Почитання Матері Божої
7.08.2019
Питання: Яким є справжнє почитання Діви Марії?
Відповідь: Справжнє почитання Діви Марії ‒ це те, яке є повністю біблійним і веде до Христа. Фальшиве почитання є антибіблійним і відводить від Христа.
Діва Марія про себе сказала: «Я раба Господня» ‒ He dule Kyriu (Лк. 1:38,48). За своєю природою ми, як діти Єви, є рабами гріха. Як діти Марії ми стаємо рабами Господа. Апостол каже: «Ми раби того, кого слухаємо» (Рим. 6). Бути рабом Господа означає здобути свободу від гріха.
Первородний гріх і визволення у Христі – 2 частина
1.08.2019
Таїнство первородного гріха можливо зрозуміти лише у світлі Христової смерті і воскресіння. Боже слово нам вказує на два протилежні полюси: на Адама і на Христа. Хто залишається в Адамі, перебуває у смерті і в рабстві. Хто входить до Христової смерті, той має нове життя і правдиву свободу.
Ми народилися дітьми Адама без Божого життя. Якщо не народимося знову, а залишимося в цьому стані духовної смерті, будемо навіки засуджені. Ісус сказав: «Мусите знову народитися. Що народилося з тіла, є тіло, що народилося з Духа, є дух» (Ів. 3,6 наст.). Як маємо знову народитися? Йдеться про прийняття Господа Ісуса у своє життя через метаною і віру! «Тим, які Його прийняли, дав право дітьми Божими стати» (Ів. 1,12).
Первородний гріх і визволення у Христі – 1 частина
31.07.2019
Ми хотіли би звернути увагу на актуальні теми, нерозривно пов’язані з правдивою обновою Церкви. Це питання первородного гріха та Христової смерті на хресті.
Через перший гріх втілилася брехня, а разом з нею і духовна смерть. Людина не стала, як Бог, але з того часу носить в собі божка ‒ его. Людина перестала зважати на Бога і на об’єктивну правду. Вона має свою суб’єктивну правду і своє суб’єктивне добро, яке, однак, тягне її до погибелі. Під позитивною назвою вона просуває все «своє» і у своїй гордості ставить себе понад Бога. Ісус каже: «Хто грішить, є рабом гріха» (Ів. 8,34). Але у своїй духовній сліпоті людина вважає це рабство своїм добром.
Ортопраксія проти «Амазонії» – 4 частина
29.07.2019
Те, що ти живеш і дихаєш ‒ це об’єктивна реальність. Але надійде реальність смерті і ти видихнеш востаннє. Поки що не було жодного винятку! Можеш бути впевнений у тому, що і тебе чекає смерть. Також реальністю є цей світ і цілий Всесвіт зі своїм порядком і своїм таїнством та різними ступенями життя. Наступна реальність ‒ це протиріччя в тобі самому. Ти прагнеш щастя, любові та досконалого добра. Але сам бачиш, що робиш зло, шкодиш іншим та собі і що ти незадоволений і нещасний. Ти прагнеш свободи, але сам не можеш позбутися навіть найменшої залежності, яка походить з твого егоїзму. А якщо власною силою чи якоюсь технікою навіть позбудешся незначної залежності, то швидше чи пізніше потрапиш у більшу. Ти з’ясовуєш, що в тобі є родовище зла, та бачиш це і в інших. А це є також причиною усіх сварок, неприязні, несправедливості, розбитих сімей, покинутих дітей, злочинів, вбивств та війн.
Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v4hms0z-271480931.html
https://ugetube.com/watch/EAy21irMBixKIKX
https://cos.tv/videos/play/51174910790243328
https://www.bitchute.com/video/z5iyjlBCEJdz/
Ортопраксія проти «Амазонії» – 3 частина
27.07.2019
На початку 1960-х років розпочалася інвазія неопоганства і неомодернізму. Але, не зважаючи на це, ІІ Ватиканський Собор відкинув покаяння і Духа правди та через аджорнаменто відкрив Церкву для духа світу. Тому постсоборний дух не застерігав ні від інвазії поганського індуїзму з йогою, ні від аморальності. Без Собору сьогодні не міг би відбутися і Синод про Амазонію, який веде вже до повного переходу на неопоганську церкву антихриста, на антицеркву Нью Ейдж.
