Галерея
Єдиний, хто визволить нас з рабства гріха і темряви, – це Ісус Христос
Людина дивується, як дух брехні водить нас за ніс. Але чому дивуватися? У світі підло діє дух світу, а в нас є «стара людина», тобто інфекція гріха, яка прагне брехні. Диявол, який панує над обома (над злом в світі і злом в нас), тримає нас, як медіумів, в рабстві гріха і темряви. Єдиний, хто може спасти нас, – це Ісус Христос. Ніякі психології чи філософії не визволять нас з цієї системи брехні і смерті. Якщо будемо слухати сучасні психології і теології, то коли будемо помирати, підемо прямою дорогою до пекла. Ми мусимо чинити покаяння і вірити Євангелію. Ми повинні прийняти Боже слово спасіння і Самого Спасителя, а не якісь замінники, які нам подає брехун і вбивця зі своєю армією і які «стара людина» (отрута в нас) радо приймає. Тому потрібно виступити проти центру зла в нас, проти зрадника в нас, що зраджує Христа, проти «старої людини», яка є приятелем диявола і творить з ним єдність, укладаючи мирний договір. Ми повинні радикально виступити проти диявола і духа зради, який є в нас.
Як правдиво упокорятися
Умиранню свого «его» найбільше допомагає жива спільнота і певні форми самоупокорення. Перша і основна форма – прийняття Божого порядку, що кожного дня хочу відкриватися Святому Духу і в міру пізнання виконувати Божу волю. Далі зростанню покори сприяє те, що кожного вважатиму кращим за себе (див. Фил. 2,3) – в правдивому світлі. Треба намагатися бачити в ближньому позитиви, а коли він дає згіршення і грішить, то терпеливо це зносити. Усвідомлю, що зараз на нього тисне щось, чого я не розумію – і тоді треба упокорятися в думках і відчуттях, згадуючи, скільки я отримав ласк і як їх розтратив, змарнував, скільки з мене вийшло порожніх слів і як багато нарікань, свавілля і т.д.
Ми повинні очищуватися, щоб бути ефективними Божими інструментами
Божа сила проявляється в нашому безсиллі. Якщо ми просовуємо наше «его», то Христос – Божа всемогутність не може діяти. Ми все беремо в свої руки. Керуємося тим, як ми це бачимо і відчуваємо. Навіть коли щось зробимо – то подібні на паровоз, який пихкає, на всі боки вилітають вогненні іскри, але їде, однак корисна дія становить всього 5 %. Ось так ми їдемо. Що Бог має з нами робити? Він приймає нас такими, якими ми є. Але щоб Бог міг нас використати, Він мусить спершу очистити нас, і так станемо плідними Божими інструментами. Ми повинні бути залежні від Бога, тому добровільно хочемо стати Божими рабами. Це справжня свобода. Кожної хвилини можемо свобідно вирішувати, але цієї свободи хочемо знову зрікатися задля Ісуса через живу віру. Так, це приносить певний біль, навіть і в дрібницях, бо переважно суперечить нашим відчуттям і логіці. Але ми повинні сказати: «Зречись себе! Вийди з Єгипту! Вийди з дому рабства!».
Роздуми над Словом Життя Ді. 1,5.8
«Іван хрестив водою, ви ж будете хрещені по кількох цих днях Духом Святим.
Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі”»
Ці слова Ісус промовив на Оливній горі на 40-й день після свого воскресіння, коли на очах апостолів і учнів торжественно входив у свою славу. Ісус наголосив, що апостолам потрібно прийняти в повноті Святого Духа. Вони вже прийняли Його в день Христового воскресіння, але не в повноті.
Ісус також сказав апостолам, що вони мають залишитися в Єрусалимі до того часу, коли на них зійде Святий Дух в повноті (див. Лк. 24,49) – «… доки не зодягнетеся силою з висоти».
Ви, дорогі віруючі, майже всі прийняли Святого Духа в повноті. Нехай Святий Дух просвічує наш розум і зміцнює нашу волю, щоб ми були справжніми свідками нашого Господа Ісуса Христа!
