Бог до нас говорить, але вся проблема в тому, що ми Його не чуємо. Проблема в нашому приймачі. Ми повинні налаштувати наше серце, щоб чути Його голос. Він хоче діяти і через вас, через вашу віру. Хоча ми слабкі – тим більше маємо довіряти Господу, бо «коли я слабий, тоді я сильний». Ісусе, довіряю Тобі!

Треба не залишатися в собі, але йти за Ісусом, триматися Його і вчитися від Нього. Він дасть справжню мудрість, Він дасть силу. Він живий і присутній. Він любить тебе більше, ніж твої батьки чи діти. Він любить тебе більше, ніж ти сам себе. Він пролив за тебе на хресті Свою кров. Він постійно з тобою. Є тільки одна проблема – щоб ти був з Ним.

Часто останній жебрак, коли щиро відкриється Богу, швидше буде спасенний, ніж «праведні» фарисеї. Але в кожному з нас є фарисейство і брехня. Тому й Ісус в Євангелії про це говорить. Коли фарисей і митар прийшли помолитися до храму, фарисей молився: «Господи, дякую, що я не такий, як той митар, два рази на тиждень пощу, даю десятину …». Те все, що робив фарисей, не було поганим, але яким було його серце? Не упокорив його перед Богом.

Апостол Петро в день П’ятидесятниці сказав юдеям: «Ви вбили Бога, розіп’яли Ісуса!» Це їм пронизало серце і вони запитали: «Що ми повинні робити?» – «Покайтеся і як дар отримаєте Святого Духа».

Так, Святий Дух приходить знову і знову, коли ми каємося. Щомиті і щодня ми робимо помилки, грішимо думками, а коли на когось подивимось, одразу ж критикуємо, осуджуємо… Ми повинні зупинитися: «Господи, прости мені, я в два рази гірший. Якщо ця людина грішить і дає згіршення, прости їй».

«І коли прийде Він, то переконає світ у грісі, що не вірують у Мене, у справедливости – що йду до Отця Мого, і ви Мене вже не побачите; і у засуді – що князь цього світу засуджений»

Є люди, які кажуть: «Я не маю ніякого гріха, нікого не вбив, нікого не обікрав, я чесний громадянин, я не потребую Бога». Але це брехня. Крім того, така людина має великий гріх, що відкидає Христа. Невіра в Христа, Божого Сина і Спасителя, є гріхом! Спасительна віра – це віра в Христа, Сина Божого, Який помер за наші гріхи, але також і віра в Нього – що Він є з нами.

«… у справедливости – що йду до Отця Мого». Було несправедливо, що Він, невинний, був засуджений. Справедливим є те, що Він вже є в Божій славі.

«Князь цього світу засуджений». Він засуджений, але там, де ми дамо йому простір через гріх, він має право діяти. Якщо ми перебуваємо в актуальній єдності з Христом, там це засудження є реальним!

Що це є в нас!? Маємо в собі совість, голос Божий, але і отруту гріха. Якщо людині подається брехня, вона радо їй вірить, а в правді буде постійно сумніватися. Навіть буде сумніватися і в правдах нашого спасіння: «Може це так, а може і ні…». Тут треба зайняти радикальну позицію: «Ісус так сказав і так це є! Я нічого не буду вигадувати! Хто увірує, буде спасенний, а хто не увірує, піде в пекло». А що відповісти спекулянтам або єговістам, які запитують: «А як це власне є з цим пеклом? А як там буде…?» Відповісти просто: «Це дізнаєшся аж тоді, коли туди попадеш! Мене не питай, я там не був і зовсім не хочу туди йти!»

