Роздуми над Словом Життя Mт. 7,15-16
Цим словом наш Господь Ісус вчить і перестерігає нас, що для того, щоб утриматися на вузькій дорозі, яка веде до вічного життя, ми повинні передусім пильно стерегтися фальшивого вчення, єресей і тих, хто їх проповідує (єретиків і відступників). Отож це найголовніше – зберегти правовірність і правдиве внутрішнє відношення до Христа. Тому апостол Павло каже, що якби прийшов якийсь апостол або навіть ангел з неба, і проповідував інше (тобто фальшиве) євангеліє, нехай буде проклятий! (див. Гал. 1,8-9).
Ми знаємо Боже слово і знаємо традицію Церкви. Бог дав нам совість. Це все дає нам силу і вміння розрізнити Христове вчення від фальшивого вчення сучасної відступницької ієрархії і теологів. Адже Господь Ісус навіки установив, що кожен, хто від Правди і від Бога, чує Його голос і за чужим не піде. А хто не є від Бога, Його голосу не чує (див. Ів. 7,17; Ів. 8,47; Ів.18,37).
Господь Ісус вчить нас ще одного критерію, як розпізнати фальшиве вчення і фальшивих пророків – по плодах. Тобто за способом їхнього життя і по плодах їхнього життя. Плодом т.зв. папи Франциска I, ієрархії і теологів, які мають з ним єдність в апостазії, є просунення і закорінення у всесвітньому масштабі гендерної ідеології (гомосексуалізм, транссексуалізм, педофілія), ювенальної юстиції і пов’язаної з нею тиранії і сатанізації дітей. Плодом зрадницьких церковних прелатів є і просування ісламізації християнських народів. Гірким плодом є і моральний розклад священиків та вірних, втрата здорового глузду і твердження, що християнство і поганство, тобто віра в демонів, є рівноцінними дорогами до спасіння. Це дух Асижу, дух антихриста, якого вніс до Церкви Іван Павло II і який зробив з Церкви Христової блудницю антихриста. Цих фальшивих пророків – Івана Павла II, Франциска I і всіх теологів, які мають з ними т.зв. єдність віри, за наказом Господа Ісуса ми повинні стерегтися.
Завантажити: Роздуми над Словом Життя Mт. 7,15-16
