДЕ!
Ввечері до мене в кімнату постукав батько і повідомив, що вони з мамою розлучаються. Ми вирішили з братом, що будемо щодня молитися вервицю до Пресвятої Богородиці. На наступний тиждень батько знову прийшов до мене, щоб
ВРЯТУВАЛА
Один викладач університету прожив у своєму житті глибоке навернення. Всі його студенти також запалилися любов’ю до Бога. Кожну пару починали десяткою вервички до Богородиці. Перед першою парою одна студентка запропонувала помолитися за її брата. Всі погодилися. На наступний день спізнали силу заступництва
ХАБАРІ ЗА ЕКЗАМЕН
Підходило до закінчення моє заочне навчання в університеті і перед зимовою сесією я усвідомлювала, що не можу здавати «на потреби викладачам» (хабарі). Взагалі за навчання я дуже переживала, бо не встигала вчитися і працювати, тай мені вже важче запам’ятовується. Це моя друга освіта, а першу я здобула 10 років тому. От їду я на сесію і на зупинці підходить до мене якийсь віруючий чоловік,
ТАК ГОСПОДЬ НАС ВИСЛУХОВУЄ
Ми з чоловіком їздимо закордон на заробітки. Я повернулася в Україну, бо діти першого вересня йдуть до школи, а чоловік залишився на чужині ще на місяць. В останній день він впав з драбини і в нього надвоє тріснула нирка. Мав страшні болі, йому викликали «швидку». Поки зробили обстеження, 3 літри крові вилилося в середину,
5 ХВИЛИН
Мій син народився з дисбактеріозом. Був хворенький, животик здувало. Як тільки народила, то вже й мусила його лікувати. Коли підріс, хвороба ускладнилася, дитина плаче, а лікар каже: «Ми відправляємо тебе в охматдит до Львова.» У нас не було грошей, а коли лягати в лікарню, то завжди треба мати з чим. Я з своєю бідою звернулася
З ТОБОЮ, РОЗП’ЯТИЙ!
Нашій бабусі 87 років. Вона багато і ревно молиться: має свою молитовну сторожу о12.00 за спасіння України, в цьому часі молиться вервичку за охорону дітей від ювенальної юстиції… Бабця має проблеми з високим тиском. А в останні дні високий тиск спричинив набряки в голові.
ТИ – МОЯ МАМА!
Я жила звичайним світським життям: рано, ввечері молилася, в неділю ставила галочку, що була на Службі Божій, а поміж то була коротка спідниця… Думала, що святими мають бути священики, монахи, монахині, а я такою до неба попаду. Але Бог дав мені терпіння − я мала зоб, який переріс в ракову пухлину. Їх було три.
ЯКІР ДУШІ МОЄЇ
Ми живемо з сестрою і її чоловіком. Вони були на день народженні і «трохи забагато» відсвяткували, особливо, він. Ми з нього спочатку сміялися, але йому щораз ставало гірше. У нього проблеми з камінням в нирках. Швагро ліг і не міг встати, ані рухатися, побілів.
ПРАЦЯ ВІД БОГА
У мене довга історія в пошуку праці. Я довший час молилася за працю, але бачила, що глибоко в душі не мала віри. Я з цього покаялася і продовжувала молитися, щоб сповнилася Божа воля для мене, щодо роботи і щоб знайти місце, де жити. Я вже не один раз чула як важливо святкувати неділю, але цього разу мене це сильно торкнуло.
ХАЙ ВОНИ ПОПРОСЯТЬ
Мені сестра написала, що має надзвичайно складну ситуацію з працею. Вона живе в країні ЄС, а там − криза. Сестра не мала грошей, бо її звільнили з праці. Вона просила, щоб їй позичили гроші, однак ці люди її дуже упокорили: «О, яка вона, немає грошей».
Був листопад, коли ми молимося за душі в чистилищі. Мені прийшла думка,
«ХАЙ СЛІЗ НЕ ПРОЛИВАЮТЬ!»
Не один вечір я проплакала, бо мала проблеми в групі. Через це зовсім не хотілося йти в університет. Хотілося все закинути, від всіх заховатися, щоб мене ніхто не бачив. Але мене підбадьорювало, що
ПОПАЛА В АВАРІЮ
Я попала в аварію, втратила багато крові, була без свідомості. Мала побиту голову, нічого не пам’ятала. Коли прийшла до себе, то перше про що я подумала було: «Сьогодні я вже могла бути на вічності. З чим би я стала перед Ісусом?» До мене дзвонило багато людей: віруючих і невіруючих, родичів. І кожному я казала те саме: «Якби ти зараз помер, з чим би став перед Ісусом?