У Святій Літургії Ісус реально присутній. Коли у Святому Причасті приймаємо Його Пресвяте Тіло і Кров, треба усвідомити: «Ісусе, Ти тепер є в мені». Ісус запитає кожного з нас: «Що хочеш, щоб Я зробив тобі?». Якщо в тебе є конкретна проблема, то скажи: «Господи, прошу Тебе про це… Я хворий, а Ти мій Лікар, Ти Всемогутній!» А Ісус говорить тобі, як жінці в Євангелії, яка прийшла до Нього з палким проханням, або батькам, які прийшли просити за свою дитину: «Хай станеться тобі за твоєю вірою!». Або як прокаженому: «Хочу, будь чистий!» Ісус є той самий і присутній в Пресвятій Євхаристії. Він приходить надзвичайним способом. Через Тіло і Кров приходить до тебе і є твоїм гостем. Так, як до Закхея, який прагнув Його побачити. А Ісус сказав йому: «Сьогодні Я повинен бути у твоєму домі!» і увійшов в його дім. Так Ісус і сьогодні приходить до твоєї душі. Скажи Йому: «Ісусе, Ти є Господь, Тобі належить цілий Всесвіт!» Ісус запитує тебе: «Що хочеш, щоб Я зробив для тебе?» Тому конкретно скажи Ісусові, що хочеш. Довіряй Йому, Він всемогутній, але хоче бачити твою віру. Скільки чудес вчинив Ісус! Скільки книг можна було б написати про це! Але завжди є тільки одна умова – твоя віра.

Половина Великого посту вже за нами. Кожен день зробімо хоча б одне мале самозречення: чи це негативна думка, або лінь, або якийсь страх – треба це подолати: «Господи, з любові до Тебе, я дивлюся на Твій хрест, на те, що Ти витерпів за мене – бичування, терновий вінець, хресну дорогу, розп’яття. Ти пролив за мене всю свою кров, Ти заплатив за мене, Ти любиш мене! А  що я роблю для Тебе і для спасіння своєї душі? Господи, дай мені ту справжню ревність, щоб в конкретних ситуаціях я зумів зректися себе, взяти свій хрест і йти за Тобою!»

Ми не маємо вести діалог, ми повинні свідчити! Повторювати правду – «це є це». Я можу вести дискусію, але якщо я бачу, що людина, з якою говорю, не хоче прийняти правду, то мушу їй ясно сказати: «Це правда, і вона глибоко стосується тебе.  Або віриш, або не віриш. Реальність така, що ти помреш, і хочеш чи ні, будеш стояти перед Божим судом, а потім підеш до неба чи до пекла. Я хочу сказати тобі одну річ: щоб ти був спасенний, ти повинен віддати Ісусові свої гріхи, повинен собі їх признати, клякнути перед Ним і прийняти Його за свого Спасителя, прийняти Його Євангеліє і Його дорогу. Хто витримає до кінця, той спасеться. А без віри ніхто не буде спасенний! Не «без філософії», але «без віри!»

Ісус любить вас, Він рахується з вами. Ніколи не кажіть,  що чогось не можете. Бог завжди дасть силу. Довіряйте Божому слову, яке каже: «Коли я слабий, тоді я сильний». А не слову диявола, який говорить: «Ти вже цього не витримаєш». Це слово диявола, а «стара людина», як лис, повний пихи, схиляється до того, щоб постійно вірити цим абсурдам і брехням!

Кожен день приносить турботи і болі, але треба давати їх  Господу, не перейматися цим, а коли мушу це нести, то разом – Ісус і я. Тільки цього потрібно: разом – Ісус і ти !!! Я і Ісус, ми двоє! Вже ніколи сам! Але в цьому людина повинна не кожен день, а практично кілька разів за день тренуватися. І не день, не два дні, але аж до смерті. Це є той чудодійний лік на все: в єдності з Ісусом!!!

«Виключать вас із синагог. А й година настане, коли кожен, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові. Чинитимуть вам те, бо ані Отця, ані Мене вони не спізнали»

Це слово сьогодні надзвичайно актуальне для України, а особливо актуальне для всіх щирих правовірних. Ісус не сказав це слово тільки апостолам, але нагадує його і кожному з нас.

Настане година… За недовго після того, як Ісус промовив ці слова, Він відійшов до Гетсиманського саду і там молився. На Його обличчі з’явилися краплі кривавого поту і стікали по скронях. Апостолам Він сказав: «Ви все ще спите? Ось прийшла година, Син Чоловічий видається в руки грішників». Тут підійшов Його зрадник, поцілував Його і сказав: «Радій, Учителю!». Ісус сказав тим, які прийшли Його взяти: «Це ваша година і влада темряви» (Лк. 22,53).

