29.08.2023

У першому тисячолітті існувало п’ять самостійних патріархатів: Римський, Антіохійський, Олександрійський, Єрусалимський і Константинопольський. На початку IV століття виникла єресь аріанства, а потім несторіанства та монофізитства. Проти єресей виступили перші чотири Собори – у Нікеї (325 р.), в Константинополі (381 р.), в Ефесі (431 р.), у Халкедоні (451 р.).

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v3embze-205955114.html   
https://ugetube.com/watch/l5XJFyu8tyA3O4b   
https://cos.tv/videos/play/46997483890971648   
https://www.bitchute.com/video/ENBMBiKVCZ4h/   

«Ісус узяв Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору і преобразився перед ними: обличчя Його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. І ось з’явилися їм Мойсей та Ілля і з Ним розмовляли. Озвавсь Петро й каже до Ісуса: “Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея і один для Іллі.” Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це  Син мій улюблений, що я Його вподобав: Його слухайте!”» (Мт. 17,1-5)

Три учні, Петро, Яків та Іван були свідками преображення Ісуса на горі Тавор у Галілеї. Їх осліпило сіяння Ісусового Божества. Для них це був великий досвід. В кінці 16 глави Ісус говорить: «Істинно кажу вам: є деякі між тут присутніми, що не зазнають смерті, аж поки не побачать Сина Чоловічого, що йде у своєму Царстві» (Мт. 16,28). На горі Тавор учні побачили сіяння Ісусової слави.

Іван Хреститель казав тим, які до нього приходили і хрестилися в ріці Йордані: «Я вас хрищу водою на покаяння, а Той, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити Йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем» (Мт. 3,11).

Згодом, в день П’ятидесятниці, на апостолів зійшов Святий Дух. Святе Письмо описує це такими словами: «З’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти» (Ді. 2,3-4).

Слова Івана певною мірою є для нас загадкою. Що стосується хрещення Святим Духом, то це нам зрозуміло, бо ми вже маємо з цим досвід. Але що таке хрещення вогнем? Можемо це уяснити на прикладі апостолів. Бачимо, що після П’ятидесятниці в їхніх душах настала зміна, їх сповнила ревність. Боягузів і зрадників Святий Дух зробив героями віри, які за свідчення про Ісуса віддали навіть своє життя. Святий Дух зійшов на них у вигляді вогненних язиків. Потрібно, щоб і в нас горів цей Божий вогонь. Він має спалити всі наші негативні тілесні пожадання, а також негативні думки та почуття.

18.01.2023

Людина має не тільки матеріальне єство, яке отримує через свого батька і матір. Людина за своєю суттю є духовною істотою. Бог створив людину, використавши матерію – земний порох, і вдихнув до неї Свого духа. Людина стала живою душею, тобто душевною, мислячою істотою, на відміну від тварин (пор. Бут. 1-3).

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v2gf1as-148507732.html   
https://cos.tv/videos/play/43564563578786816   
https://www.bitchute.com/video/ZPIHdzrdkQcj/   

Сьогодні святкуємо Свято Обрізання Господа нашого Ісуса Христа і одночасно початок Нового року. В цей перший день року пригадуємо собі Ісусове ім’я і в цьому імені вступаємо в Новий рік. В Євангелії написано: «Як сповнилось вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус – ім’ям, що дав був ангел, перше ніж Він зачався в лоні» (Лк. 2,21). Обрізання було знаком заповіту поміж Господом і обраним народом. Цей звичай існував ще від Авраама, якому Господь дав цю заповідь. Хлопця на восьмий день життя обрізували і давали йому ім’я. Також Син Божий, який став людиною, на восьмий день після свого народження був обрізаний і отримав ім’я Ісус. В імені Ісус є наше спасіння. Перед ним повинно приклонитися кожне коліно на небі, на землі і під землею. В імені Ісус є не тільки наше спасіння, але й визволення від гріха та демонських сил. Ми грішимо тому, що в нас є отрута первородного гріха, яка спонукає слухати брехню. Тому мусимо вирішити: або приймаємо Ісусову програму правди і життя, яка веде до вічного щастя, або програму брехні і смерті, яка веде до вічної погибелі.

Наскільки люди сьогодні зманіпульовані брехнею! Навіть цілі народи! Це аж ненормально. За цим дійсно стоять демони. Але Бог дав нам владу в ім’я Ісуса піднімати ці гори демонів. Треба знати, яку силу маємо в імені Ісус.

