Нести свій хрест означає спершу ідентифікувати, що саме є цим хрестом. Одна річ – це мій хрест, який стосується мого характеру і природи, але щось інше – хрест брата. Однак нашим хрестом є не тільки наш характер, але й конкретні обставини і ситуації, в яких ми безсильні. Що б ми не робили – нічого не діє, можна сказати, ще більше заплутуємося. Потім мусить прийти якийсь удар, в якому самі будемо винні, або нас мусить «вдарити» хтось інший, щоб ми виплуталися з цього. Тому необхідно мати особистий досвід з духовною боротьбою, щоб потім ми могли мудро радити людям і подавати їм здорові принципи, а також їх підбадьорювати.

«В домі Отця Мого багато жител. Коли б не так, то Я сказав би вам; іду бо приготувати вам місце. І коли відійду і вам місце приготую, то повернуся і вас до Себе візьму, щоб і ви були там, де Я» (Ів. 14,2-3).

На сороковий день після Свого воскресіння Ісус вознісся на небо, де зарезервував нам місце. Треба усвідомити, що небо є нашим домом, нашою Батьківщиною. Можемо переживати, наприклад, цю реальність: бачити Христа на Оливній горі, де Він з’являється апостолам і Пресвятій Богородиці. Ісус каже до них: «Дана мені всяка влада на небі й на землі. Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в Ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (Мт. 28,18-19). Потім Він вознісся на небо і з’явилися ангели, які їм сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, Який від вас був взятий на небо, так само прийде, як Його ви бачили відходячого на небо» (Ді. 1,11).

«Кожний, хто слухає ці Мої слова й виконує їх,

подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі.

Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім,

та він не повалився, бо був збудований на скелі»

Господь Ісус в попередніх віршах вказує на суть, якою є виконання Божої волі: «Не кожний, хто промовляє до Мене: Господи, Господи! – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі».

Якщо у своєму житті в першу чергу шукаємо Божу волю і намагаємося її реалізувати, то нас стосується, що ми подібні до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. Рано чи пізно приходять бурі, повені і хвилі, але якщо фундамент нашого дому стоїть на цій скелі, то дім не впаде. Проблема, чому ми часто пробуємо будувати будинок на піску, полягає в тому, що ми легко повіримо т.зв. «добрам», які зацікавлюють нас, пропонують якісь вигоди і створюють враження, начебто найідеальнішим рішенням, яке пропонується при конкретному вирішуванні, є саме цей привабливий варіант. Якщо ми дозволимо зв’язати себе цією візією і почнемо прагнути реалізації своєї мрії, то вже не хочемо шукати волю Божу, бо не хочемо припустити, що ми мали б відмовитися від свого дому на піску. Почати будувати на скелі нам здається важко, невигідно, а часто аж відлякуюче.

Диявол обманює нас, а ми віримо брехні. Сьогодні діє дух антихриста і міняє мислення до такої міри, що люди не розрізняють між добром і злом. Ми прямо вдихаємо цю атмосферу з телебачення, музики, через контакт з людьми, які мають духа світу. Тому треба черпати силу в молитві, в живій спільноті, з Божого слова.

Диявол формує суспільну думку, яка не базується на правді, але на брехні і створює тиск на кожного з нас. Однак треба, щоб ми були мудрими і не дозволяли маніпулювати собою через мас-медіа. Сьогодні мас-медіа перебувають в руках тих, які пропагують фільми, що ведуть до морального розкладу людини, і навіть через звичайні новини маніпулюють людьми.

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

В чому полягає справжнє щастя? Чи воно є тут на землі? Хто є щасливий? Думаєте, що ті, які досягли вершини кар’єри, різні співаки чи політики на найвищих посадах, є щасливі? Вони не є щасливі. Багато з них здійснюють самогубство. Глибоко в їхній душі є пустка. Або думаєте, що є щасливими багачі, які мають мільйони в банках? Вони не є щасливими. Не треба їм заздрити. Всі багачі, і ті, які мають велику владу та багато грошей, знають, що все це втратять, а це вже не є щастям, бо вони мають страх. Або думаєте, що є щасливими алкоголіки, наркоманами чи розпусники? Вони не щасливі. Вони є рабами гріха. Хоча мають миттєве задоволення, але потім приходять докори сумління і гріх тримає їх в неспокої.

Диявол потребує ізолювати, а потім духовно вбити. Це його програма. Він любить закритість в собі і нашіптує, що це тихість, покора і чеснота мовчазливості. Звичайно, якщо ми ділимось певними думками, то завжди треба обрати форму, як це сказати, щоб моя відкритість не була причиною зранення ближнього. Але цього ми поступово навчимося. Це треба робити в правильному дусі – в дусі покори і любові. Боже слово каже, що ми повинні з покорою вважати один одного за кращого від себе. Якщо немає можливості зовнішнього упокорення один перед одним, то доречно певний час (5-10 хв.) упокорятися в думках перед своїм ближнім (наприклад, у внутрішній молитві покори перед Кивотом).

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

Ісусова дорога на смерть
Сім слів з хреста
Пророча молитва за воскресіння України
Христове воскресіння – Святкування неділі
Анамнеза і епіклеза
Правди воскресіння: Емаус i Поява в Галилеї п’ятистам братам
Молитва єдності і сили
Правди воскресіння: Поява апостолам i Поява Томі

БЛАГОСЛОВЛЯЮТЬ НА МОЛИТВУ

+ ІЛЛЯ
ПАТРІАРХ ВІЗАНТІЙСЬКОГО ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ
ТА ВСІ ЄПИСКОПИ ВВП

Завантажити:  ЗБІРНИК І ПОРЯДОК МОЛИТОВ:   формат doc
формат pdf  (версія для друку)

Брехун і вбивця іноді зловживає фальшивим жалем. Якщо, наприклад, скрупульозна людина програє в дрібниці, демони почнуть мучити її у сумлінні і настане ланцюгова реакція смутку та докорів – навіть проти Бога. Тут допомагає наступна порада: «Якщо впадеш і нехотячи згрішиш, не залишайся в смутку, але віддай цю ситуацію Богу і виконуй обов’язки, які маєш виконувати, зі спокоєм, наче б нічого не сталося. Для жалю і аналізу час буде згодом, аж коли виконаєш завдання». Це допомагає і той дух-мучитель відійде сам.

Одного бажаю собі і вам: щоб ми були в Божій славі, а умова цього – втрачати свою душу задля Ісуса і Євангелія. Але якщо маємо багатство своїх думок, почуттів, турбот – що було чи що буде – і весь час цим займаємося, то в нашій душі немає місця для Ісуса. Немає місця. Там є місце для всього світу, тільки не для Ісуса. Спробуйте, коли будете молитися, по-справжньому зосередитися і усвідомити одну річ: Ісус є тут і бачить мене. Або усвідомити: «Посеред вас є Той, Якого ви не знаєте», як каже Боже слово. Ми повинні знати Ісуса. «Господи, дай мені цю віру – вірити, що Ти є тут, що Ти є зі мною». Але також треба усвідомити, де є я. Людина може мати досвід, що Бог робить чуда: наприклад, як апостол Петро оздоровив паралізованого. Потім вже тільки тінь Петра зцілювала хворих.

«Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі,

а всередині – вовки хижі. Ви пізнаєте їх за плодами їхніми;

хіба збирають виноград з тернини або з будяків – смокви?»