Перша Заповідь Декалогу забороняє поганство і його практики.
Ортопраксія проти «Амазонії» – 2 частина
22.07.2019
Вже добре відомо, що Instrumentum Laboris (робочий документ) Синоду про Амазонію ‒ це навмисна ліквідація християнства. У ЗМІ авторитетні особи назвали його єрессю, апостазією і безумством! Прийшов час, щоб кожен священик і єпископ перестав в Літургії згадувати ім’я єретика і робив все для його усунення з папського уряду, який він займає незаконно. Ще рік тому архиєпископ К.М. Вігано закликав до відставки Бергольйо.
Ортопраксія проти «Амазонії» – 1 частина
20.07.2019
Програма Синоду про Амазонію, що просувається псевдопапою Франциском і його співпрацівниками, веде до самознищення Церкви. Йдеться про прийняття духа поганства, пов’язаного з аморальністю і псевдодуховністю, яка приховано поклоняється сатані. У короткому листі під назвою «Злоякісна пухлина німецької теології в Церкві», а також у листі «II Ватиканський Собор був і є єретичним» коротко вказано на два отруйні корені, якими є модернізм і синкретизм. Водночас повторно поставлена вимога відставки єретичного папи та обрання правовірного. Його першочерговим завданням буде реформа Церкви через правдиве покаяння.
IІ Ватиканський Собор був і є єретичним
15.07.2019
Ісус каже: «Дерево пізнається по плодах; погане дерево не може приносити добрих плодів» (пор. Мт. 7,18). Внаслідок реалізації документів II Ватиканського Собору, передусім під гаслом «пошана до інших релігій», дійшло до масового поширення поганства в християнських народах. Багато настоятелів почало запрошувати у свої монастирі буддистів та індуїстів. Ця псевдомісія, побудована на синкретизмі ІІ Ватиканського Собору, є бунтом проти Бога. Вона принесла з собою інвазію псевдокультури, за якою є дух наркоманії та сексуальних збочень. По суті йдеться про пошану до демонів і сатани! Аджорнаменто проповідує іншого Ісуса, іншого духа та інше євангеліє (пор. ІІ Кор. 11,4).
Слово Патріарха Іллі на свято Макавейських мучеників
Дуже гарним прикладом вірності Богу і Його заповідям є сім Макавейських мучеників і їхня мати. У другій книзі Макавеїв, у 7 главі, написано: «Сталось також, що семеро братів з матір’ю були разом схоплені. Цар повелів катувати їх бичами та воловими жилами, щоб заставити їх їсти заборонену свинину, …щоб переступили батьківські закони». Як реагували полонені? Один з братів сказав від імені всіх: «Про що хочеш нас питати? Що хочеш від нас знати? Ми готові радше вмерти, ніж переступити батьківські закони. А батьківські закони були Божими законами». Цар розгнівався на таку мову і наказав розпалити ґрати і котли. Коли вони були розпалені, наказав тому, що говорив, вирізати язик, здерти шкіру з голови, як це роблять скіфи, і покалічили його. Інші брати та матір мусіли на це все дивитися. Потім наказав, щоб його, цілого скаліченого, але ще живого, принесли на вогнище і пекли на ґратах. Коли з ґрат ішов густий дим, решта братів з матір’ю підбадьорювали один одного, що також гідно помруть. Сказали собі: «Господь Бог дивиться згори й направду укріпить нас, як це Мойсей був ясно об’явив у пісні: „Бог укріпить своїх слуг!ˮ».