Слово життя Ді. 1,5.8 (від 09.10 до 23.10.2016)
«Іван хрестив водою, ви ж будете хрещені по кількох цих днях Духом Святим.
Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете Моїми свідками
в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі”»
Через хрест життя стає плідним
Є різні форми хрестів. Сьогодні є такі, завтра будуть інші. Через хрест наше життя стає плідним, бо інакше ми б зігнили в лінощах і марноті. За хрест ми часто не дякуємо, уникаємо його, але коли почнемо дякувати, то Господь поступово сповнятиме нас радістю з того, що ми вже наперед можемо робити самозречення замість нашого постійного нарікання чи страху. Ми матимемо радість, що можемо виконувати Божу волю – ця радість нас наповнить вщерть.
Протягом дня задумайся: “А де тут є Ісус?”
Треба бачити Христа в собі і у своєму ближньому. Це неможливо без зречення себе, передусім своєї думки про себе, різних філософій, які ми прийняли, чи різних своїх поглядів, які мусять йти набік, бо здатність бачити Ісуса в собі – це питання віри. Але увага: тут не йдеться про якусь автосугестію. Це реальність. Можемо кілька разів на день стрілисто згадати: Де тут є Ісус? Ми часто роздумуємо про якісь побожні, добрі речі. А потрібно час від часу зупинитися і задуматися: Де тут є Ісус? Тільки тоді людина пробереться до реальності і раптом пізнає, що Ісуса замінила на те добре та Боже і забула про особистий контакт, про входження до Божої присутності. Ісус відповідає на питання, де Він є: «Я з тобою. І пам’ятай – не тільки зараз, але й цілу ніч, коли ти спав. Ти навіть не знаєш, як нападали демони, а Я тебе оберігав. Я з тобою не лише весь день, але Я з тобою по всі дні твого життя. Однак Я запитую тебе: Де є ти? Я з тобою, але ти заглиблений у свої ілюзії, забавки, у свої марноти і мрії, а для Мене в твоєму мисленні немає місця».
Щодня треба усвідомити, що є моїм хрестом
Справді, ми не знаємо ні дня, ні години, і немає нічого певнішого, ніж смерть. Тому потрібно використовувати час. Як? Живою вірою, щоденним вправлянням в упокоренні, тобто в постійному зреченні свого добра, своїх добрих планів і намірів. Ми не повинні триматись своїх уявлень, але давати все до світла і упокорятися за те, що спонтанно зробимо, тобто за свавілля. Але також треба це робити і у відношенні до інших – коли вони щось зроблять неправильно, то замість осуджування треба в дусі упокоритися: «Господи, я ще вдвічі гірший. Я стільки разів робив ту саму, навіть гіршу помилку. До того ж це була така банальна помилка, якої б ця людина ніколи не зробила.» А конкретні труднощі потрібно приймати як хрест.
Шукай правду! 17 частина: Буддизм
Самі буддисти згідні з характеристикою буддизму, яка говорить, що буддизм – це релігія без Бога і без душі, тобто атеїзм.
Буддисти вважають вкрай принизливо приймати існування Вищої Істоти, яка чуває над своїм творінням і керує людським життям. Буддистам дозволено поклонятися різним богам, але вважається, що вони («боги») також підлягають розпаду і стоять на нижчому рівні, ніж людина, і на значно нижчому, ніж Будда у своїй «досконалості» і ніж ті, які до його досконалості наближаються. Як це не парадоксально, один лама закликав всіх «“просвічених”, справжніх учнів Будди, щоб привели на шлях порятунку християнських варварів Європи, які до сих пір застрягли в глибині прірви релігійного невігластва».
Буддизм рішуче бореться проти правди про Бога, як Творця світу і не визнає доктрини про те, що Бог дав світові спасіння. На відміну від християнства, буддизм проповідує абсолютне неприйняття світу. Його ідеал – повне знищення світу, і особливо знищення особового буття – самознищення.