Духовне переживання Святої Літургії для віруючих,

які з певних причин не можуть бути присутніми на Святій Літургії.

Божий Син Ісус Христос через Святого Духа і Діву Марію став людиною і Своєю смертю на хресті відкупив нас від вічної погибелі. Таїнство відкуплення тісно пов’язане з Матір’ю Ісуса, яку в годину Своєї смерті Він дав нам за Матір. «Ось Мати твоя!» – це Ісусів заповіт з хреста і для тебе! Вона, як Ісусова і наша Матір, пережила під хрестом найглибшу і найбільш внутрішню єдність з помираючим Ісусом. Вона буде супроводжувати тебе при духовному переживанні таїнства Євхаристії – уприсутнення Христової смерті.

Яка мета цієї брошури? Вона має допомогти глибоко пережити Святу Літургію.

Ми живемо в часи апостазії. Проте Святий Дух у Святій Літургії постійно уприсутнює Христову жертву через правовірних священиків, які залишилися вірними Христові. Віруючі, які через хворобу, старість чи з інших причин не мають можливості фізично бути присутніми на дійсній Літургії, можуть духовно черпати з цього скарбу. Як? Так, що вірою з’єднаються з цим таїнством Христової смерті.

В даний час починають розвиватися дискусії навколо абдикації псевдопапи Франциска. У той же час лунають голоси про те, що дійсним папою є Бенедикт XVI. Однак реальність така, що зараз є стан sede vacante. Архиєретик Бергольйо заперечує основне вчення, яке є умовою нашого спасіння, і пропихаючи ідолопоклонство та содомію, руйнує моральні закони. Тому його не можна вважати дійсним главою Церкви! Але єпископ Шнайдер та інші церковні прелати хибно проголошують його легітимним папою.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v1gkjtf-ortodoksiia.html    https://cos.tv/videos/play/38374399542857728    https://www.bitchute.com/video/cL6xlrLR5lbO/     

25.06.2022

Задумаймося над Літургією з погляду духовної користі. Умовою для глибшого переживання Христової жертви на Голготі є два моменти стишення: один ‒ перед освяченням, а другий ‒ після нього.

Під час першого моменту стишення священик усвідомлює духовне коріння новозавітного священства. Воно сягає аж до вилиття Святого Духа на апостолів.

На Сіоні була установлена безкровна жертва, а також був даний Святий Дух. Він і сьогодні через таїнство священства уприсутнює Христову жертву на хресті!

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v1dsjub-83633267.html   
https://cos.tv/videos/play/37852210712317952   https://youtu.be/S0Qr11K1egM   
https://www.bitchute.com/video/4bhGkEOeMKYw/  

28.06.2022

В історії були різні форми виборів папи:

1) Право десигнації ‒ папа ще за життя призначає свого наступника. Прикладом є апостол Петро, який висвятив на Римських єпископів своїх наступників Климента, Ліна і Клета. У 499 році папа Сіммах відновив цю практику. Десигнація практикувалася при обранні Фелікса IV (526-530 рр.), Боніфатія II (530-532 рр.), Вігілія (537-555 рр.).

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v1d8jpl-82699977.html   
https://cos.tv/videos/play/37743137209750528   
https://www.bitchute.com/video/rMPecCe3o4vP/   

СВ. ПРИЧАСТЯ – ДРУГИЙ ПРИХІД ХРИСТА

Другий прихід Христа вже тепер здійснюється через прийняття Пресвятої Євхаристії. В годині смерті ми зустрінемося лицем в лице з Христом і будемо здавати звіт з цілого життя. Тоді отримаємо або нагороду, або кару; вічне щастя або вічний засуд. Тому, очікуючи прийняття Св. Причастя, було б добре відректися диявола, його гордині, ідолопоклонства та різних форм окультизму, а тоді визнати віру в Ісуса Христа молитвою «Вірую, Господи, та ісповідую». Через відречення кореня зла і визнання віри та відданості Христу віруючі отримують більшу користь з прийняття Св. Причастя.

В момент Св. Причастя, коли ми прийняли Тіло і Кров Ісуса, ми подібні до Божої Матері, яка носила Христа під своїм серцем, народила Його і її з’єднання з Ним не закінчилося. І ми повинні прийняти Христа і перебувати з Ним в найглибшій єдності. Після Святого Причастя, принаймні на короткий час усвідом, Хто є гостем у твоєму серці: Бог упокорився і під видом кусочка хліба та вина приходить до тебе. Ісус є в тобі, а ти – в Ньому. Можеш повторити собі Христове слово: «Хто їсть моє Тіло і п’є мою Кров, той у Мені перебуває, а Я в ньому».