Відставка Фрaнциска і його лжепророк Шнайдер
22.6.2019
Єпископ-помічник Шнайдер 20 березня 2019 р. написав трактат під назвою «Щодо питання єретичного папи». Він виходить з абсурдного припущення, що єретичний папа ні в якому разі не може бути позбавлений уряду. До того ж він навіть стверджує, що якби він і допустився найбільших єресей та найгірших моральних збочень, то все ж, на його думку, він повинен залишатися на посаді. Цей погляд Шнайдера суперечить Святому Письму (Гал.1,8-9), догматичній буллі Павла IV і твердженню багатьох святих. Для своєї теорії він використовує маніпуляційне порівняння.
Анатема ‒ захист Євангелія і кара за єресі
20.06.2019
Що таке анатема згідно Святого Письма? Це виключення з Містичного Тіла Христового – Церкви – за проповідування іншого євангелія (Гал. 1,8-9). Інше євангеліє ‒ це єресі, які нищать суть спасительної віри.
Під терміном «Церква» мається на увазі зовнішня структура, тобто церковна організація, а водночас і внутрішній організм ‒ Містичне Тіло Христове.
Слово Патріарха Іллі на свято Пресвятої Трійці
Основна правда про Триєдиного Бога звучить: є один Бог у Трьох Особах. Три Божі Особи називаються Отець, Син і Святий Дух.
Через благодать хрещення в ім’я Отця, Сина і Святого Духа, ми покликані до того, щоб брати участь у житті Пресвятої Трійці: тут, на землі, в темряві віри, а після смерті ‒ у вічному світлі.
Це католицька віра, що ми поклоняємося одному Богу в Трійці і Трійці в єдності, не змішуючи осіб і не розділяючи єства. Інша є Особа Отця, інша ‒ Сина, інша ‒ Святого Духа. Але єдиним є божество, рівна слава і така ж вічна величність Отця, Сина і Святого Духа.
Святий Григорій Назіянський подає константинопольським катехуменам такий підсумок тринітарної віри: «Перш за все, збережіть мені цей цінний скарб, для якого я живу і борюся. З ним хочу померти. Він дає мені здатність зносити все зло і погорджувати усіма розкошами. Під цим скарбом я маю на увазі визнання віри в Отця, Сина і Святого Духа. Сьогодні вам його довіряю. В силі цього визнання сьогодні занурю вас у воду і з неї вас підведу. Я даю вам його за супутника і захисника на все життя… Як тільки я почав думати про єдність, вже занурений в сіяння Трійці. Як тільки почав думати про Трійцю, вже знову мене захоплює єдність».
«Не чини перелюбу» ‒ Святе Письмо і Традиція
19.02.2019
Сучасна гендерна ідеологія, пов’язана з просуванням т.зв. ЛГБТК, діаметрально суперечить Духу та літері Святого Письма і Традиції. Оправдання цього гріха в Катехизмі (§ 2358-59) і Францискове цілування ніг трансгендерам призводить до масового поширення збочення.
Слово на неділю митаря і фарисея
В Євангелії ми чули притчу про фарисея і митаря (Лк. 18,10-14). Її сенс виражений у 9 вірші: «Для деяких, що були певні про себе, мовляв, вони праведні й ні за що мали інших, він сказав цю притчу». Виникає питання: Хто вважає себе праведним? Кожен з нас вважає себе праведним, і це думає щиро, але проблема в тому, що «ні за що має інших». Корінь цього в тому, що коли людина (чи мала, чи доросла) може зробити щось добре, то автоматично приходить задоволення з того, що є доброю. Звичайно, ми можемо зробити якесь добро і навіть багато добрих вчинків (навіть якщо б ми воскрешали мертвих!), але треба усвідомити собі слово праведність. Наша праведність є фальшивою. Запитаймо себе: хто з нас є таким праведним, як апостол Павло? Або хто є настільки праведним, як святий Володимир чи Ольга? Можливо, хтось підніс би руку і сказав: «я». Але якщо б я запитав: «Хто з вас є таким праведним, як Ісус Христос?». Думаю, що ніхто не підняв би руки, щоб сказати «я». Але якраз всі мали б підняти руку, бо якщо ми не будемо такими праведними, як Ісус Христос, то не ввійдемо до Божого Царства. І тут треба усвідомити, що цю Ісусову праведність ми приймаємо вірою.










