Диявол потребує ізолювати, а потім духовно вбити. Це його програма. Він любить закритість в собі і нашіптує, що це тихість, покора і чеснота мовчазливості. Звичайно, якщо ми ділимось певними думками, то завжди треба обрати форму, як це сказати, щоб моя відкритість не була причиною зранення ближнього. Але цього ми поступово навчимося. Це треба робити в правильному дусі – в дусі покори і любові. Боже слово каже, що ми повинні з покорою вважати один одного за кращого від себе. Якщо немає можливості зовнішнього упокорення один перед одним, то доречно певний час (5-10 хв.) упокорятися в думках перед своїм ближнім (наприклад, у внутрішній молитві покори перед Кивотом).

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

Ісусова дорога на смерть
Сім слів з хреста
Пророча молитва за воскресіння України
Христове воскресіння – Святкування неділі
Анамнеза і епіклеза
Правди воскресіння: Емаус i Поява в Галилеї п’ятистам братам
Молитва єдності і сили
Правди воскресіння: Поява апостолам i Поява Томі

БЛАГОСЛОВЛЯЮТЬ НА МОЛИТВУ

+ ІЛЛЯ
ПАТРІАРХ ВІЗАНТІЙСЬКОГО ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ
ТА ВСІ ЄПИСКОПИ ВВП

Завантажити:  ЗБІРНИК І ПОРЯДОК МОЛИТОВ:   формат doc
формат pdf  (версія для друку)

Брехун і вбивця іноді зловживає фальшивим жалем. Якщо, наприклад, скрупульозна людина програє в дрібниці, демони почнуть мучити її у сумлінні і настане ланцюгова реакція смутку та докорів – навіть проти Бога. Тут допомагає наступна порада: «Якщо впадеш і нехотячи згрішиш, не залишайся в смутку, але віддай цю ситуацію Богу і виконуй обов’язки, які маєш виконувати, зі спокоєм, наче б нічого не сталося. Для жалю і аналізу час буде згодом, аж коли виконаєш завдання». Це допомагає і той дух-мучитель відійде сам.

Одного бажаю собі і вам: щоб ми були в Божій славі, а умова цього – втрачати свою душу задля Ісуса і Євангелія. Але якщо маємо багатство своїх думок, почуттів, турбот – що було чи що буде – і весь час цим займаємося, то в нашій душі немає місця для Ісуса. Немає місця. Там є місце для всього світу, тільки не для Ісуса. Спробуйте, коли будете молитися, по-справжньому зосередитися і усвідомити одну річ: Ісус є тут і бачить мене. Або усвідомити: «Посеред вас є Той, Якого ви не знаєте», як каже Боже слово. Ми повинні знати Ісуса. «Господи, дай мені цю віру – вірити, що Ти є тут, що Ти є зі мною». Але також треба усвідомити, де є я. Людина може мати досвід, що Бог робить чуда: наприклад, як апостол Петро оздоровив паралізованого. Потім вже тільки тінь Петра зцілювала хворих.

«Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі,

а всередині – вовки хижі. Ви пізнаєте їх за плодами їхніми;

хіба збирають виноград з тернини або з будяків – смокви?»

Цим словом наш Господь Ісус вчить і перестерігає нас, що для того, щоб утриматися на вузькій дорозі, яка веде до вічного життя, ми повинні передусім пильно стерегтися фальшивого вчення, єресей і тих, хто їх проповідує (єретиків і відступників). Отож це найголовніше – зберегти правовірність і правдиве внутрішнє відношення до Христа. Тому апостол Павло каже, що якби прийшов якийсь апостол або навіть ангел з неба, і проповідував інше (тобто фальшиве) євангеліє, нехай буде проклятий! (див. Гал. 1,8-9).

В даний час відбувається підготовка до Всеправославного Собору-2016, основним завданням якого має стати просування міжрелігійного діалогу в Православну Церкву за прикладом відступницького Ватикану. Подаємо критичний аналіз т.зв. міжрелігійного діалогу. Сьогодні міжрелігійний діалог не тільки заблокував справжню місію, а й відкрив двері антимісїї всередині Церкви. На сьогодні єдине і правильне рішення – припинити міжрелігійний діалог і відкрити двері справжній реєвангелізації і місії.

Місія

По-перше, необхідно усвідомити, що Господь Ісус Христос не закликав нас до міжрелігійного діалогу (далі: МР-діалог) з поганами і світом, але наказав нам проповідувати Євангеліє. Якщо християни слухняні цьому наказу і проповідують Ісусове Євангеліє в повноті – без сумнівів і людських філософій – то це свідчення про правду і єдиний шлях до спасіння Бог завжди супроводжує чудами, ознаками та вигнанням злих духів, бо наблизилось Царство Боже. Чому сучасні теологи та ієрархи не мають цього досвіду?

Коли людина помре, тіло залишиться лежати там, де є, або його відвезуть в морг. Але в той момент, коли людина помре, відбувається особистий суд. І це чекає кожного з нас. Ми зустрінемося лицем в лице з Христом. В один момент перед нами буде показане все наше життя, всі наші вчинки, слова, думки (добрі і злі), як каже Боже слово: «Немає нічого таємного, що не стало б явним». А тоді буде вирішено, що з нами буде: або будемо навіки засуджені у пеклі, або підемо в чистилище, або підемо до неба. Отож, є тільки три можливості.

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

Ми повинні якомога більше перебувати в Божій присутності, щоб бути у Божій волі, і вирішувати, говорити та діяти не від себе, а від Бога. Це перебування і ходіння у Бозі передумовлено нашою практичною вірою. Ми повинні дійсно ходити у вірі, як Авраам, і знову й знову оживляти свою віру, не дивлячись на різні випробування. Тому жоден прояв живої віри не є даремним і не залишиться без відповіді.

Було би добре, щоб священики вирішили давати Богу і своїй душі неповні два дні на тиждень і проводити час на молитвах і над Божим словом. Тоді настало б духовне воскресіння всієї України.

Cвященик має свою сім’ю. Було б достатньо, якщо б неповні 2 дні ці одружені священики прожили в спільноті на молитвах. Тоді за деякий час могли б в братній спільноті вирішувати питання взаємної єдності на основі того, що почнуть усвідомлювати спершу зовнішні гріхи, якими відштовхують і відганяють віруючих: чи це грошолюбство, чи властолюбство і священича гордість, чи те, що мають невихованих дітей, які дають згіршення… Тоді прийшли б до висновку: «Так, відтепер ми перестанемо бути шизофреніками, інакше проповідувати, а інакше жити, наша сім’я дійсно буде прикладом, живим Євангелієм для цілої парафії.» Потім ці парохи могли б в своїй парафії присвятитися т.зв. братствам, які в минулому діяли і були великою силою.

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

Чотири мушкетери, хоч були світськими людьми, однак боролися проти зла, проти церковників і творили єдність, але їх гасло має в собі частку правди, коли сприйметься правдиво: один за всіх і всі за одного. Той Один є Господь Ісус, бо Він вже помер за нас всіх і у нас всіх хоче творити цю єдність.