Євхаристія – уприсутнення Христової смерті

Якщо візьмемо Св. Письмо, то інформація про Літургію подана тут дуже стисло. Євангелія розповідають про установлення Пресвятої Євхаристії на Тайній Вечері, а в листах ап. Павла є згадка про братню вечерю-агапе і пересторога, щоб не пити чаші бісівської (1 Кор. 10,20-21), тобто щоб не брати участі в ідолопоклонстві. Хворобу і смерть він пов’язує з негідним прийняття Євхаристії (1 Кор. 11,30), де причиною є нерозрізнення «Тіла Господнього». Тут апостол може мати на увазі і Містичне Тіло Христа – Церкву (вірш 29). Одночасно він нагадує, що спершу треба судити самих себе, щоб ми не були суджені (вірш 31). Також апостол наголошує, що Євхаристія є новим союзом (вірш 25) між Богом і людиною. Яка суть союзу? Під час кожного союзу потрібно, щоб дві сторони об’єдналися. Союз не заключається тільки з одного боку. Отож в цьому союзі з Богом йдеться про активну участь відданості віри.

Ісус помер як особистий Заступник всіх, які за Його посередництвом мали ввійти в союз з Богом. Ісус із кожним ототожнився у смерті, щоб кожен міг ототожнитися з Ним! «Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у смерть його христилися?» (Рим. 6,3). Тут  говориться про хрещення, Христову смерть і про наше відношення до Христової смерті. Через св. Тайну Хрещення ми були занурені до Христової смерті. Цілий вірш – це запитання: «Чи ж ви не знаєте…?». А що не знаємо? Що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у Його смерть хрестилися. Ми про це чули під час Св. Літургії у великі свята. Теоретично ми ніби і знаємо, але чи знаємо як практично це застосувати, і чи взагалі рахуємося з цією правдою у своєму житті? У 3 вірші говориться про хрещення і Христову смерть. Ми були охрещені, прищеплені до Ісусової смерті. А хто є Ісус? Він – живий Бог, Єдинородний Божий Син, Світло від Світла, Бог істинний від Бога Істинного (Символ віри).

Вступ

В четвер увечері – день перед своєю смертю – Ісус Христос установив св. Тайну Євхаристії. «І як прийшла година, сів Він до столу й апостоли з ним. І він до них промовив: „Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати.” Взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: “Це – моє Тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.” Так само чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша – це Новий Завіт у моїй Крові, що за вас проливається».

Наступного дня Ісус на хресті віддав себе самого в жертву за нас. Це союз новий і вічний, підтверджений його Кров’ю. Ісусова смерть на Голготі – це виявлення найбільшої Божої любові до кожного з нас.

Пресвята Євхаристія (Св. Літургія) – це безкровна Жертва, це уприсутнення Христової жертви на Голготі. Вона повинна стати центром нашого життя. Для цього потрібно навчитися правильно проживати Св. Літургію. Таїнство, з яким зустрічаються християни у св. Тайні Євхаристії, повинно перетворювати їх в нову людину: тут вони приймають нове серце і нового духа, тут вірою з’єднуються з Христовою смертю, переживають Його воскресіння як своє, і з’єднуються з Христом у Св. Причасті.

«Бо Божа благодать з’явилася спасенна всім людям і навчає нас, щоб ми, зрікшись безбожності та грішних бажань цього світу, жили тверезо, праведно і благочестиво в нинішньому віці, чекаючи блаженної надії і славного з’явлення великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, який віддав себе самого, щоб викупити нас від усякого беззаконня та щоб очистити собі народ, що був би його власний, ревний до добрих діл» (Тит 2,11-14).

«Бо Божа благодать з’явилася спасенна всім людям» Де? В Ісусі Христі! «І навчає нас, щоб ми, зрікшись безбожності та грішних бажань цього світу», не служили духу світа і злу. Так, пожадання панують у світі, але отрута первородного гріха є також в мені, і коли обоє об’єднаються, зроблять мене рабом. Тому я повинен опертися і радикально їх відректися: «Це темрява і брехня, я відрікаюся цього!» Якщо не опруся, вони поневолять мене. Зректися безбожності та світських пожадань – це перша річ, а це вже є покаянням. А що робити далі? «Жити тверезо, праведно і благочестиво в нинішньому віці, чекаючи блаженної надії і славного з’явлення великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа». Отож ми повинні очікувати Ісуса.