ДЕКІЛЬКА ДУМОК ПАТРІАРХА ІЛЛІ НА ВЕЛИКИЙ ПІСТ

Щодня брехун і вбивця постійно водить нас за ніс, а ми десять тисяч разів розчаровуємося, але знову йому віримо, і віримо, і віримо. І собі віримо, тільки Богу не хочемо вірити. Відразу приходить смуток і опір, коли маємо прийняти щось з вірою. Це обманювання духом брехні в духовному житті просто не має меж. У матеріальній сфері це, принаймні, можемо бачити. Кожен, озирнувшись назад, побачить, де дав себе обманути, і кожен, хто попечеться, вже надалі буде принаймні уважнішим, але в духовному житті можна заплакати над тим, як ми віримо тому брехуну! Запитуєте: а коли ми вже почнемо вірити Ісусові? Відповідь: Тоді, коли не будемо, як цікава Єва, і перестанемо роздумувати над пропозиціями ворога, які щодня він підсуває нам навіть в дрібницях. Ми не перебуваємо в Божому слові, і навіть не згадуємо його в конкретних ситуаціях, але коли щось прийде нам на думку і коли щось відчуваємо, то так і робимо, тримаємося того і беремо це за своє, і нам навіть не прийде на думку з вірою вийти з цього і запитати, що хоче Бог, чи це дійсно Божа воля.

«Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини,

який від Отця походить, то Він і свідчитиме про Мене»

Святий Дух свідчитиме, але Ісус ще нагадує: «Та й ви свідчитимете: ви бо зі Мною від початку» (вірш 27). Це стосується і нас. І ми повинні сьогодні свідчити про Христа разом зі Святим Духом, який є в нас, і якого Ісус нам послав від Отця. Він наш заступник, Утішитель і адвокат. Він свідчить про Христа і через нас! Це важлива місія: свідчити про Христа! Свідоцтво зв’язане з духовною боротьбою проти духа брехні! Пам’ятаймо: з нами є Дух правди. Він дає силу для боротьби з духом брехні і смерті! Правда не переможе сама по собі. Про правду треба свідчити, за неї треба боротися, страждати і померти. Цією правдою є Ісус Христос. Він сказав: «Я Дорога, Правда і Життя» (Ів. 14,6). Просімо, щоб Дух Божий свідчив спершу в нашій молитві, а потім в житті й апостоляті. Багато з вас моляться молитву піднімання гори зла відповідно до Мр. 11,23, а також молитву за духовне воскресіння України згідно з Єз. 37.

В неділю перед початком Великого Посту в церкві будемо чути уривок з Євангелії від Матея: «Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш Небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших. Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі. Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробаки нищать, і де підкопують злодії і викрадають. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробаки не нищать, і де злодії не пробивають стін і не викрадають. Бо де твій скарб, там буде і твоє серце» (Мт. 6,14-21).

«Коли світ вас ненавидить, знайте, що Мене він ще перед вами зненавидів. Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо Я вибрав вас від світу, тому й світ вас ненавидить»

Термін «світ» тут не означає прекрасну Божу природу, але анти-Божу систему, яка ненавидить Христа і кожного, хто повністю віддасться на службу Христу. Ісус вказує на цю ненависть світу і попереджає кожного, хто хоче повністю йти за Ним, що він повинен рахуватися з ненавистю і переслідуваннями з боку світу. «А що ви не від світу, …тому й ненавидить вас світ». Духа світу прийняли люди цього світу, а потім переслідують справжніх християн. І навіть коли їх вб’ють, будуть переконані, що служать Богу (Ів. 16,2). В цьому були переконані і ті, які засудили Христа на смерть – церковна ієрархія з фарисеями і книжниками. А так є і сьогодні. Чому? Тому що в світі панує князь цього світу. Ісус каже: «А тепер буде вигнаний князь світу (Це є суд над цим світом)» (Ів. 12,31).

Від чого залежить перемога?

Іноді нам здається, що Боже рішення є нерозумне. Може виглядати нерозумно, але якщо воно Боже, то через нього діє Бог. Господи, дай нам чуйність! І від тих моментів, від тих дрібних моментів, коли через послух віри отримує простір Божий Дух, залежить перемога.

Яку силу має слово!

Яку силу має слово! Божі вороги використали одне слово – гендер, і через нього просунули всю збочену сексуальну революцію. За словом є дух.

У пророка Єзекиїла сказано: «Пророкуй, сину людський!» А що? «Скажи сухим кісткам, щоб встали». Україна і Європа – це долина сухих кісток, тут було живе християнство, а сьогодні тут духовні трупи. Тут нема життя.